Бужин — колишнє містечко Київської губернії, пізніше село Чигиринського району Черкаської області. Наприкінці 1950-х років затоплене водами Кременчуцького водосховища.

село Бужин
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Чигиринський
Рада Бужинська сільська рада [1]
Основні дані
Географічні дані
Географічні координати 49°12′55″ пн. ш. 32°40′22″ сх. д. / 49.21528° пн. ш. 32.67278° сх. д. / 49.21528; 32.67278Координати: 49°12′55″ пн. ш. 32°40′22″ сх. д. / 49.21528° пн. ш. 32.67278° сх. д. / 49.21528; 32.67278
Водойми р. Дніпро
Карта
Бужин. Карта розташування: Земля
Бужин
Бужин
Бужин. Карта розташування: Черкаська область
Бужин
Бужин

Історія ред.

 
Бужин на карті XVIII століття
 
Бужин на мапі 1869 року

За переказами місцевих жителів Бужин в давнину був великим містом з 40 церквами, винищений татарами.

Село Бужин відоме в історичних документах. Під час визвольної боротьби проти польської шляхти тут було споруджено велике укріплення і переправа через Дніпро, які мали стратегічне значення.

У 1662 році під Бужином відбулася битва, у якій московити зазнали поразки від Юрія Хмельницького. В 1664 році Бужин випалений відділами коронного війська під проводом полководця Стефана Чарнецького, в 1667 — розорений турками, а в 1678 році поблизу нього князь Григорій Ромодановський і гетьман Іван Самойлович завдали цілковитої поразки знаменитому візиру Кара-Мустафі. Ця рішуча перемога примусила турків відмовитися від подальших походів на Україну.

В 1808 році в містечку налічувалось 423 мешканця в 44 хатах.

В 1820 році під час розливу Дніпра між Бужином і Боровицею було вимито два великих цвинтаря, на яких було знайдено людські кістки. Тіла були завернуті у саван із срібної парчі, та прикрашені виробами із дорогоцінного каміння і металів, що говорить про те, що в давнину Бужин був багатим містом.

Адміністративно, у ХІХ ст, Бужин входив до складу Шабельницької волості Чигиринського повіту Київської губернії.

У 1959 році Бужин був затоплений водами Кременчуцького водосховища у зв'язку з будівництвом Кременчуцької ГЕС, а його мешканці переселені до новоствореного села Тіньки.

Клірові відомості, метричні книги, сповідні розписи церкви Покрова Пресвятої Богородиці с. Бужин Київського воєв., з 1797 р. Чигиринського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК УКраїни.[2]

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ. «Українське видавництво політичної літератури». 1947. стор. 319
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 7 серпня 2019. Процитовано 7 серпня 2019. 

Література ред.