Бужевич Абрам Йосипович
Абрам (Авраам) Йосипович (Іосев-Беров) Бужевич (нар. 4 травня 1898, Богопіль — пом. 1985, Одеса) — історик євреїв.
| Бужевич Абрам Йосипович | |
|---|---|
| Народився | 1898 Богопіль, Балтський повіт, Подільська губернія, Російська імперія |
| Помер | 1985 Одеса, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство |  СРСР |
| Діяльність | історик |
| Alma mater | Одеський інститут народної освіти. |
Життєпис
ред.Народився 4 травня 1898 року в містечку Богопіль, волосному центрі Балтського повіту Подільської губернії Російської імперії (нині — місто Первомайськ Миколаївської області).
Середню освіту здобув в Одесі, де закінчив вісім класів у гімназії І. Раппопорта. В 1917–1921 роках працював викладачем історії в школі та дитячому будинку № 3.
В 1918 році вступив на історико-філологічний факультет Новоросійського університету, з реорганізацією якого у 1920 році , став студентом Одеського гуманітарно - соціального інституту. Після річного існування останнього, у 1921 - 1925 роках навчався на соціально-історичному відділені факультету професійної освіти Одеського інституту народної освіти.
З отриманням фахової освіти, викладав у вищих навчальних закладах Одеси, в тому числі в Одеському інституті народної освіти, в якому від 1927 року в єврейського секторі керував педагогічною практикою та викладав історію класової боротьби.
Брав участь у роботі декількох наукових установ: член соціально-історичної секції Одеської комісіі краєзнавства при Всеукраїнській Академії Наук та гуртка єврейської історії, науковий співробітник Історичного товариства при єврейському секторі Одеський інститут народної освіти та музею єврейської культури ім. Менделе-Мойхер-Сфорим, працівник Одеського обласного краєзнавчого музею. В останньому працював у 1932 - 1937 роках та після війни. У післявоєнний період також працював старшим науковим співробітником музею оборони Одеси. Про післявоєнний період життя дані відсутні. За спогадами С. Борового
мешкав в Одесі.
Помер у 1985 році в Одесі.
Наукові інтереси
ред.Основним напрямком наукових інтересів була єврейська тематика — історія євреїв у Росії в ХІХ-ХХ ст. Він був одним із перших, хто почав вивчати цю тематику. На засіданнях Історичного товариства він виступав з доповіддю про групи єврейської самооборони, у роки громадянської війни. Однією з небагатьох праць була невелика стаття про єврейські землеробські колонії, які створювались на Одещині у другій половині ХІХ ст.
Праці
ред.- Одеські євреї наприкінці 1870-х і початку 1880-х років: Доп. 29 лютого 1928 р. // Вісник Одеської комісії краєзнавства при ВУАН. — Ч. 4-5. Секція соціально-історична. — Одеса, 1929.
Джерела та література
ред.- Одеські історики. Енциклопедичне видання. — Т. 1 (початок ХІХ - середина ХХ ст.). — Одеса: Друкарський дім, 2009. — С. 80 - 81.
- Солодова В. Судьба музея // Егупец. — 2002. — № 10;
- Левченко В. В. Еврейское высшее образование в Одессе (1917-1930-е гг.): история, опыт, традиции // Одесса и еврейская цивилизация: Сб. мат. VI межд. науч. конф. Одесса, 5-7 ноября 2007 г. — Одесса, 2008;
- Левченко В. В. Иудаика в Одессе в 20-30-е гг. ХХ столетия: история и персоналии // Одесса и еврейская цивилизация: Сб. мат. VII межд. науч. конф. Одесса, 5-7 ноября 2008 г. — Одесса, 2009;
- Левченко В. В. Становление иудаики в контексте трансформации исторической науки в Украине (1917-1930-е гг.) // XVI ежегодная межд. междисц. конф. по иудаике. Москва, 3-5 февраля 2009 г. — М. 2009.