Будиловський Михайло Пейсахович

Будило́вський Миха́йло Пейса́хович (Петро́вич) (нар. 12 лютого 1928(19280212), Радомишль) — український радянський і американський архітектор. Автор проєктів будівель у Києві, витриманих у формах неомодерної архітектури[1].

Будиловський Михайло Пейсахович
Народження12 лютого 1928(1928-02-12) (96 років)
Країна
(підданство)
 СРСР
 США
НавчанняКиївський національний університет будівництва і архітектури
ВчителіКаракіс Йосип Юлійович
Діяльністьархітектор
Праця в містахКиїв
Архітектурний стильрадянський архітектурний модернізм

Життєпис

ред.

Народився в єврейській родині в Радомишлі Житомирської області.

Упродовж 1944—1947 навчався в Київському училищі прикладних мистецтв.

У 1953 закінчив Київський інженерно-будівельний інститут. Навчався у Йосипа Каракіса. Був ініціатором «листа тринадцяти»[ru] на захист свого вчителя[2].

Упродовж 1953—1978 працював у Києві у державній проєктній організації «Київпроєкт».

У 1957 прийняли до Спілки архітекторів УРСР.

У 1978 після трагічної загибелі єдиного сина Будиловський із дружиною емігрував до Чикаго. За поширеною радянською практикою його ім'я, як й імена інших втікачів із СРСР, викреслили з книжок, довідників і списків авторів архітектурних об'єктів.

У США він отримав посаду архітектора у фірмі «Murphy/Jahn architects» архітектора-зірки постмодернізму Гельмута Яна. З 1999 року вийшов на пенсію[3]. Його американські роботи представлені в експозиції Чиказького інституту мистецтв.[4]

Архітектурні проєкти

ред.
 
Національна бібліотека для дітей

Примітки

ред.
  1. а б Життєпис Михайла Будиловського. Архів оригіналу за 11 лютого 2020. Процитовано 2 лютого 2020.
  2. Иосиф Каракис: Ирония судьбы // Архитектор Иосиф Каракис: Судьба и творчество (Альбом-каталог к столетию со дня рождения) / Под ред. Каракис И. и др. — Киев, 2002. — С. 13.
  3. а б Монстри модернізму: архітектор Михайло Будиловський про свої проекти у Києві. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 2 лютого 2020.
  4. Губкіна, Євгенія (22 лютого 2022). Михайло Будиловський: архітектор між соціалізмом і капіталізмом. L’Officiel. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
  5. Michael Budilovsky. Block 37 Proposal, Chicago, 1985. Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 2 лютого 2020.

Джерела

ред.
  • Berkovich, Gary. Reclaiming a History. Jewish Architects in Imperial Russia and the USSR. Volume 4. Modernized Socialist Realism: 1955–1991. Weimar und Rostock: Grunberg Verlag. 2022. С. 103. ISBN 978-3-933713-65-0.
  • Будиловский М. Проект застройки микрорайона № 2 Оболони // Строительство и архитектура. — 1974. — № 11. — С. 20-21.
  • Ладный В. Новый комплекс Киевского государственного университета // Строительство и архитектура. — 1974. — № 11. — С. 17-18.
  • Маркман П. Будиловкость рук — и никакого мошенничества// A+C. — 2004. — № 3. — С. 90-91.
  • Махрин В. Д. Киевский универсам // Строительство и архитектура. — 1973. — № 9. — С. 26-31.
  • Совершенствовать застройку Киева // Строительство и архитектура. — 1973. — № 8. — С. 1-4.
  • Мовчазні кияни: будинки-ромашки