Буданова Катерина Василівна

Катерина Василівна Буданова
рос. Екатерина Васильевна Буданова
Народження	7 грудня 1916; Коноплянка
Смерть	19 липня 1943 (26 років); Новокраснівка; загиблий у бою
Країна	СРСР
Приналежність	РСЧА
Вид збройних сил	ВПС СРСР
Рід військ	винищувальна авіація
Роки служби	1941—1943
Партія	КПРС
Звання	Старший лейтенант авіації
Війни / битви	німецько-радянська війна
	Герой Російської Федерації
	Буданова Катерина Василівна у Вікісховищі

Катери́на Васи́лівна Буда́нова (рос. Екатерина Васильевна Буданова; нар. 7 грудня 1916(19161207) — 19 липня 1943) — радянська військова льотчиця-винищувач часів Другої світової війни, пілот 73-го гвардійського винищувального авіаційного полку (6-а гвардійська винищувальна авіаційна дивізія 8-ї повітряної армії Південного фронту), гвардії старший лейтенант. Герой Російської Федерації (1993).

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Буданова.

Життєпис ред.

Народилася 7 грудня 1916 року в селі Коноплянці Вяземського повіту Смоленської губернії Російської імперії (нині — селище Тьомкинського району Смоленської області Росії) в селянській родині. Росіянка. Рано залишилась сиротою. після закінчення школи переїхала в Москву. Працювала на заводі у Філях, навчалась у місцевому аероклубі. Після закінчення аероклубу залишилась в ньому інструктором. Член ВКП(б) з 1939 року.

До лав РСЧА призвана за спецнабором восени 1941 року. На фронтах німецько-радянської війни з 1 квітня 1942 року. Бойову діяльність молодший лейтенант Буданова розпочала на винищувачі Як-1 пілотом 586-го винищувального авіаційного полку системи ППО м. Саратова. За період з 15 квітня по 10 вересня 1942 року здійснила 55 бойових вильотів на патрулювання та супроводження літаків транспортної авіації з особливо цінними вантажами.

З 10 вересня 1942 року — пілот 758-го і 487-го винищувальних авіаційних полків на Сталінградському фронті. За короткий час здійснила 17 бойових вильотів.

З 1 жовтня 1942 року перебувала в оперативному підпорядкуванні 9-го гвардійського винищувального авіаційного полку того ж фронту. У його складі здійснила 78 бойових вильотів.

З 8 січня 1943 року — пілот 296-го (з 18.03.1943 року — 73-го гвардійського) винищувального авіаційного полку.^[1]

Всього за час бойової діяльності здійснила 266 бойових вильотів, у повітряних боях збила особисто 6 і в складі групи — 5 літаків супротивника.

Загинула в повітряному бою 19 липня 1943 року. Похована на місці падіння в селі Новокраснівка Антрацитівського району Луганської області.^[2] 9 травня 1988 року з військовими почестями перепохована на Радянській площі в центрі села Бобрикове того ж району.^[3]

Нагороди ред.

Указом Президента Російської Федерації № 1553 від 1 жовтня 1993 року за мужність і героїзм, виявлені в роки Другої світової війни, Будановій Катерині Василівні присвоєне звання Героя Російської Федерації (посмертно).

Також була нагороджена орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня (22.07.1943) і Червоної Зірки (17.02.1943).

Примітки ред.

↑ «Подвиг народа»: Нагородний лист від 05.02.1943 року. (рос.). Архів оригіналу за 11.05.2017. Процитовано 31.07.2015.
↑ ОБД «Мемориал»: Іменний список незворотніх втрат командирського складу частин 8-ї повітряної армії.(рос.)
↑ ОБД «Мемориал»: Облікова картка військового поховання. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)

Посилання ред.

КРАСНЫЕ СОКОЛЫ. СОВЕТСКИЕ ЛЁТЧИКИ 1936—1953: Буданова Екатерина Васильевна [Архівовано 1 березня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)

[1] «Подвиг народа»: Нагородний лист від 05.02.1943 року. (рос.). Архів оригіналу за 11.05.2017. Процитовано 31.07.2015.

[2] ОБД «Мемориал»: Іменний список незворотніх втрат командирського складу частин 8-ї повітряної армії.(рос.)

[3] ОБД «Мемориал»: Облікова картка військового поховання. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)

[1]

[2]

[3]