Брукента́ль (нім. Bruckenthal) — німецька сільськогосподарська колонія, котра заснована під час колонізаційної програми Йосифинської колонізації, існувала поблизу села Хлівчани. Поселення було засноване у 1786 році.

село Брукенталь
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Сокальський район
Рада Хлівчанська сільська рада
Основні дані
Засноване 1786
Населення
Географічні дані
Географічні координати 50°19′34″ пн. ш. 23°52′42″ сх. д. / 50.32611° пн. ш. 23.87833° сх. д. / 50.32611; 23.87833Координати: 50°19′34″ пн. ш. 23°52′42″ сх. д. / 50.32611° пн. ш. 23.87833° сх. д. / 50.32611; 23.87833
Місцева влада
Карта
Брукенталь. Карта розташування: Україна
Брукенталь
Брукенталь
Брукенталь. Карта розташування: Львівська область
Брукенталь
Брукенталь
Мапа
Мапа

1 серпня 1934 року в Равському повіті Львівського воєводства було створено гміну Брукенталь з центром в с. Брукенталь. У склад гміни входили наступні сільські громади: Брукенталь, Хлівчани, Хоронів, Піддовге, Домашів, Карів, Остобіж, Салаші, Тяглів, Воронів[1].

25 листопада 1938 року розпорядженням міністра внутрішніх справ Польщі Брукенталь перейменовано на Белінув[2].

На 1 січня 1939 року в селі Брукенталь мешкало 390 осіб (з них 15 українців, 15 поляків, 10 євреїв та 350 німців)[3]. У 1940 році німців виселили до Ватерґав за програмою «Додому в Рейх».

Найвідоміша людина з корінням з Брукенталь (Bruckenthal) є колишній прем'єр провінції Манітоба та Генерал-губернатор Канади Едвард Шраєр. Батьки його матері були з Брукенталя.

Після другої світової війни Брукенталь припинив існування.

Біженці ред.

З початку 1910-х років регіональні заворушення призвели до того, що багато мешканців виїхали до Німеччини та Америки, часто на верхній американський Середній Захід, приєднавшись до інших німців з Росії у "Німецькому трикутнику" центральних Дакот. Іншим не так пощастило, і вони стали біженцями під час Другої світової війни. Згодом між родичами по західний і східний бік залізної завіси пересилалися листи і гроші, але до 1970-х років спілкування припинилося, можливо, через російську інтеграцію культурних німців.[4]

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu rawskiego w województwie lwowskiem na gminy wiejskie // Dziennik Ustaw. — 1934. — nr 64. — poz. 550. — S. 1124.(пол.)
  2. Zarządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 25 listopada 1938 r. o ustaleniu nazw niektórych miejscowości w powiecie rawskim, bóbreckim i dobromilskim w województwie lwowskim // Monitor Polski. — 1938. — nr 277. — poz. 653.(пол.)
  3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 65.
  4. Scheller-Wildfeuer, Mina (2009). Odds Against Me: Fractured Memories. United States: Xlibris. ISBN 1441537686.

Посилання ред.