Броницькогутянська сільська рада

колишня сільська рада в Новоград-Волинському районі Житомирської області, Україна

Броницькогутянська сільська рада (до 1997 року — Броницькогутянська селищна рада) — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Городницькому, Ємільчинському та Новоград-Волинському районах Житомирської області УРСР та України з адміністративним центром у с. Броницька Гута.

Броницькогутянська сільська рада
Основні дані
Країна СРСР СРСР УРСР
Україна Україна
Область Житомирська область
Район Городницький район
Ємільчинський район
Новоград-Волинський район
Адм. центр с. Броницька Гута
Утворена 10 грудня 1938 року
Ліквідована 30 серпня 2018 року
Код КОАТУУ 1824080500
Облікова картка Броницькогутянська сільська рада 
Склад
Кількість членів 16
Голова ради Примак Валерій Олександрович
Територія та населення
Площа 75,757 км²
Населення 1034
Густота 13,65 осіб/км²
Населені пункти с. Броницька Гута
Контактні дані
Адреса вул. Шевченка, 8, с. Броницька Гута, Новоград-Волинський р-н, Житомирська обл., 11711
Мапа

Населені пункти ред.

Сільській раді підпорядковувались населені пункти:

Населення ред.

Відповідно до результатів перепису населення 1989 року, кількість населення ради, станом на 1 грудня 1989 року, складала 1 097 осіб.

Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців сільської ради складала 1 034 особи[1].

Склад ради ред.

Рада складалась з 16 депутатів та голови.

Керівний склад сільської ради ред.

ПІБ Основні відомості Дата обрання Дата звільнення
Григорчук Леонід Адамович Сільський голова, 1951 року народження, освіта, безпартійний 26.03.2006 31.10.2010
Примак Валерій Олександрович Сільський голова, 1957 року народження, освіта вища, безпартійний 31.10.2010

Примітка: таблиця складена за даними джерела[2]

Історія ред.

Утворена 10 грудня 1938 року в смт Броницька Гута Броницької сільської ради Городницького району Житомирської області як селищна рада. В період між 1941—44-м роками не існувала[3].

Відповідно до інформації довідника «Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ», станом на 1 вересня 1946 року селищна рада входила до складу Городницького району Житомирської області, на обліку в раді перебувало смт Броницька Гута[4].

11 серпня 1954 року до складу ради було включено села Брониця, Прихід та Кленова ліквідованих Броницької та Кленівської сільських рад Городницького району. Станом на 15 листопада 1954 року на обліку в раді числились х. Приход Другий та сел. Броницька Торфорозробка, котрі після 1954 року не перебувають на обліку населених пунктів. 11 січня 1960 року села Брониця та Кленова були передані до складу Дубницької сільської ради Ємільчинського району[3].

Станом на 1 січня 1972 року селищна рада входила до складу Новоград-Волинського району Житомирської області, на обліку в раді перебувало смт Броницька Гута[5].

17 квітня 1997 року, відповідно до рішення Житомирської обласної ради, в зв'язку з віднесенням адміністративного центру ради до категорії сіл, реорганізована до рівня сільської ради[3].

Припинила існування 30 серпня 2018 року через приєднання до складу Городницької селищної територіальної громади Новоград-Волинського району Житомирської області[6].

Входила до складу Городницького (10.12.1938 р.), Ємільчинського (28.11.1957 р.) та Новоград-Волинського (23.05.1060 р.) районів[3].

Примітки ред.

  1. Населення Житомирської області. http://pop-stat.mashke.org/. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 14 березня 2021.
  2. rada.gov.ua
  3. а б в г Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки (PDF). с. 54, 415, 602. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 14 березня 2021.
  4. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ. с. 168. Процитовано 14 березня 2021.
  5. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1972 року (PDF). http://history.org.ua/. 1973. с. 144. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2021. Процитовано 22 серпня 2021.
  6. Броницькогутянська сільська рада Житомирська область, Новоград-Волинський район. Верховна Рада України. Процитовано 14 липня 2020.

Джерела ред.