Відкрити головне меню

Бризантні вибухові речовини (рос. бризантные взрывчатые вещества, англ. detonating explosives, desruptive explosives, high explosives, нім. hoch-explosive, Sprengstoffe, Brisanzsprengstoffe) — вибухові речовини, які, як правило, менш чутливі до зовнішніх впливів, ніж ініціюючі вибухові речовини. Здатні до стійкої детонації.

Використовуються:

  • у промисловості у вибуховій техніці як засіб подрібнення гірських порід, руйнування споруд, конструкцій тощо;
  • у військовій справі для спорядження інженерних боєприпасів в чистому вигляді, а також у вигляді сплавів і сумішей.

Їх горіння переходить в детонацію лише в замкнутому об'ємі або при наявності великої кількості вибухових речовин.

На практиці детонація бризантних вибухових речовин здійснюється шляхом вибуху ініціюючої вибухової речовини. Більшість бризантних вибухових речовин — ароматичні нітросполуки, нітраміни, нітроефіри.

Основну масу промислових бризантних вибухових речовин складають амоніти та грануліти, в меншій кількості використовуються динаміти, амонали, алюмотол, водонаповнені вибухові речовини.

З бризантних вибухових речовин виділяють підклас ініціюючих вибухових речовин, які застосовуються тільки у засобах ініціювання. В шахтах небезпечних з газу та пилу застосовують так звані запобіжні бризантні вибухові речовини (містять певну кількість NaCl, KCl).

До бризантних вибухових речовин відносяться ТЕН, гексоген, тетріл, тротил і аміачно-селітрові вибухові речовини.

ЛітератураРедагувати