Бреїла (місто)

місто в Румунії
(Перенаправлено з Браїлов)

Бреїла[3], Браїла[4], Бреїлов (рум. Brăila, тур. Ibrail) — місто на південному сході Румунії. Адміністративний центр повіту Бреїла. Південне місто-супутник Галаца. Населення міста 2011 року становило 180,3 тис., 1973 року — 161,1 тис. жителів[4].

Бреїла
рум. Brăila
Герб
герб
Фонтан на майдані Незалежності Браїли
Фонтан на майдані Незалежності Браїли
Фонтан на майдані Незалежності Браїли
Розташування міста Бреїла
Основні дані
45°16′09″ пн. ш. 27°57′30″ сх. д. / 45.26917° пн. ш. 27.95833° сх. д. / 45.26917; 27.95833
Країна Румунія
Регіон Бреїла
Адмінцентр Brăilad
Столиця для Бреїла (жудець)
Площа 175 км²
Населення 180 302 (2011)
Висота НРМ 25 ± 1 м
Міста-побратими Кале, Аргостоліон, Денізлі, Плевен (1 лютого 1997)[1], Катеріні, Бітола, Кавадарці, Нілюфер, Шумен[2]
Часовий пояс UTC+2 і UTC+3
Номери автомобілів BR
GeoNames 8334707
OSM 2355512 ·R (Бреїла)
Поштові індекси 810001–810542
Міська влада
mayor of Brăilad Aurel Gabriel Simionescu
Вебсайт pmb.braila.astral.ro/main_site/index.htm
Мапа
Мапа


CMNS: Бреїла у Вікісховищі

Географія ред.

Розташоване амфітеатром на лівому березі Дунаю, у тому місці, де сходяться два рукави річки.

Назва ред.

У 14 ст. грецькі документи називають місто «Проілабум» і «Проілава», що було передачею слов'янської назви — Браїлов. Іспанські та каталонські документи називають місто «Дрінаджо» (Drinago), яке можливо, є переадачею іншої назви міста «Брілаго» (Brillago). Німецькі документи називають «Юберейл» (Uebereyl). Походження назви міста невідоме. Турки називають місто «Ібраїл», або «Ібраїла».

Історія ред.

Згадки про місто сягають VI століття[4]. Молдовський господар (князь) Стефан III Великий спалив місто у 1470 р. Близько 1390 р. молдавський воєвода Мірча старий дозволяє львівським купцям торгувати в межах свого воєводства «від Залізних Воріт до Браїлова»[5]. З 1538–1540 до 1829 р. місто контролювалося турками.

З 1580 до 1840 року було центром Браїльської митрополії Константинопольського патріархату, до якої належали землі Добруджа, Буджаку, Бендер, Ханської України та в певні періоди всі православні території підосманської Правобережної і Лівобережної України (Олешківська Січ).

Економіка ред.

Основні галузі промисловості — металообробка та машинобудування (суднобудування, виробництво будівельних і дорожніх машин), сталепрокатне виробництво, харчова промисловість (особливо виноробство, мірошництво, спирто-горілчане виробництво). Є підприємства швейної, цементної, деревообробної промисловості[4]. Поблизу Браїли, у Кискані, великий комбінат для перероблення очерету, виробництва целюлози, картону, штучного волокна, корду тощо[4].

У місті для потреб промислових підприємств споруджено власну ТЕС[4].

Транспорт ред.

Браїла — важливий транспортний вузол, один із найбільших річкових портів країни на Дунаї, кінцевий пункт морського судноплавства, крупний вузол залізниць і автошляхів[4].

У місті курсує трамвай.

Відомі люди ред.

 
Панаїт Істраті

Галерея ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. https://www.pleven.bg/bg/pobratimeni-gradove/braila-rumaniya
  2. https://www.shumen.bg/doc/20111201.pdf
  3. Атлас світу, 2005.
  4. а б в г д е ж Бреїла // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  5. ГРАМОТИ XIV ст. — ВИДАВНИЦТВО «НАУКОВА ДУМКА», КИЇВ — 1974 — № 52. Архів оригіналу за 27 листопада 2019. Процитовано 10 січня 2016. 
  6. Вовчук Л., Тригуб О. (2018). Петро Нейков - болгарський генеральний консул у Києві. 

Література ред.

Посилання ред.