Браян Грін
Браян Грін | |
---|---|
Brian Greene | |
![]() | |
Ім'я при народженні | англ. Brian Randolph Greene |
Народився |
9 лютого 1963 (60 років) Нью-Йорк |
Місце проживання | Нью-Йорк |
Країна |
![]() |
Діяльність | фізик, письменник, професор, автор, актор, фізик-теоретик, математик |
Alma mater |
Гарвардський університет Оксфордський університет |
Галузь | теоретична фізика, теорія струн |
Заклад |
Корнелльський університет Колумбійський університет |
Вчене звання | професор |
Науковий керівник |
Грехем Дж. Росс Джеймс Бінні |
Аспіранти, докторанти |
Mark Gilbert Jacksond[1] Mark Val Raugasd[1] Calin Iuliu Lazaroiud[1] Ti-ming Chiangd[1] Yakov Kanterd[1] Thomas G. Roosd[1] Brandon D. Batesd[1] Pontus Ahlqvistd[1] Amanda Weltmand[1] Simon Judesd[1] Kate Eckerled[1] |
Нагороди | |
Особ. сторінка | інтернет-сторінка |
![]() ![]() |
Бра́йан Ре́ндолф Грін (англ. Brian Randolph Greene; нар. 9 лютого 1963 Нью-Йорк, США) — американський фізик-теоретик, фахівець з теорії струн.
Біографія ред.
Браян Грін змалку продемонстрував високі математичні здібності, притому так, що в цьому відношенні його можна було назвати вундеркіндом: у віці 12 років він почав відвідувати приватні уроки професора Колумбійського університету, позаяк до дого часу він вже засвоїв шкільну програму. Після закінчення Стайвесантської школи (англ. Stuyvesant High School) в 1980 році Браян Грін вступив на фізичний факультет Гарвардського університету, де отримав ступін бакалавра. Отримавши стипендію Родса, продовжив навчання в Оксфордському університеті, в якому отримав ступінь доктора.
З 1990 року працював на фізичному факультеті університету Корнвела, де став професором в 1995 році. У 1996 році Ґрін перейшов в Колумбійський університет, де працює донині.
Професор Грін часто читає лекції поза університетськими аудиторіями, як на популярному, так і на спеціальному рівнях, з якими виступив у більше ніж 25 країнах. Один з його останніх проектів — організація щорічного Всесвітнього фестивалю науки (англ. World Science Festival), який відбувається в Нью-Йорку з 2008 року[2].
Наукова робота ред.
Браян Грін займався дослідженнями дзеркальної симетрії, яка пов'язує два різних простори Калабі-Яу. Разом з Девідом Моррісоном та Полом Аспінволом у 1993 році він довів, що флоп-перебудови (англ. flop-transition, топологічна процедура) з розривами є частиною теорії струн. Він також розвинув ідею електрона-чорної діри. Зараз Браян Грін вивчає струнну космологію, зокрема, «відбитки» транспланківської фізики в реліктовому випромінюванні, а також бранну космологію.
Бібліографія ред.
- Грин Б. Скрытая реальность: Параллельные миры и глубинные законы космоса = The Hidden Reality: Parallel Universes and the Deep Laws of the Cosmos. — М. : URSS, 2013. — 400 с.
- Грин Б. Ткань космоса: Пространство, время и текстура реальности = The Fabric of the Cosmos: Space, Time, and the Texture of Reality. — М. : URSS, 2011. — 608 с.
- Грин Б. Элегантная Вселенная: Суперструны, скрытые размерности и поиски окончательной теории = The Elegant Universe: Superstrings, Hidden Dimensions, and the Quest for the Ultimate Theory. — М. : URSS, 2011. — 288 с.
- Greene B. Icarus at the Edge of Time. — Knopf, 2008.
Виступи ред.
Відомим є виступ Браяна Ґріна на конференції TED2012 (з українським перекладом Ігора Коробка)[4].
У самому серці сучасної космології знаходиться таємниця: чому наш всесвіт так чудово налагоджений, щоб створювати умови, необхідні для життя? У цьому турі найвизначнішими науковими відкриттями сьогодення Браян Ґрін показує, як приголомшлива ідея мультивсесвіту може дати відповідь на цю загадку. |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Браян Грін |
Посилання ред.
- ↑ а б в г д е ж и к л м Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Shapiro, Gary. New York, Cambridge To Host Citywide Science Festivals. New York Sun. Архів оригіналу за 27 листопада 2006. Процитовано 25 лютого 2007.
- ↑ Brian Greene Brings Physics & String Theory to the Masses. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 29 лютого 2012.
- ↑ Браян Ґрін. Чи наш всесвіт єдиний?/TED2012. Архів оригіналу за 2 вересня 2021. Процитовано 2 вересня 2021.