Брайко Марфа Романівна
| Брайко Марфа Романівна | ||||
|---|---|---|---|---|
| Псевдонім | Марія Брайко | |||
| Народилася |
1897 Келеберда, Канівський район, Україна | |||
| Померла | 1972 | |||
| Громадянство |
 Російська імперія СРСР | |||
| Національність | українка | |||
| Діяльність | поетеса | |||
| Мова творів | українська | |||
| Напрямок | соціалістичний реалізм | |||
| Жанр | вірші, пісні | |||
|
| ||||
Брайко́ Ма́рфа Рома́нівна (відома під псевдонімом Марі́я Брайко́) (*1897 — †1972) — українська народна поетеса, співачка.
Біографія ред.
Марфа Романівна народилась в селі Келеберда на Черкащині. Змалку їй подобалась наука, однак змогла закінчити лише місцеву церковно-приходську школу. Через нестатки у сім'ї пішла в найми. У вільний час читала Тараса Шевченка, співала з подругами народні пісні. Пізніше наймається в Канів до міських багатіїв у няньки, де потай читає книги з їхньої бібліотеки. Продовжує співати.
В довоєнні роки виступала з народними піснями у сільських клубах та будинках культури. Репертуар її пісень був різноманітним. Слава Брайко поширюється за межі області, в Інституті мистецтвознавства, фольклору і етнографії АН УРСР записала десятки народних пісень. Під час війни працювала в Куйбишевській області інспектором із заготівлі. В 1944 році повернулася в рідне село, трудилася в колгоспі. У повоєнні роки займалась поетично-етнографічними описами Шевченкового краю, поетизуючи природу Придніпров'я, героїзм боротьби за Радянську владу, трудові досягнення своїх земляків.
У 1946 році Брайко запрошують в Український державний народний хор. 8 років вона виступала на сценах Києва, Москви, міст соціалістичних республік та країн. В 1954 році Марфа Романівна виходить на заслужений відпочинок, живе в рідному селі, потім в сусідній Прохорівці, в останні роки — в Бортничах.
Творчість ред.
Брайко збирала усну народну творчість у придніпровських селах, писала вірші й пісні, в яких славить подвиг матері-партизанки, у «Пісні про возз'єднання» описала одвічну дружбу українського і російського народів. Її твори схвильовано оповідають про радість життя, ентузіазм і перевагу вільної праці. Вона славить героїв колгоспних ланів, подвиг матері-партизанки, твори пройняті палкою любов'ю до рідної Батьківщини.
Друкувалась в газетах, журналі «Україна», збірниках Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР.
Джерела ред.
- І. Сорокопуд «Народна співачка і поетеса», газета «Черкаська правда» від 19 березня 1976 р.
Посилання ред.
- На сайті dniprowazirka.com.ua [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |