Відкрити головне меню

Брайко Марфа Романівна
Псевдо Марія Брайко
Народилася 1897(1897)
село Келеберда
Померла 1972(1972)
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
СРСР СРСР
Національність українка
Діяльність поетеса
Мова творів українська
Напрямок соціалістичний реалізм
Жанр вірші, пісні

Брайко́ Ма́рфа Рома́нівна (відома під псевдонімом Марі́я Брайко́) (*1897 — †1972) — українська народна поетеса, співачка.

Зміст

БіографіяРедагувати

Марфа Романівна народилась в селі Келеберда на Черкащині. Змалку їй подобалась наука, однак змогла закінчити лише місцеву церковно-приходську школу. Через нестатки у сім'ї пішла в найми. У вільний час читала Тараса Шевченка, співала з подругами народні пісні. Пізніше наймається в Канів до міських багатіїв у няньки, де потай читає книги з їхньої бібліотеки. Продовжує співати.

В довоєнні роки виступала з народними піснями у сільських клубах та будинках культури. Репертуар її пісень був різноманітним. Слава Брайко поширюється за межі області, в Інституті мистецтвознавства, фольклору і етнографії АН УРСР записала десятки народних пісень. Під час війни працювала в Куйбишевській області інспектором із заготівлі. В 1944 році повернулася в рідне село, трудилася в колгоспі. У повоєнні роки займалась поетично-етнографічними описами Шевченкового краю, поетизуючи природу Придніпров'я, героїзм боротьби за Радянську владу, трудові досягнення своїх земляків.

У 1946 році Брайко запрошують в Український державний народний хор. 8 років вона виступала на сценах Києва, Москви, міст соціалістичних республік та країн. В 1954 році Марфа Романівна виходить на заслужений відпочинок, живе в рідному селі, потім в сусідній Прохорівці, в останні роки — в Бортничах.

ТворчістьРедагувати

Брайко збирала усну народну творчість у придніпровських селах, писала вірші й пісні, в яких славить подвиг матері-партизанки, у «Пісні про возз'єднання» описала одвічну дружбу українського і російського народів. Її твори схвильовано оповідають про радість життя, ентузіазм і перевагу вільної праці. Вона славить героїв колгоспних ланів, подвиг матері-партизанки, твори пройняті палкою любов'ю до рідної Батьківщини.

Друкувалась в газетах, журналі «Україна», збірниках Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР.

ДжерелаРедагувати

  • І. Сорокопуд «Народна співачка і поетеса», газета «Черкаська правда» від 19 березня 1976 р.

ПосиланняРедагувати