Боґуслав Лєщинський
римо-католицький єпископ
Боґуслав Лєщи́нський (герб Венява; нар. бл. 1645, Радзимін — 8 вересня 1691) — єпископ, РКЦ, єпископ Луцький (з 1688), єпископ-номінат Плоцький (1691). Пробст Плоцького Кафедрального собору (1659)[1], краківський канонік з 1665, абат Червінський 1681–1688[2].
| Єпископ Луцький | |
|---|---|
| 1688 — 1691 | |
| Народився | 1645  Радзимін, Республіка Польща або Краків, Річ Посполита |
| Помер | 8 вересня 1691 |
| Похований | Saint Nicholas church in Lesznod |
| Відомий як | католицький священник, католицький диякон, католицький єпископ |
| Країна | Річ Посполита |
| Alma mater | Болонський університет |
| Батько | Богуслав Лещинський |
| Мати | Anna Dönhoffd |
| Професія | священник |
| Релігія | католицтво |
Життєпис
ред.Син Боґуслава Лєщинського, Великого коронного підскарбія.
У 1658 — пробст Плоцька і разом з цією функцією отримав титул герцога Селюньського.
У 1663 вступив до Падуанського університету, де був обраний польським консулом.
У 1666 здобув ступінь доктора обох законів.
У 1671 — канцлер польської королеви Елеонори Марії Австрійської.
У 1682 — секретар короля Яна III Собеського.
Лєщинський отримав Червінське абатство, відмовившись від краківського канону.
Бібліографія
ред.- Adam Przyboś, Leszczyński Bogusław, [W:] Polski Słownik Biograficzny. T. XVII. [[1972|1972, s. 111—112.
- Krzysztof Rafał Prokop, Sylwetki biskupów łuckich, Biały Dunajec — Ostróg 2001, s. 121—125.