Відкрити головне меню

Борщова́ — село в Україні, в Печенізькому районі Харківської області. Населення становить 232 осіб. Орган місцевого самоврядування — Борщівська сільська рада.

село Борщова
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Печенізький
Рада/громада Борщівська сільська рада
Код КОАТУУ 6324681001
Облікова картка Борщова 
Основні дані
Засноване 1672
Населення 232
Площа 0,99 км²
Густота населення 234,34 осіб/км²
Поштовий індекс 62810
Телефонний код +380 5765
Географічні дані
Географічні координати 49°59′55″ пн. ш. 37°07′34″ сх. д. / 49.99861° пн. ш. 37.12611° сх. д. / 49.99861; 37.12611Координати: 49°59′55″ пн. ш. 37°07′34″ сх. д. / 49.99861° пн. ш. 37.12611° сх. д. / 49.99861; 37.12611
Середня висота
над рівнем моря
171 м
Найближча залізнична станція Білий Колодязь
Відстань до
залізничної станції
30 км
Місцева влада
Адреса ради 62810, Харківська обл., Печенізький р-н, с.Борщова, вул. Молодіжна, 65а, тел. 64-2-10
Сільський голова Передеря Олена Іванівна
Карта
Борщова. Карта розташування: Україна
Борщова
Борщова
Борщова. Карта розташування: Харківська область
Борщова
Борщова

Зміст

Географічне розташуванняРедагувати

Село Борщова знаходиться між річками Хотімля і Гнилиця (3 км). По селу протікає пересихаючий струмок з загатами. На південно-західній стороні від села бере початок річка Гнилушка. На відстані до 2,5 км розташовані села Ганнівка та Гуслівка.

Історичні відомостіРедагувати

Село засноване в 1672 році.

За даними за 1864 рік у казенному селі Новобєлгородської волості 1 стану Вовчанського повіту Харківської губернії мешкало 433 особи (220 чоловічої та 213 жіночої статі), налічувалось 70 дворових господарств.[1]

За даними за 1885 рік у хуторі мешкало менш ніж 500 осіб.[2]

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 537 осіб (277 чоловічої статі та 260 — жіночої), з яких всі — православної віри[3].

За даними за 1915 рік у хуторі мешкало 664 особи (368 чоловічої та 296 жіночої статі). [4]

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 1204)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-172)
  4. Исповедная роспись по Покровской церкви слободы Гнилица 2я за 1915 год.