Борнейська пантера
Борнейська пантера[2] (Neofelis diardi) — вид хижих ссавців із родини котових (Felidae).
| Борнейська пантера Період існування: ранній плейстоцен — дотепер
| |
|---|---|
| |
| Neofelis diardi у Малайзії | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Хижі (Carnivora) |
| Підряд: | Котовиді (Feliformia) |
| Родина: | Котові (Felidae) |
| Підродина: | Пантерові (Pantherinae) |
| Рід: | Neofelis (Neofelis) |
| Вид: | N. diardi
|
| Біноміальна назва | |
| Neofelis diardi (G. Cuvier, 1823)
| |
| |
Neofelis diardi diardi Neofelis diardi borneensis
| |
| Синоніми | |
|
Felis diardii | |
Знайдена на Борнео, Суматрі і можливо на островах Бату. Хоча вчені знали про існування цих тварин починаючи з 19-го сторіччя, видовий статус вони отримали нещодавно. Донедавна Neofelis diardi був класифікований як підвид Neofelis nebulosa, але дослідники вивчили молекулярні докази й зараз вважають його окремим видом[3].
Етимологія
ред.Вид названий на честь П'єра-Медара Діара (Pierre-Medard Diard, 1794—1863), французького дослідника.[4]
Анатомія
ред.Борнейська пантера має таку ж структуру, як і димчаста пантера. Довжина тіла від 70 до 105 см, довжина хвоста від 60 до 85 см, вага від 12 кг до 25 кг. Це найбільша кішка на тих землях. Більшість її здобичі живе на деревах, через це вона навчилася відмінно лазити по деревах. З короткими, гнучкими, ногами, великими лапами, і гострими кігтями, ця велика кішка дуже стійка. Схожі на собачі зуби сягають двох дюймів завдовжки, що, пропорційно до довжини черепа, довше, ніж в будь-якої іншої наявної тварини родини котових. Хвіст дуже довгий. Лапи короткі, великі, з гострими пазурами.
Ареал
ред.Борнейська пантера живе на Борнео, Суматрі, на островах Бату. На острові Ява знайшли кістяки цього звіра, але живих тварин там не має.
Місце проживання
ред.Живе переважно в тропічних і субтропічних лісах, на висоті до 2000 м.
Поведінка
ред.Поведінка мало вивчена через його потаємне життя. Досліджено, що вони дуже поодинокі й відмінно лазять по деревах.
Історія
ред.Перше ім’я було Neofelis diardi, на честь французького натураліста і дослідника П'єра-Медара Діара (англ. Pierre-Medard Diard, 1794-1863). Генетичний аналіз Neofelis nebulosa і Neofelis diardi свідчать, що два різновиди відхилилися 1.4 мільйонів роки тому, після того, як тварини використали для розселення зараз затоплений, сухопутний міст, щоб досягти Борнео і Суматри з континентальної Азії.
Популяція
ред.Оскільки Борнейська пантера дуже таємна, точних цифр її популяції не існує. Проте, недавні (2006) вивчення оцінюють, що до 11,000 великих котів живуть на Борнео, до 7,000 на Суматрі і до 3,200 в Сабахі. У країнах його рідних земель, полювання на нього заборонено. Стан населення борнейської пантери оцінюється як загрозливий. Ліс, природне середовище проживання цієї кішки в місцях її проживання вирубується дуже значними темпами. Так, в суматранській провінції Ріау за останні 25 років зникло 65% лісу.[5]
У 2017 році було опубліковано роботу групи вчених з Університету Сассекса і Оксфордського університету, в якій вони приходять до висновку, що серед видів великих кішок борнейській пантері разом із левом загрожує найбільше скорочення їх раціону, а отже і скорочення їх популяцій.[6] Зокрема, скорочення харчової бази борнейської пантери сягатиме 63%.[7]
Примітки
ред.- ↑ Hearn, A., Sanderson, J., Ross, J., Wilting, A. & Sunarto, S. (2008). Neofelis diardi. 2008 Червоний список Міжнародного союзу охорони природи. МСОП 2008. Переглянуто 18 January 2009. Database entry includes a brief justification of why this species is of Vulnerable
- ↑ Харчук, С. Огляд історії таксономії та критеріїв виду в родині котових (Felidae) // Novitates Theriologicae. — 2021. — Вип. 12. — С. 300–314.
- ↑ Holmes, K. (2009). Neofelis nebulosa. Animal Diversity Web. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 31.10.2018.
- ↑ * Bo Beolens, Michael Watkins, Michael Grayson. The eponym dictionary of mammals. — JHU Press, 2009. — С. 110. — ISBN 0801893046. (англ.)
- ↑ David Whyte Macdonald, Andrew J. Loveridge Biology and conservation of wild felids - Oxford University Press, 2010, p.18
- ↑ Сучасні леви вимирають з тієї ж причини, що й їхні предки - вчені [Архівовано 22 листопада 2018 у Wayback Machine.] // BBC Україна, 11 травня 2017
- ↑ Sandom, Christopher James, Faurby, Soren, Svenning, Jens C, Burnham, Dawn, Dickman, Amy, Hinks, Amy, Macdonald, Ewan A, Ripple, Bill, Williams, Jake and Macdonald, David Learning from the past to prepare for the future: felids face continued threat from declining prey [Архівовано 11 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Ecography (2017). ISSN 0906-7590