Сухопутний міст

перешийок суходолу

Сухопутний міст (англ. land bridge) — в біогеографії перешийок або інший зв'язок дозволяючи рослинам і тваринам колонізувати нову землю. Сухопутні мости зазвичай утворюються в результаті регресії рівня моря, коли суходолом стає континентальний шельф. С.м. також утворюються при відступі льодовика, в цьому випадку зменшується навантаження на тектонічну плиту і вона зазнає підйом. Приклад: Еланд, Швеція.

Сухопутний міст
CMNS: Сухопутний міст у Вікісховищі

Нещодавня морська регресія відбулась 20 000 років тому (за часів Верхнього палеоліту), тоді рівень моря був на 120 нижчий за сьогоднішній. 10 000 років тому рівень моря підвищився тільки на рівень 20 м нижчий за сьогоднішній. Підвищення рівня моря може відбутися як від глобального потепління від танення льодовика, так і від тектонічних рухів.

ПрикладиРедагувати

Можливо найвідомішим прикладом с. м. є Берингія, яка з'єднувала сучасну Аляску і східний Сибір найменш шість разів за часів льодовикових періодів плейстоцену, дозволяючи людині мігрувати з Євразії до Америки (дивись Модель заселення Америки).

Іншій приклад - Доггерланд, колишній суходіл на півдні Північного моря, як з'єднував острів Велику Британію з материковою Європою за часів останнього льодовикового періоду.

Також:

Теорія сухопутного мостуРедагувати

До виникнення теорії тектоніки плит, вважалось що сухопутні мости могли пояснити виникнення схожих видів на окремих континентах. багато сухопутних мостів малювали на мапах, найвідоміший з них Лемурія. Але коли дно Атлантичного океану було нанесено на мапу, використовуючи ехолокатор між 1924 и 1927, не лишилось сумнівів про їх відсутність. Хоч це був впливовий аргумент на користь теорії Альфреда Вегенера дрейфу материків, ще буде потрібно 50 років щоб вона стала панівною.

ЛітератураРедагувати

  • P. J. Darlington, Jr.: Was there an Archatlantis? In: The American Naturalist. Vol. 72, No. 743 (Nov. - Dec., 1938), S. 521–533.
  • Joachim Illies[de], Die Wegenersche Kontinentalverschiebungstheorie im Lichte der modernen Biogeographie. In: Naturwissenschaften. Jahrgang 52, Ausgabe 18 / Januar 1965, S. 505–511, DOI:10.1007/BF00638342