Борковський Григорій Максимович

Григо́рій Макси́мович Борко́вський, Бораковський (1846, Павлоград — після 1900, Новомосковськ. там же й похований) — український драматург.

Борковський Григорій Максимович
Народився	1846 Павлоград, Катеринославська губернія, Російська імперія
Помер	1890
Діяльність	письменник
Alma mater	ХНУ імені В. Н. Каразіна
Заклад	ХНУ імені В. Н. Каразіна

Народився у місті Павлоград Катеринославської губернії (тепер Дніпропетровська область) у шляхтича родом із Чернігівської губернії й купецької доньки. 1869 року закінчив медичний факультет Харківського університету, одружився й працював 1,5 року лікарем на Волині. З 1871 року мешкає у місті Новомосковськ, де працює повітовим лікарем.

Меморіальна дошка на будівлі ліцею «Самара» (колишня жіноча гімназія). Дніпропетровська область м. Новомосковськ вул. Шевченко, 8

Автор історичної драми «Маруся Чурай — українська піснетворка» (1887), соціально-побутових п'єс «Із моря житейського», «Лихом щастя не добудеш», «Як долі немає — то й щастя минає», про які прихильно відгукнувся Іван Франко. Борковському належить низка комедій і водевілів, кілька праць на медичні теми.

Бораковського називають письменником Присамар'я і Поорелля. На це вказують його нотатки у творах: «Дія відбувається в однім із сіл поблизу Самари», або «Діється на селі по Орілі між Полтавщиною і Катеринославщиною».

Твори

• Збірник драматичних творів, т. 1. Львів, 1888

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• ДРАМАТУРГ ПРИСАМАР'Я [Архівовано 3 червня 2012 у Wayback Machine.]