Борковський Григорій Максимович
Григо́рій Макси́мович Борко́вський, Бораковський (1846, Павлоград — після 1900, Новомосковськ. там же й похований) — український драматург.
Борковський Григорій Максимович | |
---|---|
Народився | 1846 Павлоград, Катеринославська губернія, Російська імперія |
Помер | 1890 |
Діяльність | письменник |
Alma mater | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
Заклад | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
Народився у місті Павлоград Катеринославської губернії (тепер Дніпропетровська область) у шляхтича родом із Чернігівської губернії й купецької доньки. 1869 року закінчив медичний факультет Харківського університету, одружився й працював 1,5 року лікарем на Волині. З 1871 року мешкає у місті Новомосковськ, де працює повітовим лікарем.
Автор історичної драми «Маруся Чурай — українська піснетворка» (1887), соціально-побутових п'єс «Із моря житейського», «Лихом щастя не добудеш», «Як долі немає — то й щастя минає», про які прихильно відгукнувся Іван Франко. Борковському належить низка комедій і водевілів, кілька праць на медичні теми.
Бораковського називають письменником Присамар'я і Поорелля. На це вказують його нотатки у творах: «Дія відбувається в однім із сіл поблизу Самари», або «Діється на селі по Орілі між Полтавщиною і Катеринославщиною».
Твори
ред.- Збірник драматичних творів, т. 1. Львів, 1888
Література
ред.- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ДРАМАТУРГ ПРИСАМАР'Я [Архівовано 3 червня 2012 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |