Відкрити головне меню

БіографіяРедагувати

Народився у с. Бурбине, тепер Семенівського району Полтавської області.

По закінченні школи вступив до Лубенського учительського інституту. Вчився в один час з Дмитром Мусієнком, майбутнім сценаристом, кінокритиком.

Після нападу Німеччини на Радянський Союз у липні 1941 перебував на спорудженні оборонних укріплень[1]. Потрапив у полон до німців. Через деякий час вдалося втекти з табору.

Продовжив боротьбу з окупантами. В липні 1942 року потрапив в оточення, а потім до концтабору «Дахау» (Німеччина).

У травні 1945 звільнений військами Червоної Армії, повернувся на Батьківщину. Решту життя радянська влада постійно давала відчувати ставлення як до такого, що перебував у полоні та у концтаборі.

Закінчив Чернігівський учительський інститут, згодом екстерном — Львівський університет. Вчителював, був на журналістській роботі.

Жив у Харкові. Користувався великою пошаною серед літераторів Харкова.

За однією з версій його смерть була не випадковою[2] Пізно ввечорі біля парка культури ім. Горького потрапив під трамвай, від чого в лікарні й помер. Поет Олекса Марченко був у нього в лікарні й стверджував, що Бондар дав зрозуміти, оскільки був у тяжкому стані, що його кадебісти кинули під трамвай.

Помер 24 жовтня 1969 року у Харкові, похований там само, на 13-му міському цвинтарі.

ТворчістьРедагувати

Почав друкуватися 1947року.

1959 року вийшла перша збірка віршів поета «Маки на дроті», (помилково було надруковано «… на дроту»). Далі друкувались: повісті «Листя летить проти вітру» (1963), «Вільгельм Тель з-під Полтави», « Рідні пороги», збірка оповідань «Лебеді летять на південь» (1965), збірка «Поезії» (1968), «Зоре моя непогасная», «Сонце під хмарами» тощо. Поезія В. Бондаря розповідає про героїчний опір і боротьбу в'язнів концтаборів, вона пройнята ідеєю солідарності борців-антифашистів.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Український Радянський Енциклопедичний Словник: В 3-х т. / Редкол.: … А. В. Кудрицький (відп. ред.) та ін.— 2-ге вид.— К.: Голов. ред. УРЕ, 1986 — Т. 1. А — Калібр. 752 с.— С. 199.
  • Українська література

ПосиланняРедагувати