Марченко Олекса Андрійович
| Олекса Марченко | ||||
|---|---|---|---|---|
| Марченко Олекса Андрійович | ||||
| Ім'я при народженні | Марченко Олекса Андрійович | |||
| Народився | 5 вересня 1937 Харківський район, Харківська область, Українська РСР, СРСР | |||
| Помер | 20 березня 2010 (72 роки) Харків, Україна | |||
| Поховання | Харків, Україна | |||
| Громадянство |  СРСР →  Україна | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | поет | |||
| Мова творів | українська, російська | |||
| Роки активності | з 1950-х років | |||
| Напрямок | лірична поезія | |||
| Членство | Національна спілка письменників України | |||
| Премії | Всеукраїнська премія імені Олександра Олеся за найкращу збірку лірики | |||
|
| ||||
Олекса Марченко (5 вересня 1937, с. Яловенкове, Харківський район, Харківська область, УРСР — 20 березня 2010, Харків, Україна) — український поет. Лауреат премії ім. Олександра Олеся[1]. Член Національної спілки письменників України (2002).
Біографія
ред.Марченко Олекса Андрійович народився у селі Яловенкове на Харківщині (нині у межах міста Люботина Харківської області.
По закінченні школи навчався на філологічному факультеті Харківського педінституту ім. Г. С. Сковороди. Закінчив інститут 1960 року.
Спочатку працював учителем в середній школі №124 на Салтівці. З 1966 до 1970 року викладав українську мову та літературу в середній школі №36 міста Харкова. Пізніше перейшов на роботу до редакції газети «Вечірній Харків».
Був одним із провідних співробітників і літературним консультантом. Працював разом з поетами Олександром Черевченком, Аркадієм Філатовим, Робертом Третяковим. Як журналіст, писав свої поетичні нариси про трудові будні краю прозою[2].
Обраний членом Національної спілки письменників України з 9.12.2002
9 березня 2003 року брав участь у акції «Повстань, Україно!» у Харкові[3].
У грудні 2003 року став лауреатом творчої премії виконкому Харківської міської ради у галузі літератури[4].
Творчість
ред.Автор збірок
- «Друге народження»,
- «Кровообіг»,
- «Забрость»,
- «Полюддя».
Є автором слів до відомої пісні В'ячеслава Корепанова «Харків моя любов».
Писав вірші українською ї російською мовами.
Поет Казаков Анатолій Сергійович присвятив йому коротенького вірша[5]
Лауреат премії ім. Олександра Олеся.
Вийшли друком:
- Полюддя / Марченко Олекса Андрійович. — Харків : Поліком, 2000. — 160 с.
- Забрость : поезії / Олекса Марченко. — Харків : Слобожанщина, 2005. — 343 с. ISBN 966-7814-07-6
Примітки
ред.- ↑ Всеукраїнська премія імені Олександра Олеся за найкращу збірку лірики[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ «Вечерний Харьков»: кто и почему боялся газету. Архів оригіналу за 22 липня 2009. Процитовано 5 лютого 2012.
- ↑ «Вставайте, кайдани порвіте!» — зовет оппозиция
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 лютого 2012.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Олексе Марченко [Архівовано 20 жовтня 2013 у Wayback Machine.]