Вікіпедія

Бойко Володимир Миколайович

Бойко Володимир Миколайович (26 жовтня 1968, м. Сновськ, Чернігівська область) — публіцист, науковець, громадський діяч, директор Чернігівського центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій

Бойко Володимир Миколайович
Народився26 жовтня 1968(1968-10-26) (56 років)
Сновський район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
Діяльністьвихователь
Alma materІсторичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Науковий ступінькандидат наук
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бойко.

Освіта

ред.
  • 1986–1987, 1989–1993 — навчання у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка (диплом з відзнакою), спеціальність — «історик, викладач історії, історії України»;
  • 1993–1996 — аспірантура Інституту історії України НАН України;
  • 1997 – захистив дисертацію на тему «Українські політичні партії і блоки у виборчій муніципальній кампанії 1917 року», здобув звання кандидата історичних наук. Додаткова освіта:
  • 2006, лютий – реалізація індивідуальної програми «Самоврядування в США: консультації для України», Інститут Кеннана Міжнародного дослідницького центру ім. Вудро Вільсона, (Вашингтон, США);
  • 2010, квітень – участь у навчальній програмі “Місцеві активи для громад та економічного розвитку” (навчання зі стратегічного планування), Weitz Center післядипломного навчання (Ізраїль, Реховот).

Професійна діяльність

ред.
  • 1987–1989 — служба в Радянській Армії;
  • 1993 – 1996 – аспірант Інституту історії України НАН України;
  • 1997–1999 — консультант прес-служби інформаційно-аналітичного відділу апарату Чернігівської облдержадміністрації;
  • 1999–2000 — начальник відділу політичного аналізу та прогнозування управління з питань внутрішньої політики Чернігівської облдержадміністрації;
  • 2000 – дотепер — директор Чернігівського центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій.
  • 1998–2001 — працював старшим викладачем, згодом доцентом кафедри археології та історії України Чернігівського державного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка;
  • 2005 – 2008 — доцент кафедри гуманітарних наук Чернігівського державного технологічного університету (як сумісник);
  • 2016, листопад – 2017, жовтень – експерт FRDL в проекті «Децентралізація пропонує кращі результати та ефективність» (DOBRE);
  • 2017, липень – 2019, листопад – радник із питань регіонального розвиту Чернігівського відокремленого підрозділу Центру розвитку місцевого самоврядування програми U-LEAD з Європою;
  • 2020, лютий – червень – залучений радник із питань регіонального розвиту Чернігівського регіонального офісу програми U-LEAD з Європою.

Упродовж професійної діяльності брав участь у понад тридцяти проєктах із питань розвитку місцевого самоврядування та публічного управління, європейської та євроатлантичної інтеграції, зокрема – Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, навчання персоналу.

Один із авторів діючого статуту міста Чернігова.

Співрозробник стратегій розвитку низки об`єднаних територіальних громад: Апостолівська – Дніпропетровська область, Сновська, Менська, Михайло-Коцюбинська, Коропська, Любецька, Батуринська, Козелецька, Сосницька, Варвинська, Ніжинська, Олишівська, Тупичівська, Холминська, Новобасанська, Носівська, Вертіївська, Линовицька, Кіптівська – Чернігівська область (всього – 19).

Громадська діяльність

ред.

Один із засновників громадської організації «Сіверський інститут регіональних досліджень» (2001).

Позаштатний кореспондент газети «День» (2008).

2008–2011, член колегії Головного управління державної служби України, 2015–2020 – колегії Національного агентства України з питань державної служби.

Лауреат премії імені Джеймса Мейса (2013).

Наукова діяльність та публіцистика

ред.

Сфера наукових інтересів – діяльність місцевого самоврядування України доби Української революції 1917–1921 рр., сучасне місцеве самоврядування.

3 монографії (в співавторстві); 2 навчальні видання; 35 статей з історії; 44 – з публічного адміністрування, місцевого самоврядування, професійного навчання; 167 газетних публікацій; 11 – енциклопедичних статей. Всього – 262 матеріали (детальніше в збірнику: «Володимир Миколайович Бойко : (Бібліогр. покажч.) / скл. : Н. В. Романчук; передм. Т. П. Демченко; відп. за вип. П. В. Грищенко. — Чернігів, 2010. — 43 с.»).

Один із упорядників збірок документів:

  • Український національно-визвольний рух. Березень – листопад 1917 року: Док. і матеріали / Упоряд.: В.Верстюк (керівник) та ін. – К.: видавництво ім. Олени Теліги, 2003. – 1024 с.
  • Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. Листопад 1918 – листопад 1920 рр.: Док. і матеріали у 2-х томах, 3-х частинах. – Том 1 / Упоряд.: В.Верстюк (керівник) та ін. – К.: видаництво ім. Олени Теліги, 2006. – 688 с..; Том 2 / Упоряд.: В. Верстюк (керівник) та ін. – К.: видаництво ім. Олени Теліги, 2006. – 744 с.
  • Єфремов Сергій. Публіцистика революційної доби (1917–1920 рр.). У двох томах. Том 1. 9 березня 1917 р. – 28 квітня 1918 р. / Упоряд.: В.Верстюк (керівник), Г.Басара-Тиліщак, В.Бойко, В.Скальський. – К.: Дух і Літера, 2013. – 648 с. – (сер. «Бібліотека спротиву, бібліотека надії»); Том 2. 9 травня 1918 р. – 30 травня 1920 р. / Упоряд.: В.Верстюк (керіник), Г.Басара-Тиліщак, В.Бойко, В.Скальський. – К.: Дух і Літера, 2013. – 544 с. – (сер. «Бібліотека спротиву, бібліотека надії»).
  • Роман Бжеський: Прелюдія поступу (вістниківський доробок 1924–1934 років) / Упорядники: Володимир Бойко, Тамара Демченко. – К.: Темпора, 2016. – 472 с.

Крім того:

Володіє українською, російською та англійською мовами.

Безпартійний, проживає в Чернігові.

Примітки

ред.

Джерела

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бойко_Володимир_Миколайович&oldid=36528663