Богуслав Радошевський
Богуслав Радошевський герб Окша[2] (пол. Bogusław Radoszewski; близько 1577, Семковиці, Річ Посполита — 1638, Янов, Річ Посполита) — польський релігійний діяч, київський і луцький католицький єпископ.
.jpg) | |
| київський єпископ | |
|---|---|
| 1619 — 1633 | |
| Монарх | Сигізмунд III Ваза |
| луцький єпископ | |
| 1633 — 1638 | |
| Монарх | Владислав IV Ваза |
| Народився |
1577 Семковиці, Паєнчанський повіт, Лодзинське воєводство, Республіка Польща |
| Помер |
1638[1] або 1638 Янів Підляський, Республіка Польща |
| Відомий як | католицький священник, католицький священник, католицький єпископ |
| Країна | Річ Посполита |
| Alma mater | Падуанський університет |
| Професія | священник |
| Релігія | католицтво |
Життєпис ред.
Син Єжи та Марії Могильницьких, брат Марека Радошевського (пом. 1641[3]), посла та велюньського каштеляна[4].
Закінчивши єзуїтський колегіум у Каліші, навчався у Франкфурті-на-Одері та в Падуанському університеті.
Висвячений на священника у Кракові (1607).
При королівському дворі Радошевський став секретарем Сигізмунда III Вази, був каноніком у Каліші. Отримавши свою релігійну професію, став настоятелем бенедиктинського абатства Лиса Гора.
Наприкінці 1618 року король Сигізмунд III Ваза призначив його київським латинським єпископом. 17 червня 1619 року папа Павло V преконізував[en] його київським єпископом-ординарієм з можливістю обіймати дві посади, а також зі звільненням від зазвичай обов'язкової наявності в номінанта докторського ступеня. За його сприяння завершили спорудження латинської катедри в Києві.
Купивши землю в пані Ковалькової-Вежбник, а також отримавши привілей на місцеположення (від 16 січня 1624) від короля Сигізмунда III Вази, заклав місто Вежбник[5].
Як посол від Київського воєводства проголосував за обрання королем Польщі Владислава IV Вази в 1632 році[6].
6 червня 1633 року став луцьким латинським єпископом.
Похований у криптах Санктуарію Святого Хреста.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ NUKAT — 2002.
- ↑ Herbarz polski, t. VIII, Lipsk 1841, s. 23.
- ↑ Janas E. Radoszewski (Radoszowski, Boksa-Radoszewski) Marek h. Oksza // Polski Słownik Biograficzny. — 1986. — T. XXIX. — S. 751. (пол.)
- ↑ Radoszewski-Boksa Bogusław biogram na iPSB. Архів оригіналу за 17 липня 2020. Процитовано 15 липня 2020.
- ↑ Materiały do słownika historyczno-geograficznego dóbr i dochodów dziesięcinnych benedyktyńskiego opactwa św. Krzyża na Łysej Górze do 1819 r. Wrocław 2000: Pracownia Badań nad Dziejami Zakonów i Kongregacji Kościelnych (LARHCOR) w Instytucie Historycznym Uniwersytetu Wrocławskiego. ISBN 83-904219-4-1.
- ↑ Suffragia Woiewodztw y Ziem Koronnych, y W. X. Litewskiego, Zgodnie ná Naiásnieyssego Władisława Zygmunta … roku 1632 … Woiewodztwo Krákowskie., s. B2. (пол.)
Бібліографія ред.
- Sylwetki biskupów łuckich. Biały Dunajec: Ostróg : Wołanie z Wołynia. 2001. с. 91—94. ISBN 83-911918-7-7.