Богуславська «Публічна бібліотека»
Ця стаття потребує істотної переробки. (9 березня 2022) |
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
Богуславська районна бібліотека — культурно-освітній заклад у Богуславі, який розмістився в палаці районного будинку культури.
Історія
ред.За офіційними джерелами бібліотеку у Богуславі було засновано у 1920 році. Не збереглися архівні відомості про те, хто були перші бібліотекарі, скільки книг налічувала перша бібліотека. Але земляк-богуславець — письменник Гаскель Табачников у своєму автобіографічному романі «Баршевські мотиви» згадує як створювалася бібліотека у Богуславі.
Радянський період
ред.Народний комісаріат УРСР зобов'язав Політосвіту розгорнути велику роботу по створенню освітніх та культурних закладів, зокрема і бібліотек. Саме тоді влада міста та представники Політосвіти звернулися до населення міста із закликом дарувати книги для громадської бібліотеки, вносити кошти, пожертвування. До збирання літератури залучалися комсомольці, уповноважені особи від артілей, фабрики. А у багатих міщан, купців-євреїв багато книг було конфісковано. Спочатку книги мішками зносилися до приміщення Політосвіти, яке знаходилась на другому поверсі колишнього будинку фабриканта Покраса (нинішня будівля Богуславської міської ради. Там ці книги перебиралися, складався їх реєстр, а потім вже вони й стали фондом першої громадської бібліотеки Богуслава, яка мала назву «Культур-ліга».
Поступово фонд бібліотеки збагачується виданнями, що надходили з різних джерел.
У складних умовах існувала ця бібліотека у 1920—1930-х роках. Вона неодноразово припиняла і відновлювала свою роботу в зв'язку з різними політичними подіями, працівники не отримували ніякої платні, існуючи лише на продпайок.
Потяг до знань, до культури був настільки великий, що незважаючи на невелику кількість наявної в бібліотеці літератури, на непристосованість приміщення у перші роки існування бібліотеки її відвідувало багато містян — молодь, діти, домогосподарки, робітники, йшли навіть неписьменні.
Згідно з декретом радянського уряду, про ліквідацію неписьменності, при бібліотеці організували спеціальний пункт, де бібліотекарі брали активну участь у ліквідації неписьменності.
З'їзд Укрполітосвіт, що проходив у жовтні 1922 році намітив певні завдання і перед бібліотеками: боротися за ідейний вплив марксистської пролетарської ідеології в пропаганді книги, стати осередком боротьби з буржуазною ідеологією, базовою для політичної освіти не лише комуністів, але й широких робітничих мас. З цією метою в бібліотеці був створений марксистський гурток, члени якого були і бібліотекарі. Учасники його не тільки слухали лекції, але й самі виступали з рефератами. Широко відзначалися роковини з дня народження Ф. Енгельса та річниці Жовтневої революції 1917 року. Влаштовувалися книжкові виставки, літературні вечори, диспути на літературні теми та з питань мистецтва.
В наступні роки напрямок роботи бібліотеки визначався завданнями, що стояли перед ідеологічними установами в період індустріалізації.
У 1926—1929 роках цілеспрямовано проводилося комплектування книжкового фонду новою літературою, бо переважну його частину становили дореволюційні застарілі видання. В робоче ядро фонду бібліотеки добиралася література відповідно до завдань самоосвіти і політнавчання, виховання марксистського матеріалістичного світогляду і практичних інтересів читачів. Сюди надходили нові видання, включаючи кращі твори класичної і художньої літератури та науково цінні книги.
У відповідності до постанови ЦК ВКП (б) у листопаді 1929 року на Україні розпочався бібліотечний похід під закликом «Книгу — в масу!». Під час цього походу у бібліотеці проводилися голосні читання, бесіди, лекції, доповіді, вечори, інсценізації з художніх творів. Велика увага приділялася зміцненню матеріальної бази бібліотеки.
Бібліотечний похід значно активізував діяльність бібліотеки, сприяв залученню до читання робітників, колгоспників, молодь а також малописьменних, що закінчили лікбези.
Особлива увага приділялась просуванню у широкі маси поточної, технічної, сільськогосподарської літератури, поповненню фондів українською книгою. Стала більш дійовою участь читачів у бібліотечній роботі.
У 1930-х роках бібліотека вже виконувала й методичні функції. Працівники міської бібліотеки виїжджали на села, надаючи методичні консультації приклубним, колгоспним, шкільним бібліотекам. Бібліотекою розроблялися місячники книги, бібліотечні походи, програми конференцій, семінарів, нарад бібліотекарів. Тут збиралися зразки плакатів, діаграми, плани та звіти бібліотек, відгуки на книги.
В цей час Богуславська бібліотека перетворилася в справжній центр української пролетарської культури та пропаганди марксистсько-ленінської ідеології.
Дорослі й діти все частіше приходили до бібліотеки. Інтерес до книги все більше зростав. У 1935—1941 роках бібліотеку щоденно відвідувало дуже багато читачів. Для розміщення читачів доводилося використовувати кожен куточок, кожен стіл.
За спогадами бібліотекарів, які працювали в той час, в читальному залі бібліотеки було 9 столів, біля кожного столу сиділо по 6-8 чоловік.
В цей період в бібліотеці працювало кілька працівників. Завідувачкою бібліотеки була випускниця Харківського інституту культури Женя Єфимівна Тетельман (під час війни була евакуйована).
У 1936 році п'ятнадцятирічною дівчиною прийшла у бібліотеку Любов Дмитрівна Ткаченко. Вся її юність пройшла в стінах бібліотеки. Тут знайшла вона свою долю, тут і застала її війна. Такими ж молодими прийшли до бібліотеки у 1930-х роках Олександра Онисимівна Лабзенко (Сьоміна), Тамара Григорівна Кудревич, Марія Вірмак, Ліза Гулько, Сара Наумівна Розенфельд та Ганна Арсентіївна Шамрай, яким випало на долю з руїн і попелу відроджувати бібліотеку після війни.
Серед відвідувачів бібліотеки того періоду переважали учні старших класів середніх і вечірніх шкіл, робітники і службовці. Але недоліком у роботі було те, що мало книг видавалися додому.
1937—1940 роки — це роки піднесення роботи бібліотеки, вони характеризуються значними якісними змінами в змісті, формах і методах обслуговування відвідувачів. Збільшилась кількість читачів, щоденна книговидача, особливо газетно-журнальних матеріалів. Пропаганда книг стала більш конкретною, а зв'язки бібліотекарів з читачами тіснішими. Вимоги задовольнялися за короткий термін. Змінився характер інтересів і запитів читачів. Зріс попит на технічну літературу. У відповідь на заклик партії опанувати передовою технікою на фабриках і підприємствах, артілях, колгоспах, створювалися школи і гуртки для масового технічного навчання для робітників без відриву від виробництва. Бібліотека в свою чергу широко пропагувала наукову і технічну книгу, надавала допомогу виробничникам у виконанні народногосподарських завдань.
Важлива роль відводилася масовим формам пропаганди книги, серед яких провідне місце займали книжкові виставки літератури, які присвячувалися історико-революційним датам, ювілеям видатних діячів літератури та мистецтва, науки і техніки, черговим завданням соціалістичного будівництва. Організовуючи їх, бібліотека оперативно відгукувалась на всі важливі події в житті країни і за рубежем. Розкривалися такі теми: «Ударники і стахановці — передовики виробництва», «Дружба народів СРСР — торжество ленінської національної політики», «Возз'єднання західноукраїнських земель в єдиній Українській Радянській державі», «125 років з дня народження Т. Г. Шевченка», «Наука проти релігії», «Київщина до ХХІІІ з'їзду ВКП(б)».
Серед усних масових робіт бібліотеки важлива роль належала літературним вечорам. Систематично організовувалися лекції з різноманітних питань. Проводились консультації для читачів з історії партії, з питань міжнародного становища, з методики самостійної роботи з книгою.
В передвоєнний період збільшується кількість бібліотек: сільських, колгоспних, профспілкових, шкільних. Зростає і книжковий фонд цих бібліотек, зокрема й бібліотеки міста.
Війна перервала творчу працю колективу бібліотеки. Багато книжкового фонду бібліотеки було знищено як німецькими окупантами, так і радянськими військами. Лише невеличку частину вдалось врятувати працівникам бібліотеки, зокрема Шамрай Г. А., якій після визволення міста довелося відроджувати бібліотеку з нічого. Зруйновано було і приміщення бібліотеки, її обладнання. Тому дуже тяжко було в післявоєнний період відновити все втрачене. Деякий час бібліотека знаходилася у приміщенні наросвіти, доки не налагоджено було роботу бібліотеки, укомплектовувався книжковий фонд поступово, з різних джерел. Створювався довідковий фонд, у якому відчувалася гостра потреба. Література, періодичні видання виходили невеликими тиражами та з перебоями в зв'язку з тяжким становищем, яке спіткало і видавництва.
У 1956—1960 роках бібліотека широко пропагувала досвід передовиків соціалістичного змагання. Великим успіхом користувалася світлова газета, яка своєчасно висвітлювала досягнення колективів, окремих працівників, критикувала ледарів, п'яниць тощо. Покращується і робота бібліотеки, зростає її кількість читачів до 1900, книжковий фонд складав 30 тисяч примірників літератури. Лише за 1956 рік у бібліотеці проведено 70 читань, 5 конференцій, 7 літературних вечорів, організовано 40 виставок літератури тощо. Зокрема з великим успіхом пройшли: вечір до 100-ліття від дня народження І. Франка, читацькі конференції за творами — Д. Граніна «Шукачі», та М. Островського «Як гартувалася сталь», літературний вечір присвячений творчості М. Ю. Лермонтова, усний журнал «Партія — наш рульовий».
На плакатах, стендах, діаграмах і виставках широко пропагувалися резолюції XXI з'їду КПРС, доповідь М. С. Хрущова на з'їзді, плани розвитку народного господарства СРСР на 1959—1965 роки. Оформлено стенди «СРСР та наш район у семирічці».
Всебічну допомогу працівники Богуславської бібліотеки надавали своїм колегам з сільських бібліотек. Для них щомісячно проводилися семінари-практикуми.
Проводили ряд заходів на атеїстичну тему. Так, конференція за книгою Д. Сидорова «Из ребра ли Адамова?» викликала великий інтерес у читачів. А огляд літератури «Наука викриває релігію» дав рекомендації щодо подальшого читання літератури атеїстичної спрямованості.
Близько 400 жителів міста побувало на читацькій конференції за книгою П. Т. Тронька «Безсмертя юних», яка розповідає про молодих партизанів, комсомольців у часі великої війни. На той час ця книга користувалася великим попитом серед молоді.
Також цікавими і змістовними в районній бібліотеці проходили читацькі конференції по книгах: Г. Ніколаєвої «Битва в дорозі», М. Шолохова «Доля людини», К. Чуковського «Балтійське небо», В. Петльованого «Дівчина з передмістя», ці книги на той час визначали смак і запити читачів бібліотеки.
1967—1968 роках Богуславська бібліотека намагалась іти в ногу з життям Країни Рад. Бібліотеки, як опорні бази парторганізацій сприяли в комуністичному вихованні трудящих. До 50-ліття Ленінського комсомолу бібліотека провела читацьку конференцію «Ми партії вірні сини»; до 100-ліття з дня народження М. Горького — горьківські читання та читацьку конференцію за романом «Мати» тощо. Уже тоді, чільне місце займають заходи краєзнавчого змісту, зокрема обговорення книги Ф. Бурлаки «Потоплені пороги» про Кузьму Запорожця; диспут «Яким повинен бути справжній друг». Широко проводилася пропаганда літератури до 50-ліття Великого Жовтня (читацька конференція «Дорогою батьків», вечір «Жовтневі зорі над Україною»).
У 1969—1970 роках взяла активну участь у Всесоюзному огляді роботи бібліотек, присвяченому 100-літтю від дня народження В. І. Леніна. До цієї визначної дати в бібліотеці було оформлено ленінський куточок «Ідеї Леніна живуть, і перемагають». Великий успіх мали проведені заходи: читацька конференція «Ленін та Україна», літературно-тематичний вечір «Творець нового світу», огляди літератури «Сторінки великого життя» та «Образ В. І. Леніна в художній літературі», а читацька конференція по книзі Миколи Зарудного «На білому світі» перетворилася на диспут про місце людини в житті, про чистоту кохання, про красу людських відносин.
1970—1971 роки. Виконуючи рішення XXIV з'їзду КПРС працівники бібліотеки розгорнули широке змагання за звання установи відмінної роботи, запроваджували нові форми роботи. Працівники бібліотеки поліпшили свою роботу по обслуговуванню населення книгою, використовуючи нестаціонарні форми роботи, пункти видачі, пересувки. Покращився якісний склад книговидачі. Читачі почали більше знайомитись з суспільно-політичною, сільськогосподарською та науково-природничою літературою.
Було проведено ряд заходів по програмах різних галузей знань, зокрема ленінської теоретичної спадщини, книг про політику Компартії, на допомогу слухачам політосвіти. В бібліотеці влаштовувались книжкові виставки «Рішення XXIV з'їзду КПРС — в життя», «Плани партії — плани народу», «Рубежі нової п'ятирічки». Проводились літературно-тематичні вечори «Комунізм — наша мета», «Від з'їзду до з'їзду», оформлений куточок передового досвіду. Велика увага приділялась пропаганді атеїстичної літератури (огляди літератури «Без Бога — світла дорога», «Наука вкриває релігію»). Запроваджувалась комплексна програма пропаганди літератури з питань комуністичного виховання трудящих. Завданням бібліотеки було повідомляти політінформаторів, пропагандистів, агітаторів про надходження нової літератури, що висвітлює досягнення радянського народу та перспективи розвитку народного господарства у новій п'ятирічці.
Готуючи до виборів у Верховну Раду УРСР (1971 рік) працівники бібліотеки зосереджували свою увагу на роз'ясненні суті соціалістичної демократії та її переваг над буржуазною демократією, на показі досягнень Країни Рад у розвитку економіки, підвищенні добробуту і культури народу. Бібліотекою був проведений бібліографічний огляд «Радянська виборча система — найдемократичніша в світі». З молодими виборцями проводились бесіди, для них складались рекомендаційні списки літератури, індивідуальні плани читання, влаштовувались книжкові виставки.
Широко відзначалися роковини видатних постатей: 100-ліття від дня народження Лесі Українки, 100-ліття М. Горького, 100-ліття В. І. Леніна.
1972 рік. Готуючись до 50-ліття утворення СРСР районна бібліотека підготувала книжкові виставки «Україна Радянська в союзі незламнім цвіте», «Руки міцні, серця запальні на службі тобі, п'ятирічко», «Хвала рукам, що пахнуть хлібом» тощо. Працівники бібліотеки оформили плакат «Квітни рідна Богуславщино», провели конференцію «Ленінським курсом — до комунізму», вечір «У сяйві дружби і свободи йдемо до світлої мети», усний журнал «В сім'ї єдиній, братерській».
1973 рік. Широко відзначалися роковини письменників, що жили і творили в Богуславі — Марко Вовчок та І. С. Нечуй-Левицький. Значна увага приділялася завданням і успіхам у сільському господарстві — організовувались книжкові виставки «Якісно і без втрат збережемо врожай», «Земля — джерело достатку» тощо.
1976 рік — новий етап у розвитку бібліотечної справи району, відбулася централізація бібліотек. Бібліотека м. Богуслава стала центральною, якій підпорядковувалися ще 38 сільських бібліотек-філій.
1980 рік. Цікаво пройшов атеїстичний вечір «До світла, до сонця». Присутні на вечорі ознайомилися з книжковою виставкою «Правда про релігію», подивились кінофільм.
Вісімдесяті роки характеризуються широкою пропагандою суспільно-політичної, атеїстичної літератури, морально-правової та виробничої тематики. Бібліотекарі обслуговували читачів на виробничих ділянках, проводили і відповідну пропагандистську роботу.
У 1981—1982 роках діяльність бібліотеки була спрямована на відзначення 950-річного ювілею міста. Влаштовувались книжкові виставки, тематичні вечори та заходи краєзнавчого змісту.
1983—1985 роки. Читацькі конференції «Партія веде», «Людина з ім'ям комуніст» були присвячені завданням, накресленими XXIV з'їздом КПРС, про перспективи розвитку країни в XI п'ятирічці. Зацікавили читачів усні журнали «Радянська Україна від з'їзду до з'їду». Були влаштовані тематичні добірки літератури «Вивчаємо. Обговорюємо. Схвалюємо»; голосні читання «Партія — розум, честь і совість нашої епохи»; огляд літератури «Курсом миру і творіння»; тематичний вечір «Підвищення добробуту народу — найвища мета партії». В бібліотечній роботі розгорнувся широкий рух «Обличчям до виробництва», де пропаганда виробничо-технічної книги, технічних знань стала одним із важливих напрямків діяльності бібліотеки. Особливо популярним був «Бригадний абонемент» (виїзне обслуговування читачів книгою на підприємствах).
1986—1990 роки — це роки існування бібліотечної справи району в нових ринкових умовах. Змінюється фінансування бібліотеки, впроваджуються платні послуги, розширюється діапазон діяльності бібліотеки, створюються клуби за інтересами, любительські об'єднання.
За незалежної України
ред.1991—1995 роки. Проводились різноманітні заходи по національному і духовному відродженню: цикли книжково-ілюстративних виставок «Україна — від національно-культурного до економічного відродження», «Із джерел рідної землі», «Вникаймо в суть духовного життя»; години пам'яті «Із забуття — в безсмертя», «Той незабутній 33-й», «Повернуті імена»; уроки народознавства «Без верби й калини немає України», «Домашні обереги», «Символи української нації», «До коренів, з яких ростемо» та інші. Бібліотеки ЦБС займалися популяризацією літератури по екології, зокрема висвітлювали Чорнобильську трагедію. Питання здорового способу життя, правової самоосвіти, господарювання в нових соціально-економічних умовах, дозвілля населення — завжди були у полі зору бібліотек району.
Особливу увагу районна бібліотека приділяла краєзнавству. Проводились зустрічі з письменниками-земляками, прем'єри книг, літературно-мистецькі свята до роковин І. С. Нечуя-Левицького, Марка Вовчка, І. Сошенка, Шолом-Алейхема, Т. Шевченка, О. Матійка, С. Воскрекасенка, Л. Силенко, О. Іванченка та інших.
1996—1998 роки. Бібліотека шукає джерела додаткового фінансування, за допомогою громадськості, спонсорства, благодійності, намагається утримати свій авторитет. Гостро стояла проблема комплектування фондів у зв'язку з браком коштів. Пріоритетним напрямком роботи бібліотеки стала економічна просвіта населення, орієнтація його на проблеми ринкової економіки, навчання комерційним азам, менеджменту, маркетингу, а також популяризація літератури з питань права і моралі.
У бібліотеці проходили діалоги, диспути «Наркоманія: ілюзії і реальність „солодкого“ життя», «Право: від А до Я», «Закони суверенної України», «СНІД — знати і бути на сторожі». Широко відзначалися Дні незалежності України, Дні Конституції України, краєзнавчі заходи.
Богуславська ЦРБ набула авторитету й визнання не тільки в області, а й по всій Україні, завдяки самовідданій праці не одного покоління бібліотечних фахівців. Крім того, за рішенням ЮНЕСКО, Богуславська центральна районна бібліотека занесена в Мюнхенський каталог-довідник «Кращі бібліотеки Європи».
У 2006 році відбулася значна подія для бібліотеки, вийшов друком поетичний альманах «Ода рідному краю», над яким протягом тривалого часу працювали працівники методично-бібліографічного відділу Ольга Бурлетова, Ольга Сухомлин та заступник директора ЦБС Наталія Мартиненко.
До альманаху увійшли твори відомих в Україні та за її межами поетів та поетів-початківців про свою малу Батьківщину.
Гостями бібліотеки були: екс-президент України Леонід Кучма, народні депутати України Левко Лук'яненко, Уляна Мостіпан, Олександр Мороз, Володимир Сівкович, Анатолій Даниленко, координатор посла США в Україні Дебора Вудфін, начальник Управління культури в Київській області І. І. Подолянець, генеральний директор Культурного центру України в Москві В. Ю. Мельниченко, Президент української бібліотечної асоціації Валентина Пашкова, директори національних та наукових бібліотек України, провідних видавництв України та відомі письменники М. Сом, Р. Чумак, М. Влад, Я. Гоян, С. Воскрекасенко, В. Девятаєв, О. Матійко, В. Яворівський, В. Іващенко, Т. Домашенко та багато інших.
У 2007 році, однією з перших районних ЦБС Київщини, Богуславська система стала переможницею Всеукраїнського конкурсу «Інтернет для публічних бібліотек. LEAP-VI», і завдяки фінансовій підтримці Держдепартаменту США (Посольство США в Україні) в Богуславі діє Інтернет-центр при районній бібліотеці.
У 2009 році Богуславська ЦБС брала участь в обласному огляді-конкурсі на краще забезпечення закладами культури правової освіти населення та зайняла І місце, а в подарунок одержала відеокамеру.
У 2011 році на базі районної бібліотеки проводили навчання професор Київської Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв Я. О. Хіміч та заступник директора вузівської бібліотеки КНТУУ «КПІ» С. І. Барабаш. Майстер-класи, флеш-моби, ділові ігри із циклу «Інноваційні технології в бібліотеках». І 14 працівників (районної та сільських філій) продовжили навчання в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв, один із навчальних днів проходив у Посольстві США в Україні.
У 2014 році багато заходів присвячених 200-річчю від дня народження Т. Г. Шевченка проходило в стінах бібліотеки. Зокрема, відбулося засідання Всеукраїнської молодіжної науково-практичної конференції під назвою «Геній серед геніїв», яка проходила в рамках IV Всеукраїнського молодіжного історико-етнографічного фестивалю «Богуслав». Виступи науковців чергувалися музичними номерами у виконанні талановитої молоді з різних куточків України.
У стінах бібліотеки відбулись прем'єри книг О. Салія «Богуслав», Я. Ф. Момота «Життя і доля. Спогади», «Медвинське повстання» упорядники Р. Коваль та П. Гогуля, «Щоденник сотника Устима» В. Бобровича, збірки поезій В. Васильченко, В. С. Перерви «Православні святині села Хохітва» та «Графи Браницькі: підприємці та меценати», Г. Палійчук «Кримінальний кодекс для дітей», Т. Домашенко «Небесна Сотня воїнів Майдану», О. Вітюка «Два крила», Л. І. Ніколенко та Дж. К. Хвінгія «Богуславщина — частина Поросся у княжу добу (XI—XIII ст.). до питання про час заснування Богуслава», С. Ю. Касяненко-Поліщук «Мій рідний край» та багато інших.
Неперевершеними були творчі зустрічі з відомими українськими письменниками такими як: Сергій Воскрекасенко, Олександр Матійко, Володимир Яворівський, Валентин Іващенко, Тетяна Домашенко, Любко Дереш, брати Капранови, Міла Іванцова, Микола Степаненко, Микола Горбаль, Ганна Ручай, Тарас Чухліб та багато інших.
2020 року Богуславська бібліотека відсвяткувала свій 100-літній ювілей та отримує новий статус Комунальний заклад «Публічна бібліотека» Богуславської міської ради Київської області.
Книжковий фонд
ред.Бібліотека має універсальний книжковий фонд. На 1 січня 2018 року книжковий фонд центральної міської бібліотеки нараховує 62,5 тисячі примірників, ЦБС передплачує 17 назв періодичних видань. Бібліотека обслуговує 7260 користувачів.
Станом на 1 січня 2021 року книжковий фонд «Публічної бібліотеки» нараховує 55 тис. примірників. Бібліотека передплачує 18 назв періодичних видань. Бібліотека обслуговує близько 6 тис. читачів.
Структурні підрозділи бібліотеки
ред.- КЗ «Публічна бібліотека»;
- відділ обслуговування дітей;
- сільська бібліотека-філія с. Біївці;
- сільська бібліотека-філія с. Киданівка;
- сільська бібліотека-філія с. Розкопанці;
- сільська бібліотека-філія с. Хохітва.
Клуби за інтересами
ред.При бібліотеці успішно діють три клуби за інтересами:
- клуб любителів шахів «Хід королевою»;
- літературно-поетичний клуб «Розтоки»;
- літературно-мистецький клуб «Джерело» та мистецька студія «Креатив».