Відкрити головне меню

Богданович Олександр Васильович

Богданович Олександр Васильович (*1820 — †1898) — український державний діяч, віце-губернатор Полтавської губернії, губернатор Воронізької губернії, колезький секретар, дійсний статський радник (таємний радник).

Олександр Васильович Богданович


Прапор
Полтавський віце-губернатор
29 листопада 1868 — 23 жовтня 1878
Віце-губернатор: віце-губернатор
Губернатор: губернатор
Попередник: Юркевич Микола Ілліч
Спадкоємець: Сосновський Василь Йосипович
Прапор
Воронізький губернатор
23 жовтня 1878 — 19 квітня 1890
Попередник: Оболенський Михайло Олександрович
Спадкоємець: Куровський Євген Олександрович
 
Освіта: Харківський університет
Народження: 1820(1820)
Смерть: 1898(1898)
Громадянство: Flag of Russia.svg Російська імперія
Династія: Богдановичі
Батько: Василь Богданович
 
Військова служба
Звання: штабс-ротмістр

БіографіяРедагувати

Виховувався в Харківському університеті, але курсу не закінчив, звільнився за домашніми обставинами і вступив в 1838 році на службу до Чугуївського уланського полку, де через три роки став корнетом. У військовій службі пробув до 1849 року, вийшов у відставку з чином штаб-ротмістра.

У 1850 році був обраний дворянством в засідателі Пирятинського повітового суду, а в 1856 році призначений на посаду судді, на якій пробув до 1862 року, виконуючи в той же час обов'язки члена губернського комітету і редакційної комісії зі звільнення селян. 29 листопада 1868 року був призначений Полтавським віце-губернатором (затверджений на посаді 19 грудня 1869) після Юркевича Миколи Ілліча. Також був почесним суддею Пирятинського повіту і почесним громадянином міста Пирятина. 28 жовтня 1878 був призначений на посаду Воронезького губернатора після Оболенського Михайла Олександровича, де пробув досить довго. Після звільнення з цієї посади, був членом ради Міністерства внутрішніх справ Російської імперії.

ДжерелаРедагувати

  • Павловский Иван Францевич, Полтавцы: Иерархи, государственные и общественные деятели и благотворители Полтава: Т-во Печатн. Дела (тип. бывш. Дохмана), 1914 г. — С.67-68 (рос.)

ПосиланняРедагувати