Битюцький Петро Семенович
Петро Семенович Битюцький (рос. Пётр Семёнович Битюцкий; 17 липня 1913, Покровка — 13 серпня 1941) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни військовий комісар ескадрильї 66-го штурмового авіаційного полку (15-а змішана авіаційна дивізія, Південно-Західний фронт), політрук.
| Петро Семенович Битюцький | |||
|---|---|---|---|
| рос. Пётр Семёнович Битюцкий | |||
| Народження |
17 липня 1913 Покровка, Волгоградська область | ||
| Смерть |
13 серпня 1941 (28 років) Київська область, Українська РСР, СРСР загиблий у бою | ||
| Поховання | Пагорб Слави (Черкаси) | ||
| Країна |
 СРСР | ||
| Приналежність | КПРС | ||
| Вид збройних сил |
 ВПС СРСР | ||
| Рід військ |
 Винищувальна авіація | ||
| Освіта | Сталінградське військово-авіаційне училище льотчиків (1937) | ||
| Роки служби | 1934—1943 | ||
| Партія | ВКП(б)[1] | ||
| Звання | політрук | ||
| Війни / битви | Німецько-радянська війна | ||
| Нагороди |
| ||
 Битюцький Петро Семенович у Вікісховищі | |||
Біографія ред.
Народився 17 липня 1913 року в селі Покровка (нині Ленінського району Волгоградської області Росії) в сім'ї селянина. Росіянин. Член ВКП(б) з 1938 року. Закінчив неповну середню школу. Працював завгоспом піонерських таборів. Потім закінчив курси пропагандистів, був на комсомольській роботі в Астрахані. У РСЧА з вересня 1934 року. У 1937 році закінчив 7-му Сталінградську військову авіаційну школу льотчиків.
З початком радянсько-німецької війни на фронті. Здійснив понад 50 бойових вильотів, у повітряних боях збив чотири літаки противника.
13 серпня 1941 року під Києвом вилетів на чолі ланки І-15біс на супровід бомбардувальників. При підході до цілі противник кілька разів намагався атакувати бомбардувальники, але ланка Битюцького відбивала ці атаки. У результаті завдання було виконано, по колоні танків противника було завдано бомбового удару. У ході бою, прикриваючи бомбардувальники, Битюцький вступив в бій з трьома винищувачами Me-109. Одного з них збив кулеметним вогнем, другого в лобовій атаці таранив, але і сам при цьому загинув.
Похований на Пагорбі Слави в Черкасах.
Нагороди, пам'ять ред.
Звання Героя Радянського Союзу Петру Семеновичу Битюцькому присвоєне посмертно 5 листопада 1942 року[2]. Нагороджений орденом Леніна.
Його ім'я носить вулиця в місті Ленінськ Волгоградської області.
У 1987 році біля нового приміщення Черкаського аеропорту на честь Героя встановлена пам'ятна плита.
Примітки ред.
- ↑ https://warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=524
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР "«О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему составу Красной Армии» от 5 ноября 1942 года [Архівовано 6 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1942. — 7 ноября (№ 40 (199)). — С. 3.
Література ред.
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987
- Герои-волгоградцы. Волгоград, 1967
- Герои-освободители Черкасщины. — Днепропетровск: Промінь, 1980
- На грани возможного. — 2-е изд., испр. и доп. — М.: «Лимб», 1993.
- Шумихин В. С.,Борисов Н. В. Немеркнущий подвиг. Героизм воинов в годы ВОВ.-М.:Н.1985