Бибик Олексій Павлович
Олексій Павлович Бибик (5 [17] жовтня 1878; Харків — 18 листопада 1976, Мінеральні Води) — український російськомовний письменник і драматург ультралівого спрямування, революціонер. В'язень концтаборів ГУЛАГ СРСР.
| Бибик Олексій Павлович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
17 жовтня 1878 або 17 жовтня 1877[1] Харків, Російська імперія | |||
| Помер |
18 листопада 1976[1] Мінеральні Води, Ставропольський край, РРФСР, СРСР | |||
| Країна |
 Російська імперія СРСР | |||
| Діяльність | письменник | |||
| Мова творів | російська | |||
| Партія | Російська соціал-демократична робітнича партія | |||
| Нагороди |
 | |||
|
| ||||
 Бибик Олексій Павлович у Вікісховищі | ||||
Біографія ред.
Народився 5 жовтня (17 жовтня за новим стилем) 1878 року в Харкові. Син токаря. Закінчив міське училище. Працював токарем, креслярем і конструктором в залізничних майстерень Харкова.
З 1895 року член РСДРП. За активну революційну діяльність царська влада активно переслідувала письменника. У 1900 році був заарештований і засланий на три роки до Вятської губернії. У 1903 знову заарештований за пропаганду серед селян і засланий до Архангельської губернії. Події 1905 року звільнили його.
Учасник революції 1905 року в Росії. З кінця 1905 по 1911 рік перебував на нелегальному становищі.
У 1911–1915 роках працював конструктором на машинобудівних заводах Риги. Пізніше переїхав до міста Ростов-на-Дону, де до 1938 року працював в різних установах.
У 1932 повністю зайнявся літературою. У лютому 1938 року був заарештований і карався у концтаборах ГУЛАГу 17 років. Наприкінці 1946 повернувся з концтабору, відновлений у правах письменника, але збірка його творів була випущена тільки 1955.
Від середини 1950-х до 1976 рік непомітно жив у місті Мінеральні Води.
Творчість ред.
Перше оповідання Бибика «На пристані» було надруковане газетою «Пермський край» під час в'ятського заслання автора в 1901 році. 1912 письменник публікує першу книгу роману «До широкої дороги», де на автобіографічному матеріалі оповідає про згуртування революційно налаштованих громадян із нижчих верств населення, про формування характеру і світогляду молодого героя. Тій же темі присвячена і друга книга — «На чорній смузі», що побачила світ уже після Жовтневого перевороту, вже 1921.
1935-го роман «До широкої дорозі» видано в Ростові на Дону, нова його редакція містить обидві книжки. У книжках А. П. Бибика подані картини дореволюційного фабрично-заводського життя, провокування політичних протестів у професійних середовищах.
У наступні роки роман «До широкої дороги» неодноразово перевидавався. Перша його редакція отримала вельми негативний відгук комуніста М. І. Калініна в большевицькій «Правді», який відзначив і «невпевнену руку письменника-самоучки», і «грубо-тенденційні» міркування автора про події епохи революції 1905 року. У 1928 —1929 роках видавництво «Надра» випустило зібрання творів А. П. Бибика в 6-ти томах. Деякі його твори були перекладені українською мовою. 1955 і 1962 видані збірки вибраних творів, а 1958 і 1966 — повісті й оповідання О. Бибика.
О. Бибик — автор роману «Катрусина вишка» (1930, про події збройних конфліктів на Кавказі та інтервенцію Росії в УНР, повістей «Климчук», «Кінець Філонівки» (1928), «Повість про верстат» (1934), «Золоторогий тур» (1936), п'єс із «робочого побуту»: «Архипов», «В нічну зміну» (1917), «Еріон» (1932), «В невідомі країни» (1935).
Бибик також написав і низку оповідань. Багато з них про часи Російської імперії, серед них можна відзначити оповідання «У позаурочний час», де добре зображено настрій фізично стомленого працівника, і оповідання «Черства людина», де описана цікава картина взаємовідносин між членами трудового колективу — машиністом і студентом-практикантом. З оповідань останнього часу, розміщених у різних збірниках і журналах, необхідно відзначити «День причастя» — картину підготовки та виконання першотравневої демонстрації в умовах Російської імперії.
Вибрані твори ред.
- До широкої дороги: роман (1912)
- Повісті та оповідання (1966)
- Крізь роки і бурі (1975)
- Духом зміцнимось у боротьбі: спогади про події 1905 року // Новий світ. —1965. — N 12. — С. 139
- Згадалося старому котельнику: розповідь (1967)
- Трохи про мою літературну творчість (1962)
- Сопілка сатани. Він заробив. Мішка. Тусіна правда (оповідання)
Нагороди ред.
- Орден Трудового Червоного Прапора (1967)
- Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (1972)
Пам'ять ред.
- Іменем Л. П. Бибика в Мінеральних Водах названа одна з вулиць; а в будинку, де він жив, з ініціативи Ставропольської крайової письменницької організації в липні 1990 року створено музей письменника.
- На будинку в Ростові-на-Дону по вулиці Суворова, де жив письменник, встановлена пам'ятна дошка.
Література ред.
- Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969—1978.
- О Бибике А. П. // Горький М. Собрание сочинений в 30 томах. — Т. 24. — С. 105.
- Алов В. Старейший рабочий писатель: об Алексее Павловиче Бибике // Кавказская здравница. — 1968. — 4 мая — С. 2.
- Баскевич И. Пролетарский писатель первого призыва: к 100-летию со дня рождения А. П. Бибика // Дон. — 1977. — № 10. — С. 179—182.
- Калинин М. А. Бибик. «К широкой дороге». (Игнат из Новоселовки): Роман. С предисловием Львова-Рогачевского. — СПб., 1914 // Путь правды. — 1914. — 9 марта. — С. 3.
- ↑ а б Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги / под ред. Н. Н. Скатов — 2005. — С. 214–216. — ISBN 5-94848-245-6