Беєрит
Беєри́т (рос. бейерит; англ. beyerite; нім. Beyerit) — мінерал, карбонат кальцію та бісмуту.
| Беєрит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Bey[2] |
| Хімічна формула | 2[Ca(BiO)2(CO3)2] |
| Nickel-Strunz 10 | 5.BE.35 |
| Dana 8 | 16a.2.3.1 |
| Ідентифікація | |
| Колір | жовтий, білий, сірувато-зелений |
| Сингонія | тетрагональна |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Адольф Беєрd[3] |
| Типова місцевість | Шнеєберзький рудний районd[3] |
 Беєрит у Вікісховищі | |
Названий на честь німецького мінералога Адольфа Беєра.
Загальний опис
ред.1. За Г. Штрюбелем і З. Х. Циммером: 2[Ca(BiO)2(CO3)2].
2. За Є. К. Лазаренком: CaBi2[O|CO3)2. Са може заміщатися Pb.
Сингонія тетрагональна. Твердість 3. Густина 6,5-6,95. Колір жовтий, білий, сірувато-зелений.
Зустрічається в асоціації з бісмутитом. Знайдений в Шнеєберзі (ФРН) та Стюарт-Майнс (штат Каліфорнія, США).
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б Frondel C. Mineralogy of the oxides and carbonates of bismuth // Am. Mineral. — Mineralogical Society of America, 1943. — Vol. 28, Iss. 9, 10. — P. 521–535. — ISSN 0003-004X; 1945-3027
Література
ред.- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Беєрит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Беєрит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання
ред.- Webmin [Архівовано 17 січня 2013 у Wayback Machine.]