Відкрити головне меню

Бетті Девіс

(Перенаправлено з Бетт Девіс)

Бетті Девіс (англ. Bette Davis /ˈbɛti/, повне ім'я — Рут Елізабет Девіс, англ. Ruth Elizabeth Davis (нар. 5 квітня 1908 — пом. 6 жовтня 1989) — американська акторка кіно, театру й телебачення, популярна у 1930-1940-х роках. Лауреат двох премій Оскар (1936, 1938), Золотого глобуса, Еммі та інших, перша жінка-президент Американської академії кіномистецтва. Протягом своєї багаторічної кінокар'єри з успіхом грала у фільмах різноманітних жанрів: романтичних і кримінальних драмах, історичних фільмах, комедіях. Девіс особливо відрізнялася тим, що охоче грала негативних персонажів.

Бетті Девіс
Bette Davis
англ. Bette Davis
1937 р.
1937 р.
Ім'я при народженні Рут Елізабет Девіс
Ruth Elizabeth Davis
Народилася 5 квітня 1908(1908-04-05)[4][3][…]
Ловелл, Массачусетс, США
Померла 6 жовтня 1989(1989-10-06)[4][5][…] (81 рік)
Нейї-сюр-Сен, Франція[2]
  • рак молочної залози
  • Поховання
    Громадянство Flag of the United States.svg США
    Діяльність акторка
    Заклад Warner Brothers
    Роки діяльності 192919891989
    Чоловік Хармон Нелсон (1932—1938)
    Артур Фарнзверт (1940—1943)
    Вільям Грант Шері (1945—1950)
    Гарі Мерил (1950—1960)
    Діти B. D. Hyman[d]
    IMDb nm0000012
    Автограф Bette Davis signature.jpg
    Нагороди та премії
    Оскар найкращій актрисі:
    1936 «Небезпечна»
    1938 «Єзавель»
    Золотий глобус почесна премія (1975)
    Сезар почесна премія (1986)
    Еммі (1979)
    Каннський кінофестиваль, найкращій актрисі:
    1950, «Все про Єву»

    Commons-logo.svg Бетті Девіс
    Bette Davis
    у Вікісховищі?

    Девіс посіла друге місце в рейтингу 100 найбільших кінозірок, складеному Американським інститутом кіномистецтва у 1999 році.

    За популярність і матеріальну вигоду, що вона принесла компанії Ворнер Бразерс, їй дали прізвисько «Четвертий брат Ворнерів» (The Fourth Warner Brother).

    Була номінована на премію Кіноакадемії пять років поспіль: «Єзавель» (1938), «Перемогти темряву» (Dark Victory, 1939), «Лист» (The Letter, 1940), «Лисички» (The Little Foxes, 1941), «Вперед, мандрівни́че» (Now, Voyager, 1942).

    Біографія і кар'єраРедагувати

    Рут Елізабет Девіс народилася 5 квітня 1908 р. в місті Ловелл, штат Массачусетс, в родині студента юридичного факультету Гарлоу Моррелла Девіса (1885—1938) і Рут Огасти Фавор (1885—1961). У неї була молодша сестра Барбара Геррієт (нар. 25 жовтня 1909 р.) В 1915 р. батьки розлучилися, обох дочок було відправлено до школи-інтернату, та через деякий час Бетті з матір'ю та сестрою переїхали до Нью-Йорка. Там юна Девіс працювала фотографом, вивчала акторську майстерність та розпочала кар'єру в якості театральної актриси на Бродвеї.

    Але вже в 1930 році Девіс вирушила до Голлівуду на кінопроби, які виявилися невдалими. Проте їй усе ж вдається отримати другорядну роль в стрічці «Погана сестра». Згодом Джордж Арлісс вибрав її на головну жіночу роль в фільмі «Чоловік, який грав бога» (1932). Фільм мав неабиякий успіх, і студія «Warner Bros.» уклала з нею п'ятирічний контракт (надалі подовживши його майже на вісімнадцять років)[7].

    Уже в 1935 році Девіс отримала першу номінацію на премію Оскар як краща актриса за роль Мілдред у фільмі «Тягар пристрастей людських» (1934, за романом Сомерсета Моема), а вже наступного року виграла її за роль алкоголічки в фільмі «Небезпечна» (1935). Після перемоги Девіс стала вимагати від керівництва студії або більшої свободи щодо вибору ролей, або розірвання контракту, і навіть звернулася до суду. Порушуючи контракт, вона поїхала до Лондона, де отримала пропозицію зіграти в двох стрічках. Та суд вирішив справу на користь студії, тож актриса мала повернутися до Голлівуду.

    1930-ті та 1940-ві роки стали сплеском її кінокар'єри. Вже в 1938 р. вона отримала другий Оскар за кращу жіночу роль в драмі «Єзавель» Вільяма Вайлера, де зіграла роль норовливої красуні з американського Півдня[8]. В 1941 р. Девіс було обрано президентом Американської кіноакадемії, але вона залишила посаду два місяці потому. Великий успіх мали такі фільми за її участю, як «Особисте життя Єлизавети і Ессекса» (1939) з Ерролом Флінном і Олівією де Гевіленд, «Хуарес» (1939, де вона грає імператрицю Шарлотту), «Перемогти морок» (1939), «Лист» (1940), «Усе це і небо на додачу» (1940), «Лисички» (1941, за п'єсою Ліліан Гелман), «Вперед, мандрівник» (1942), «У цьому наше життя» (1942), «Містер Скеффінгтон» (1944, за романом Елізабет фон Арнім), «Вкрадене життя» (1946, де вона зіграла сестер-близнючок), і фільм-нуар «За лісом» (1949).

    У 1950 році вона зіграла роль Марго Ченнінг в кінофільмі «Все про Єву» Джозефа Манкевича, яка принесла їй ще одну номінацію на Оскар. Успішними були ролі в таких стрічках, як «Зірка» (1952), «Центр бурі» (1956) і «Цап відбувайло» (1959, за романом Дафни дю Мор'є) з Алеком Гіннессом. Але це вже був спад кінокар'єри Девіс.

    На початку 1960-х років вона повернулася на Бродвей, проте без особливого успіху. В 1962 р. Девіс опублікувала свою книгу мемуарів «The Lonely Life, an Autobiography». Також вона зіграла в двох успішних фільмах Роберта Олдріча «Що сталося з Бебі Джейн?» (1962) з Джоан Кроуфорд, та «Тихше, тихше, мила Шарлотто» (1964), за перший з яких знову була номінована на Оскар як краща актриса.

    В 1977 р. Бетті Девіс стала першою жінкою, яка отримала престижу нагороду Американського інституту кіно за досягнення всього життя[9]. Тоді ж вона з'явилася в низці фільмів, найвідоміший з яких «Смерть на Нілі» (1978, за романом Агати Крісті), де вона зіграла роль багатої американки, що страждає на клептоманію.

    У 1983 році після зйомки в пілотному випуску серіалу «Готель», у Бетті Девіс було діагностовано рак молочної залози і призначена мастектомія. Упродовж двох тижнів після операції актриса перенесла чотири інсульти, що викликали параліч правої сторони обличчя і лівої руки. Після довгого періоду фізіотерапії їй вдалося частково позбутися паралічу.

    В 1985 р. Девіс з'явилася в телефільмі «Убивство з дзеркалами» (за романом А. Крісті), де її партнеркою стала Гелен Гейс. По завершенні зйомок вона дізналася, що її дочка Барбара (Би Ди Хайман) видала автобіографічну книгу «Мамин хранитель», де розповіла про важкі стосунки з матір'ю[10]. В 1987 р. Бетті Девіс опублікувала книгу-відповідь «This'n'That», де виклала свою версію подій. У тому ж році актриса зіграла разом з Ліліан Гіш в драмі Ліндсі Андерсона «Серпневі кити», що отримала добру критику і ряд номінацій на кінопремії[11]. Її останньою роллю стала поява в комедії «Зла мачуха».

    Тоді ж актриса отримала низку престижних нагород, серед яких орден Почесного легіону. В 1989 р. хвороба повернулася. Актриса померла 6 жовтня 1989 р. в Американському госпіталі в Нейі-сюр-Сен під Парижем. Її поховали на кладовищі Форест-Лон (Голлівуд-Гіллз) в Лос-Анджелесі, поряд з матір'ю і сестрою[12].

    В 2017 році було випущено міні-серіал «Ворожнеча», присвячений суперництву Бетті Девіс і Джоан Кроуфорд під час зйомок в фільмі «Що сталося з Бебі Джейн?». Роль Девіс виконала Сьюзен Сарандон[13].

    Особисте життяРедагувати

    З 1932-го по 1938 роки Бетті Девіс перебувала у шлюбі з другом юності — музикантом Гармоном Нельсоном.

    В 1940 р. вийшла за Артура Фарнсворта[14]. Шлюб протривав до його смерті в 1943 році.

    Наступним чоловіком актриси став Вільям Грант Шеррі (з 1945-го по 1950 роки). 1 травня 1947 р. у пари народилася дочка Барбара.

    Четвертим і останнім чоловіком Бетті Девіс став в 1950-му році актор Гері Мерріл, її партнер по фільму «Все про Єву». Парою було всиновлено двоє дітей — хлопчик Майкл і дівчинка Марго. Цей шлюб розпався 1960 року[15].

    Вибрана фільмографіяРедагувати

    • 1931 — Погана сестра/The Bad Sister — Лора Медісон
    • 1931 — Зворотній шлях додому/Way back home — Мері Люсі
    • 1932 — Троє в парі/Three on a match — Рут Весткотт
    • 1932 — Хатинка серед хлопку/Cabin in the cotton — Мері Норвуд
    • 1933 — 20 тисяч років у Сінг-Сінгу/20 000 years in Sing-Sing — Фей Вілсон
    • 1933 — Екс-леді/Ex-lady — Елен Бауер
    • 1934 — Велике потрясіння/The big shakedown — Норма Нельсон
    • 1934 — Туман над Фріско/Fog over Frisco — Арлін Бредфорд
    • 1934 — Тягар пристрастей людських/Of Human Bondage  — Мілдред Роджерс
    • 1935 — Небезпечна/Dangerous — Джойс Хіт
    • 1935 — Місто на кордоні/Bordertown — Мері Роарк
    • 1936 — Закам'янілий ліс/The Pertified Forest — Габрієль Мейпл
    • 1936 — Сатана зустрів леді/Satan met a ledy — Валері Первіс
    • 1937 — Мічена жінка/Marked woman — Мері Дуайт
    • 1937 — Кід Галахед/Kid Galahad — Луїза «Пампушка» Філіпс
    • 1938 — Єзавель/Jezebel — Джулі Марсден
    • 1938 — Сестри/The Sisters — Луїза Еліот Медлін
    • 1939 — Перемогти морок/Dark Victory — Джудіт Траерн
    • 1939 — Хуарес /Juarez — імператриця Шарлотта фон Габсбург
    • 1939 — Особисте життя Єлизавети і Ессекса/The private lives of Elisabeth and Ezsex — Єлизавета I
    • 1940 — Лист/The letter — Леслі Кросбі
    • 1940 — Усе це і небо на додачу/All this and heaven too — Генрієтта Делюзі-Депорт
    • 1941 — Велика брехня/The great lie — Меггі Паттерсон ван Аллен
    • 1941 — Лисички/Fhe little foxes — Реджіна Гідденс
    • 1942 — У цьому наше життя/In this over life — Стенлі Тімберлейк Кінгсмілл
    • 1942 — Вперед, мандрівник/Now, voyager — Шарлотта Вейл
    • 1943 — Вахта на Рейні/Wath on the Rhine — Сара Мюллер
    • 1944 — Містер Скеффінгтон/Mr. Skeffington — Франні Треліс
    • 1944 — Голлівудська їдальня/Hollywood Canteen — камео
    • 1945 — Зелена кукурудза/The corn is green — Лілі Моффат
    • 1946 — Вкрадене життя/A stolen life — Кейт Босворт, Патрисія Босворт
    • 1946 — Обман/Deseption — Крістін Редкліф
    • 1949 — За лісом/Beyond the forest — Роза Молін
    • 1950 — Все про Єву/All About Eve — Марго Ченнінг
    • 1951 — Отрута іншої людини/Another man's poison — Джанет Фробішер
    • 1952 — Телефонний дзвінок незнайомця/Phone call of astranger — Мері Хоук
    • 1952 — Зірка/The Star — Маргарет Еліот
    • 1956 — Центр бурі/Storm centre — Алісія Халл
    • 1957 — Весільний сніданок/Wedding breakfast — Агнес Херлі
    • 1959 — Джон Пол Джонс/Jonh Paul Jones — Катерина II
    • 1959 — Цап відбувайло/The Scapegoat — графиня де Ге
    • 1962 — Що сталося з Бебі Джейн?/What Ever Happened to Baby Jane? — Бебі Джейн Хадсон
    • 1964 — Тихше, тихше, мила Шарлотта/Hush…Hush Sweet Sharlotte — Шарлотта Холліс
    • 1965 — Нянечка/The Nanny — нянечка
    • 1972 — Скопоне, наукова картярська гра /Lo scopone scientifico — стара американка
    • 1978 — Смерть на Нілі/Death on the Nile — Мері ван Схеллер
    • 1985 — Убивство з дзеркалами/Murder with Mirrors — Керрі-Луїза Сераколд
    • 1987 — Серпневі кити/The Whales of August — Ліббі Стронг
    • 1989 — Зла мачуха/Wicked Stepmother — Міранда Пірпойнт

    Нагороди і номінаціїРедагувати

    • Двічі отримала премію Оскар як краща актриса — в 1936 р. за роль в фільмі «Небезпечна» та в 1938 р. за роль в фільмі «Ієзавель». А також номінувалася в цій же категорії в 1935 р. за «Тягар пристрастей людських», в 1939 р. за «Перемогти морок», в 1940 р. за «Лист», в 1941 р. за «Лисички», в 1942 р. за «Вперед, мандрівник», в 1944 р. за «Містер Скеффінгтон», в 1950 р. за «Все про Єву», в 1952 р. за «Зірка» та в 1962 р. за «Що сталося з Бебі Джейн?»
    • В 1975 р. отримала Золотий глобус — Премію Сесіля Б. Де Мілля. Також мала три номінації на цю нагоду: в 1950 р. як краща актриса в драмі за «Все про Єву», в 1962 р. як краща актриса в комедії або мюзиклі за фільм «Pocketful of Miracles» (1961), та в 1963 р. як краща актриса в драмі за «Що сталося з Бебі Джейн?».


    ПриміткиРедагувати

    1. VIAF (Virtual International Authority File) — 2012.
    2. а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118524038 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
    3. а б ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    4. а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118524038 // Bette Davis — 2012—2016.
    5. а б SNAC — 2010.
    6. Internet Broadway Database — 2000.
    7. Bette Davis Biography - life, children, parents, name, story, school, mother, son, old, information, born. www.notablebiographies.com. Процитовано 2019-11-30. 
    8. Nast, Condé. How Bette Davis Became a Hollywood Icon By Refusing to Conform at Every Turn. Vanity Fair (en). Процитовано 2019-11-30. 
    9. EmanuelLevy. Davis, Bette: Hollywood's Greatest Actress–Career | Emanuel Levy (en-US). Процитовано 2019-11-30. 
    10. 'Feud:' 10 Things to Know About the Bette Davis Tell-All 'My Mother's Keeper'. The Hollywood Reporter (en). Процитовано 2019-11-30. 
    11. Grand Old Lillian Gish Makes a Big Splash in the Whales of August. PEOPLE.com (en). Процитовано 2019-11-30. 
    12. Bette Davis | Biography, Movies, & Facts. Encyclopedia Britannica (en). Процитовано 2019-11-30. 
    13. Andreeva, Nellie; Andreeva, Nellie (2016-05-05). FX Orders Ryan Murphy Anthology Series ‘Feud’, Jessica Lange & Susan Sarandon To Star In First Installment: Crawford v Davis. Deadline (en). Процитовано 2019-11-30. 
    14. Reading Eagle - Пошук в архіві Новин Google. news.google.com. Процитовано 2019-11-30. 
    15. Бетт Дэвис » Биографии знаменитых людей, фото. biopeoples.ru. Процитовано 2019-11-30. 

    ПосиланняРедагувати