Велика брехня (фільм)

фільм 1941 року

«Велика брехня» (англ. The Great Lie) — художній фільм режисера Едмунда Гулдінга, що вийшов на екрани в 1941 році. Екранізація роману Полана Бенкса (Polan Banks).

Велика брехня
англ. The Great Lie
Жанр драматичний фільм[1][2] і екранізація роману[d]
Режисер Edmund Gouldingd[1][2][3]
Продюсер Гал Б. Волліс
Сценарист Lenore J. Coffeed
У головних
ролях
Бетті Девіс[1][2][3], Джордж Брент[1][2], Мері Астор[1][2][3], Люсіль Вотсон[1][2], Гетті Мак-Денієл[1][2], Hildegard Krekeld, Grant Mitchelld[1][2], J. Farrell MacDonaldd[1][2], Addison Richardsd[1][2][3], Доріс Ллойд, Чарльз Тровбрідd[1][2], Georges Renaventd, Jerome Cowand[1][2][3], Расселл Гіксd[1][2], Thurston Halld[1][2], Virginia Brissacd[1][2] і Sam McDanield
Оператор Тоні Ґаудіо
Композитор Макс Стайнер
Художник Carl Jules Weyld
Кінокомпанія Warner Brothers і Warner Bros. Pictures[d]
Дистриб'ютор Warner Brothers і Netflix
Тривалість 107 хв.
Мова англійська
Країна  США
Рік 1941
IMDb ID 0033677
CMNS: Велика брехня у Вікісховищі

Сюжет ред.

Після чергової бурхливої ​​вечірки Пітер ван Аллен (Джордж Брент) прокидається людиною, одруженою на відомій піаністці Сандрі Ковак (Мері Астор). Однак незабаром його адвокат повідомляє йому, що цей шлюб недійсний, оскільки ще не вступило в силу розлучення Сандри з її попереднім чоловіком. Повідомивши про це їй, Пітер ставить її перед вибором: або весілля, або гастролі. Сандра вибирає друге, і Пітер повертається до своєї колишньої коханої Меггі (Бетті Девіс), з якою він був кілька разів заручений, але кожного разу одруженню заважала його схильність до випивки. Тепер він обіцяє більше не пити, і Меггі приймає його пропозицію. Через деякий час після весілля Пітер отримує роботу пілота, вирушає в рейс до Південної Америки і пропадає десь в бразильських джунглях. Ніхто не знає, що сталося з літаком, і Пітера оголошують загиблим. Дізнавшись, що у Сандри буде дитина від Пітера, Меггі пропонує забезпечити їй безбідне існування в обмін на малюка. Сандра погоджується.

У ролях ред.

Музика ред.

У фільмі звучить музика Петра Чайковського («Концерт для фортепіано з оркестром № 1»), Ріхарда Вагнера (арія «Liebestod» з опери «Трістан і Ізольда»), Антона Рубінштейна («Концерт для фортепіано № 4»), Стівена Фостера (пісня «Slumber My Darling» у виконанні Хетті МакДеніел і чорношкірого хлопчика).

Нагороди ред.

За роль Сандри Ковак Мері Астор була удостоєна премії «Оскар» за кращу жіночу роль другого плану і премії Національної ради кінокритиків США за кращу жіночу роль.

Примітки ред.