Вікіпедія

Бесарабівський ентомологічний заказник

ентомологічний заказник в Харківській області

Ентомологічний заказник «Бесара́бівський» — об'єкт природно-заповідного фонду Харківської області, ентомологічний заказник місцевого значення.

Ентомологічний заказник «Бесарабівський»
49°13′45.012000100012″ пн. ш. 35°48′24.012000099989″ сх. д. / 49.22917° пн. ш. 35.80667° сх. д. / 49.22917; 35.80667
Країна Україна
Розташуванняс. Бесарабівка,
Берестинський район,
Харківська область
Україна Україна
Найближче містоКегичівка, Харківська область
Площа5,6 га
Засновано1984 р.
Бесарабівський ентомологічний заказник. Карта розташування: Харківська область
Бесарабівський ентомологічний заказник
Бесарабівський ентомологічний заказник (Харківська область)
Мапа

Розташований біля села Бесарабівка Берестинського району.

Загальна площа — 5,6 га.

Заказник утворений рішенням № 562 Харківського обласного виконкому від 3 грудня 1984 року[1].

У 2005 році було підписано охоронне зобов'язання, згідно з якими відповідальною за охорону була визначена Кегичівська районна державна адміністрація[1]. У жовтні 2012 року стало питання щодо визначення нового охоронця, оскільки в зв'язку із обмеженим бюджетним фінансуванням районна державна адміністрація не може виконувати всі необхідні функції по охороні заказника. Відбулися зустрічі з Бессарабівським сільським головою, в ході яких з'ясовувалося питання щодо можливості взяття охоронного зобов'язання сільською радою, оскільки в місцевих бюджетах існують спеціальні фонди охорони довкілля, за рахунок яких і могли б проводитися охоронні заходи. У 2012 році це питання залишилось невирішеним[2].

Опис

ред.

Заказник розташований на південний захід від села Бессарабівка, на правому березі річки Багата на схилах балки, де зберігся фрагмент степового ентомологічного комплексу, трофічно і топічно пов'язаного з цілинними рослинними асоціаціями.

Тип рельєфу — рельєф складний, крутизна схилів — до 12°, експозиція ділянки південно-східна[3].

Ґрунти — чорноземи звичайні змиті[3].

Категорія земель — землі сільськогосподарського призначення — пасовища[3].

Заказник «Бесарабівський» є одним із найцінніших у созологічному відношенні малих об'єктів природно-заповідного фонду Харківської області[4].

Рослинність заказника представлена фрагментами справжніх степів із злаково-різнотравними угрупованнями, в яких домінують пирій повзучий, тонконіг вузьколистий (мятлик вузьколистий) (Poa angustifolia), типчак[3].

Рідкісні рослинні угруповання, що занесені до Зеленої книги України та Зеленого списку Харківської області, — формації ковили Лессінга, ковили волосистої, ковили найкрасивішої та грудниці волохатої[5].

В заказнику трапляється астрагал шерстистоквітковий, занесений до Європейського Червоного списку, а також представлені види рослин, що занесені до Червоного списку Харківської області: астрагал пухнастоцвітий, барвінок трав'янистий, кермечник татарський, півники карликові, шавлія поникла[5]

В заказнику зберігаються цінні лікарські рослини: деревій майже звичайний (Achillea submillefolium), цикорій звичайний, подорожник ланцетолистий, подорожник великий, подорожник степовий (Plantago stepposa), полин австрійський (Artemisia austriaca)[3].

Основний об'єкт збереження — корисні комахи-запилювачі кормових та інших сільськогосподарських рослин: бджоли (евцери, галікти, андрени, меліти), джмелі, метелики[3]. Заказник — місце поселення близько 20 видів корисних комах-запилювачів[5].

До ентомофауни заказника належать рідкісні види комах, що занесені до Червоної книги України: джміль глинистий, джміль моховий, махаон, совка сокиркова[6][7].

У заказнику мешкає рофітоїдес сірий (Rhophitoides canus), який був у Червоній книзі України, але вилучений з неї у 2009 році, бо популяція виду відновилась до безпечного рівня[6][8].

Дослідження

ред.

Дослідження можливостей оптимізації мережі територій та об'єктів природно-заповідного фонду Харківської області дозволили зробити рекомендації доцільності розширення ентомологічного заказника «Бесарабівський». Заказник межує з природними територіями, де гарно збереглися рослинні угруповання. Ці нові території можуть мати наукове значення для подальшого заповідання і розширення існуючої площі заказника «Бесарабівський»[9].

Заповідний режим

ред.

Заказник створений з метою збереження місця поселення корисної ентомофауни та збільшення виробництва насіння еспарцета, люцерни та інших багаторічних трав[3].

Завданнями заказника є[10]:

  • збереження та відновлення чисельності комах-запилювачів;
  • підтримка загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу довкілля;
  • проведення науково-дослідної та навчально-виховної роботи.

На території забороняється[1][10]:

  • проведення будь-якої господарської діяльності, яка може завдати шкоди заповідному об'єкту та порушити екологічну рівновагу;
  • самочинна зміна меж, зміна охоронного режиму;
  • будь-яке порушення ґрунтового покриву, видобування корисних копалин, будівництво, геологорозвідування, розорювання земель, забруднення території;
  • меліоративні та будь-які інші роботи, що можуть привести до зміни гідрологічного режиму території заказника;
  • знищення та зміна видового складу рослинності;
  • заготівля лікарських рослин та технічної сировини;
  • збір рідкісних та занесених до Червоної книги України видів рослин, їх квітів і плодів;
  • використання хімічних речовин для боротьби зі шкідниками та хворобами рослин;
  • зберігання на території заказника (та в двокілометровій зоні навкруги) всіх видів пестицидів та агрохімікатів;
  • знищення та відлов всіх видів тварин, розорення гнізд, нір;
  • організація місць відпочинку, розведення вогнищ;
  • відвідування території заказника в період розмноження тварин і вигодівлі молоді (з травня до липня);
  • прохід та проїзд автотранспорту через територію заказника поза межами доріг, стежок;
  • надання земельних ділянок під забудову;
  • інші види робіт, що можуть привести до порушення природних зв'язків та природних процесів, втрати наукової, господарської, естетичної цінності природного комплексу заказника.

Дозволяється на території заказника[10]:

  • систематичні спостереження за станом природного комплексу;
  • проведення комплексних досліджень;
  • проведення екологічної освітньо-виховної роботи.

Всі види природокористування на території заказника здійснюються за дозволами Державного управління екології та природних ресурсів в Харківській області[10].

Література

ред.
  • Клімов О. В. Природно-заповідний фонд Харківської області / О. В. Клімов, О. Г. Вовк, О. В. Філатова та ін. — Х. : Райдер, 2005. — 304 с.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в Ентомологічний заказник «Бесарабівський». Охоронне зобов'язання. Архів оригіналу за 24 травня 2015. Процитовано 24 травня 2015.
  2. ↑ Протокол засідання Кегичівської районної робочої групи з питань раціонального та ефективного використання земель та запобігання порушенням земельного законодавства. Архів оригіналу за 24 травня 2015. Процитовано 24 травня 2015.. Розгляд питання про стан та перспективи розвитку природно-заповідного фонду у Кегичівському районі.
  3. ↑ а б в г д е ж Державний кадастр Природно-заповідного фонду України. Тимчасова картка первинного обліку (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 травня 2015. Процитовано 24 травня 2015. Ентомологічний заказник «Бесарабівський»
  4. ↑ Філатова О. В. Флоросозологічна цінність малих за площею територій природно-заповідного фонду Харківщини. Архів оригіналу за 24 травня 2015. Процитовано 24 травня 2015.
  5. ↑ а б в Природно-заповідний фонд Харківської області. Кегичівський район. Архів оригіналу за 24 травня 2015. Процитовано 24 травня 2015.
  6. ↑ а б Природно-заповідний фонд Харківської області. Ентомологічний заказник «Бесарабівський». Архів оригіналу за 24 травня 2015. Процитовано 24 травня 2015.
  7. ↑ Фауна України: охоронні категорії. Довідник / О. Годлевська, І. Парнікоза, В. Різун, Г. Фесенко, Ю. Куцоконь, І. Загороднюк, М. Шевченко, Д. Іноземцева; ред. О. Годлевська, Г. Фесенко. — Видання друге, перероблене та доповнене. — Київ, 2010. — 80 с.
  8. ↑ Перелік видів тварин, що виключені з Червоної книги України (тваринний світ). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 24 травня 2015. Затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 17 червня 2009 р. № 313
  9. ↑ О.В. Філатова, О.Г. Вовк, О.В. Климов. Роль ентомологічних заказників у збереженні фіторізноманіття Харківщини (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 травня 2015. Процитовано 24 травня 2015. Заповідна справа в Україні. 2003. Том 9. Випуск 2. с.9
  10. ↑ а б в г Положення про ентомологічний заказник місцевого значення «Бесарабівський» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 травня 2015. Процитовано 24 травня 2015.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бесарабівський_ентомологічний_заказник&oldid=43619570