Бережани (Хмільницький район)

село у Калинівській міській громаді Хмільницького району Вінницької області. України

Бережани (до 1964 року — Гулівці[1], у 1964—2016 — Комунарівка) — село в Україні, у Калинівській міській громаді Хмільницького району Вінницької області.

село Бережани
Герб Прапор
Млин на річці Постолова
Млин на річці Постолова
Млин на річці Постолова
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Хмільницький район
Громада Калинівська міська громада
Код КАТОТТГ UA05120070040068602
Облікова картка Бережани 
Основні дані
Колишня назва Гулівці (до 1964),
Комунарівка (1964-2016)
Населення 1287
Площа 2,701 км²
Густота населення 476,49 осіб/км²
Поштовий індекс 22426
Телефонний код +380 4333
Географічні дані
Географічні координати 49°32′39″ пн. ш. 28°30′26″ сх. д. / 49.54417° пн. ш. 28.50722° сх. д. / 49.54417; 28.50722Координати: 49°32′39″ пн. ш. 28°30′26″ сх. д. / 49.54417° пн. ш. 28.50722° сх. д. / 49.54417; 28.50722
Середня висота
над рівнем моря
261 м
Водойми р. Постолова
Місцева влада
Адреса ради 22400, Вінницька обл., Хмільницький р-н, м. Калинівка, вул. В.Нестерчука, буд. 19
Карта
Бережани. Карта розташування: Україна
Бережани
Бережани
Бережани. Карта розташування: Вінницька область
Бережани
Бережани
Мапа
Мапа

CMNS: Бережани у Вікісховищі

Населення становить 1287 осіб.

Історія ред.

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Гулівці Калинівської волості Вінницького повіту Подільської губернії мешкало 965 осіб, налічувалось 161 дворове господарство, існували православна церква, постоялий будинок і 2 водяних млини[2].

1892 в селі існувало 170 дворових господарств, проживало 1265 мешканців[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1357 осіб (651 чоловічої статі та 706 — жіночої), з яких 1330 — православної віри[4].

Перейменоване на Бережани 12 травня 2016 року[5]

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р, «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Калинівської міської громади.[6]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Калинівського району, село увійшло до складу новоутвореного Хмільницького району[7].

Постаті ред.

Примітки ред.

  1. Картка села на сайті Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 квітня 2017. Процитовано 8 квітня 2017.
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. Гульдманъ В. Населенные мѣста Подольской губерніи: Алфавитный перечень населенныхъ мѣстъ губерніи с указаніемъ нѣкоторыхъ справочных о нихъ свѣдѣній / Изданіе Подольскаго губернскаго статистическаго комитета. — Каменецъ-Подольскій : Типографія Подольскаго губернскаго правленія, 1893. — С. 126.(рос. дореф.)
  4. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-160. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  5. Постанова ВР України. Архів оригіналу за 1 липня 2016. Процитовано 25 травня 2016.
  6. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
  7. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Література ред.

  • Комуна́рівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.293-294