Бенуа Микола Леонтійович
Микола Леонтійович Бенуа́ (нар. 13 липня 1813, Санкт-Петербург — пом. 23 грудня 1898, Санкт-Петербург) — російський архітектор, аквареліст, майстер декоративного мистецтва; академік з 1847 року, професор з 1957 року і почесний член з 1896 року Петербурзької академії мистецтв, голова Петербурзького товариства архітекторів у 1890—1893 роках. Батько архітектора Леонтія Бенуа та художників Альберта і Олександра Бенуа.
| Бенуа Микола Леонтійович | |
|---|---|
| рос. Николай Леонтьевич Бенуа | |
 | |
| Народження | 1 (13) липня 1813 |
| Смерть | 11 (23) грудня 1898 (85 років) |
| Країна (підданство) |  Російська імперія |
| Навчання | Петербурзька академія мистецтв (1836) і Петрішулеd |
| Діяльність | архітектор |
| Нагороди |     |
| Батько | Louis César Benoisd |
| Мати | Anna Katarina Christina Concordia Gropped[2] |
| Брати, сестри | Julius Benoisd |
| Діти | ·Бенуа Олександр Миколайович[3], Бенуа Леонтій Миколайович[3], Albert Nikolayevitch Benoisd[3][4] і Катерина Бенуаd[2] |
 Бенуа Микола Леонтійович у Вікісховищі | |
Біографія
ред.Народився 1 [13] липня 1813 року в Санкт-Петербурзі (тепер Російська Федерація). Протягом 1827—1836 років навчався в Петербурзькій академії мистецтв. Під час навчання отримав велику золоту медаль за проєкт училища правознавства. Протягом 1840—1846 років вивчав архітектуру у Франції, Італії, Німеччині.
Помер в Санкт-Петербурзі 11 [23] грудня 1898 року. Похований в крипті зведеного ним храму Відвідин на колишньому Виборгському католицькому цвинтарі у Санкт-Петербурзі.
Споруди і проєкти
ред.- в Санкт-Петербурзі збудував:
- садибу Шереметьева на набережній річки Фонтанки;
- будинок Кребера на розі вулиць Спаської і Надеждинської;
- будівлі Товариства взаємного поземельного кредиту на Адміралтейській набережній;
- в Петергофі збудував придворні стайні, пошту, вокзал Новий Петергоф, Фрейлінські корпуси, шпиталь, Кавалерський будинок, Офіціантський будинок, Верхньосадський будинок, будинок вартового в парку, каскад драконів.
- в Україні:
- церква в маєтку М. Павлова (тепер у складі Павлограда; 1847—1862);
- проєкт церкви для садиби А. Шидловського на Харківщині (1846);
- садиба Попова у Василівці (1864—1884).
Спроєктував пам'ятник на могилі українського художника Василя Штернберга в Римі (1845). Автор садибного комплексу у селі Високому, театру в Ґельсінфорсі.
Вшанування пам'яті
ред.На честь архітектора названий астероїд головного поясу 5419 Бенуа, відкритий 29 вересня 1981 року[5].
Примітки
ред.- ↑ а б Бенуа Николай Леонтьевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- ↑ а б в Бенуа // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1905. — Т. доп. I. — С. 248. — 956 с.
- ↑ Бенуа, Альберт Николаевич // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1891. — Т. III. — С. 463.
- ↑ База даних малих космічних тіл JPL: 5419 Бенуа. [Архівовано 24 листопада 2020 у Wayback Machine.](англ.)
Література
ред.- Бенуа Николай Леонтьевич // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
- Исскуство стран и народов мира. Краткая художественная энциклопедия. Советская энциклопедия. Москва. 1971. Том 3. сторінки 644—645.(рос.);
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 58. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник;