Вікіпедія

Беневенто (футбольний клуб)

Беневенто (італ. Benevento Calcio) — футбольний клуб з Італії з однойменного міста. У сезоні 2016-17 виступав в Серії B і за його результатами вперше в історії вийшов в елітний дивізіон[1], з якого, утім, вибув за результатами першого ж сезону.

Беневенто
Повна назва Беневенто Кальчо
Прізвисько Stregoni (Відьми)
Засновано 1929
Населений пункт Беневенто, Італія Італія
Стадіон «Чиро Вігоріто»
Вміщує 16 867
Президент Італія Оресте Вігоріто
Головний тренер Італія Гаетано Аутері
Ліга Серія C
2022/23 20 (Серія B)
Вебсайт beneventocalcio.club
Домашня
Виїзна

Домашні матчі проводять на міському стадіоні Чиро Вігоріто з моменту його відкриття в 1979 році. Футболісти Беневенто відомі у всій Італії як «відьми», оскільки саме місто відоме як «місто відьом» через релігійні обряди язичників, які проводилися лангобардами вздовж річки Сабато[2][3].

Історія ред.

Від заснування до вісімдесятих років ред.

Футбол у місті Беневенто зародився у вересні 1929 року. Перша футбольна команда була створена 6 вересня[4] під назвою Società Sportiva Littorio Benevento, яка почала грати на полі Санта-Марія-дельї-Анджелі (тоді він називався Меомартіні), створеного доном Франческо Мінок'єю з допомогою футболістів, які проживали у місті Беневенто.[5][6] Новий клуб взяв участь у турнірі Третього регіонального дивізіону (Terza Divisione Regionale). За перші десять років клуб виграв чемпіонати Третьої, Другої та Першої Категорії, а потім, в сезоні 1934–35 вперше взяв участь в національному чемпіонаті — в Серії C, де під керівництвом угорця Арманда Халмоша вони провели непоганий сезон, зайнявши 5 місце у своїй групі. Три роки потому, в сезоні 1938–39, клуб переміг у «Targa Capocci» (турнір, в якому взяло участь 22 команд), вигравши у фіналі у «Скафатезе» з рахунком 5:1.

У повоєнний період команда була перейменована в Associazione Calcio Benevento і провела хороший сезон в Серії C 1945/46, завоювавши путівку в Серію B, але відмовилася через фінансові проблеми. У наступні сезони команда продовжувала бути серед лідерів, але більше не отримувала права на підвищення у класі.[7]

На початку п'ятдесятих років клуб очолив легендарний Оронцо Пульєзе. Однак незабаром команда була розформована через фінансові проблеми. Після банкрутства найстарішої і головної команди міста, 1953 року її місце зайняв другий клуб міста — аматорська команда «Сан-Віто»[8] (італ. L'Associazione Calcio Sanvito Benevento), що, через сім років також вийшла до Серії C і незабаром об'єдналась з клубом Società Sportiva Benevento. Після вдалого сезону у Серії С в сезоні 1960/61 років, зайнявши четверте місце, клуб вилетів в Серію D за підсумками сезону 1961/62 років, де і грали протягом наступних трьох років.[9]

В 1965 році, після вильоту команди з Серії D, відбувається злиття з командою Flame Sannita і з'являється команда Polisportiva Benevento[9], яка 1967 року виходить назад у четвертий за рівнем дивізіон. Після восьми сезонів поспіль в Серії D, в 1974 році клуб повернувся в Серію C. Під головуванням нового президента Антоніо Боччіно клуб зайняв четверте місце у своїй групі і в сезоні 1974/75 років, а наступного сезону — друге місце. У наступному році «Беневенто» зіграло у п'ятому розіграші Англо-італійського кубка, міжнародного турніру, в якому грали англійські і італійські клуби навесні 1976 року. Проте «Беневенто» не змогло вийти з групи.

В чемпіонаті в сезоні 1976/77 років клуб знову зайняв достатньо високе шосте місце[6][9]. У сезоні 1978/79 років, у зв'язку з реструктуризацією Серії C, клуб почав виступати в новоствореній Серії С1 під назвою Società Sportiva Calcio Benevento, а наступного року було урочисте відкриття стадіону «Санта-Коломба»[9]. Під головуванням нового президента Ернесто Маццоні, отримуючи допомогу тільки від місцевих підприємців, «Беневенто» протягом дев'яти сезонів безперервно грало у Серії C1[9]. Найвищими результатами були п'яте місце у своїй групі під керівництвом Гастоне Біна у сезоні 1981/82 років[9] і шосте місце з тренером Франческо Лігуорі у сезоні 1983/84 років.[10]. У 1986 році команда зайняла 16-те місце і мала вилетіти до Серії С2, проте через зняття клубу «Карасано» залишилась у дивізіоні, але вже на наступний рік клуб зайняв знову 16 місце і цього разу вже опустився до Серії С2.[11]

Протягом двох сезонів у четвертому дивізіоні під керівництвом Маурісіо Сімонато клуб займав 11 і 14-ті місця відповідно. Проте після другого сезону через несплату внесків (замість 400 мільйонів, які необхідно було сплатити FIGC, було сплачено лише 320 млн, і таким чином через недоплату у розмірі 80 мільйонів), «Беневенто» був змушений відмовитися від професійного футболу.[12] і продовжив виступи в регіональному аматорському чемпіонаті — Campionato Interregionale.[13]

Дев'яності роки ред.

У сезоні 1990-91 роках команда змінила свою назву на Sporting FC Benevento[6][13]. Назва нової команди була обрана уболівальниками в результаті телефонного опитування. На пост президента був призначений Маріо Пека[13]. Свою групу аматорського чемпіонату команда виграла, але в плей-оф за право виходу у вищий дивізіон програла клубу «Юве Стабія», який переміг в іншій групі. Після поразки команда була взята під опіку групою неаполітанських підприємців, які після одного семестру, з огляду на загальне невдоволення і ворожість вболівальників передали клуб сім'ї Котронео[13]. Новий президент Маріо Котронео створив конкурентноздатну команду напередодні початку сезону 1993/94 років, призначивши досвідченого тренера Луїджі Бокколіні, а в атаці зіграла грізна пара нападників Нікола Д'Оттавіо і Сільвіо Паолуччі, які до того пограли навіть у Серії А і для аматорського турніру були справжніми зірками і з легкістю допомогли виграти свою групу у дивізіоні[13].

З поверненням у професійну лігу команда відразу завоювала третє місце у своїй групі Серії С2, що дало путівку в плей-оф за право виходу в Серію С1. Проте команда Бокколіні відразу ж у півфіналі вилетіла від «Савойї» (0:2 і 3:3)[13]. У наступному сезоні команда виступала значно гірше і лише в останньому матчі змогла врятуватись від вильоту, обігравши одного з лідерів дивізіону «Фрозіноне» з рахунком 1:0, чим позбавили канарок першого місця і можливості вийти у Серію С1[13]. Наступні два сезони «Беневенто» незмінно виходив у плей-оф, але обидва рази зазнавав поразки. У сезоні 1996/97 років «відьми» під керівництвом Массімо Сілви поступились у чемпіонаті першим місцем клубу «Баттіпальєзе», який і вийшов у Серію С1. А зайнявший друге місце у Серії С2. «Беневенто» змушене було грати в плей-оф. Після перемоги над «Катандзаро» у півфіналі (0:0 і 2:0), клуб поступився у фіналі «Туррісу» (0:2)[13].

У наступному сезоні «Беневенто» знову не змогло виграти свою групу і треба було продовжувати боротьбу у плей-оф. Як і рік тому, «відьми» пройшли до півфіналу, обігравши клуб «Сора» (дві перемоги з рахунком 1:0) і поступилася у фіналі: на нейтральному полі в Лечче клуб зазнав поразки від «Кротоне» з рахунком 1:2[13].

У сезоні 1998/99 років команда, на чолі з новим тренером Франческо Деллісанті після невпевненого старту змогла піднятися в таблиці і завершити сезон на четвертому місці, у зоні плей-оф. Після перемоги над «Катандзаро» (2:1 і 1:1) «Беневенто» третій рік поспіль пробилось у фінал. 13 червня 1999 року, на стадіоні «Віа дель Маре» в Лечче, команда перемогла «Мессіну» і таки змогла вийти в Серію C1[13].

В Серії C1 «Беневенто» провело шість чемпіонатів поспіль, причому в перших двох сезонах «відьми» рятувались від вильоту лише в останньому турі (у сезоні 1999/00 років вони пермогли «Ареццо» з рахунком 2:1[13]; а у сезоні 2000/01 років — врятувались завдяки перемозі над клубом «Фіделіс Андрія» з тим же рахунком 2:1).

Двотисячні ред.

В сезоні 2001/02 років клуб взагалі врятувався лише в серії плей-аут проти «Ночеріно» (1:0 і 0:1). У наступному році «Беневенто» завершив сезон в середині турнірної таблиці, а в сезоні 2003/04 років команда зайняла п'яте місце й отримала право зіграти в плей-оф за вихід у Серію В. У півфіналі, вигравши перший матч з рахунком 1:0 у «Кротоне», «Беневенто» програв другий матч з рахунком 3:1 і не вийшов у фінал[14].

У сезоні 2004/05 років клуб зайняв сьоме місце, проте через фінансові проблеми команда була понижена до Серії С2[12].

Влітку 2005 року була створена нова команда Benevento Calcio[6] на чолі з підприємцем Олдером Тескарі[15]. У березні 2006 року після стрімкого падіння команди в турнірній таблиці і відставання від зони плей-оф, до керма клубу приходять брати Чиро й Оресте Вігоріто[16][17]. «Беневенто» під їх керівництвом у тому сезоні займає високе четверте місце, але у півфіналі плей-оф вилітає від «Сансовіно». У наступному сезоні команда під керівництвом тренера Даніло Піледжі і його наступника Джанні Сімонеллі лише на одне очко відстало від лідера групи клубу «Сорренто», через що знову було змушене грати у плей-оф. Там, після проходження у півфіналі клубу «Монопол», «Беневенто» у фінальному поєдинку за право повернення в Серію C1 поступилося «Потенці» (0:1 і 1:1).

У сезоні 2007/08 років команда Сімонеллі легко виграє свою групу чемпіонату й повертається напряму в Серію C1[6]. У цьому ж сезоні «Беневенто», вперше в своїй історії вийшло у фінал Кубка Італії Серії С, де зазнало розгромної поразки 0:5 від клубу «Бассано Віртус» в першому матчі (1:1 у матчі-відповіді не змогли виправити результат). 

Напередодні початку сезону 2008/09 років Серія С1 біла перейменована в Легу Про Пріма Дивізіоне, де «відьми» до останнього туру боролись за перемогу з клубом «Галліполі», але поступились їм двома очками. У плей-оф пройшовши в півфіналі «Фоджу» (0:0 і 2:2), «Беневенто» непогано зіграло і першу домашню гру з «Кротоне», привізши з виїзду результативну нічию 1:1. Але у домашній грі «Беневенто» поступилось з рахунком 0:1 клубу з Калабрії і не змогло вперше у своїй історії вийти в Серію В[18].

Сезон 2009/10 років видався для клубу не таким вдалим, через що розпочалась тренерська «чехарда»: Леонардо Акорі спочатку був звільнений і замінений на Андреа Камплоне, але через чотири дні повернувся на свою посаду. В останній місяць сезону клуб здобув десять очок, завдяки яким обійшов «Лумеццане» в боротьбі за п'яте місце, яке давало путівку в плей-оф. Проте і цього разу клуб не зміг виграти подібний турнір, програвши у півфіналі «Варезе» (2:2 і 1:2).

Наш час ред.

Напередодні початку сезону 2010/11 років клуб очолив Агатіно Куттоне[6]. Після того, як команда набрала лише 4 очки в трьох матчах, «Беневенто» мав безпрограшну серію з результатом в сім перемог і три нічиї, яка дозволила йому вийти на друге місце. Останні три матчі першого кола, однак, вийшли провальними і Куттоне був звільнений, коли його команда відставала від лідера групи «Ночеріни» на сім очок. Новий тренер Джузеппе Гальдеризі не зумів покращити результат і чемпіонат так і завершився для «Беневенто» на другому місці, відстаючи на одинадцять очок від лідера. Як і минулого сезону команда не змогла пройти плей-оф, поступившись у півфіналі «Юве Стабії» (0:1 і 1:1). Крім цього той сезон був затьмарений смертю директора клубу Чиро Вігоріто, 26 жовтня 2010 року. Вже 2 листопада, всього через сім днів після смерті, стадіон клубу «Санта Коломба» був перейменований на «Стадіо Чиро Вігоріто»[6].

Сезон 2011/12 років «Беневенто» вперше в своїй історії розпочало зі штрафних очок (шість очок, які потім скоротили до двох[19]). На посаду тренера повернувся Джованні Сімонеллі, який після 15-го туру був замінений на Кармело Імбріані. «Беневенто» завершило сезон на шостому місці, втративши таким чином можливість взяти участь в плей-оф.

Під час передсезонних зборів напередодні початку сезону 2012/13 років, тренер Імбріані відмовився від посади за станом здоров'я[20], поступившись місцем своєму заступнику Хорхе Мартінесу. У світлі незадовільних результатів (три перемоги і чотири поразки) Хорхе був відправлений у відставку[21]. Новим тренером став Гвідо Уголотті[22], який опустив команду в зону плей-аут, після чого також був звільнений[23] і йому на зміну прийшов колишній тренер «Емполі» Гвідо Карбоні[24]. Програвши 0:2 «Пізі» в передостанній тур чемпіонату, «Беневенто» і на цей рік не пробився до зони плей-оф.

Сезон 2013/14 років для Гвідо Карбоні розпочався зі завдання вийти до плей-оф, але сезон виявився невдалим і 20 січня 2014 року Гвідо був звільнений. Фатальною стала домашня поразка від «Лечче» (0:2). Новим тренером став Фабіо Бріні, який вивів «Беневенто» до плей-оф, після завершення сезону на 7-му місці. 11 травня 2014 року «відьми» проходять «Катандзаро» у чвертьфіналі (2:1). У півфіналі 18 травня 2014 року «Беневенто» поступилось вдома «Лечче» з рахунком 0:2.

 
Беневенто-СПАЛ (2:0), перша гра клубу в Серії B.

Сезон 2014/15 років розпочав з командою також Фабіо Бріні. Через низку травм протягом чемпіонату до клубу прийшли такі футболісти як Стефано Лаєні, Ріккардо Аллегретті і Гаетано Д'Агостіно, відповідно, 8 жовтня, 13 листопада і 1 грудня 2014 року. Клуб завершивив сезон на другому місці з 76-ма очками, заслуживши право вчергове брати участь у плей-оф, де у чвертьфіналі програв вдома з рахунком 1:2 клубу «Комо».

Наступний сезон клуб розпочав без президента Оресте Вігоріто, який після 9 років у клубі, який все-одно залишався головним спонсором та керівником молодіжного сектора. Новий президент Фабріціо Паллотта призначив тренером клубу Гаетано Аутері. Він дебютував 2 серпня 2015 року з поразки від «Туттокуойо» (0:1) в першому турі Кубку Італії 2015/16. Проте в чемпіонаті команда виступала вдало, провівши серію з вісімнадцяти матчів без поразок (від 17 до 34 туру), завоювавши перше місце у групі і вихід в Серію B, вперше в історії, після 87 років. Вирішальним матчем стала перемога вдома над «Лечче» (3:0) 30 квітня 2016 року з дублем Фабіо Маццео і голом Карамоко Сіссе на очах близько 20 000 глядачів. Це був лише другий раз в історії, коли клуб завоював на полі право виступати у другому дивізіоні (вперше це відбулося ща підсумками сезону 1945/46 років). Але цього разу клуб таки вийшов у другий дивізіон.

У сезоні 2016/17 років, першому в Серії B, повертається в команду президент Оресте Вігоріто. «Беневенто» дебютує з перемоги вдома проти СПАЛу, завдяки голам Амато Чічіретті і Джордже Пушкаша. Перший сезон у Серії B у кінцевому підсумку клуб закінчив на високому п'ятому місці і вийшов у плей-оф за право зіграти в Серії А. У першому турі «Беневенто» переміг «Спецію» (2:1) завдяки голам Фабіо Чераволо і Джордже Пушкаша.[25] У півфіналі «відьми» перемогли «Перуджу» (1:0 і 1:1) та вийшли у фінал, де мали зустрітись з «Карпі».[26] Після сухої нічиї в гостях, «Беневенто» вдома виграло з рахунком 1:0 і вперше в історії вийшло до Серії А.[27]

Статистика ред.

Статистика за сезонами
  • 1929 — Створено клуб Società Sportiva Littorio Benevento.
  • 1929–1930[it] — 7 місце у групі B в Третьому дивізіоні Кампаньї (італ. Terza Divisione Campana).
  • 1930–1931[it] — 1 місце у групі A в Третьому дивізіоні Кампаньї 1 місце у фінальній груп.   Вихід в Другий дивізіон.
  • 1931–1932[it] — 4 місце у групі уніко в Другому дивізіоні Кампаньї італ. Seconda Divisione Campana.
  • 1932—1934 — Команда бере участь в турнірах, організованих ULIC.
  • 1934 — Компанія повертається до чемпіонату, організованого FIGC, потрапивши до Першого дивізіону італ. Prima Divisione.
  • 1934–1935 — 5 місце у групі H в Першому дивізіоні[it]. Вихід в новостворену Серію С.
  • 1935–1936 — 4 місце у групі D в Серії C[it].
  • 1936–1937[it] — 8 місце у групі E в Серії C[it]. В кінці чемпіонату клуб виходить зі змагань, щоб взяти участь в турнірі «Капоччі» італ. torneo «Capocci».
  • 1937—1938 — Виграш турніру «Капоччі».
  • 1938 — Команда повертається до Першого дивізіону під назвою G.I.L. Benevento[28].
  • 1938–1939[it] — бере участь у Групі XIII (Кампанія) Першого дивізіону.
  • 1939–1940[it] — 11 місце у Групі XIII (Кампанія) Першого дивізіону.
  • 1940—1941 — клуб залишається неактивним і відновлює змагальну діяльність з наступного сезону під назвою Gruppo Universitario Fascista Benevento[7].
  • 1941–1942[it] — бере участь у Групі XIII (Кампанія) Першого дивізіону.
  • 1942–1943[it] — 3 місце у групі A Першого дивізіону Кампаньї.
  • 1943—1945 — клуб призупинив діяльність через війну.
  • 1945 — клуб був прийнятий в Серію С під назвою Associazione Calcio Benevento.
  • 1945–1946 — 1 місце у групі D (Кампанія і Луканія) в Центрально-південній лізі Серії C[it]. Команда пробилась до Серію В, але відмовилась від підвищення через фінансові проблеми.
  • 1946–1947 — 1 місце у групі B в Південній міжрегіональній лізі Серії C[it]. 6 місце у фінальній групі finale в Південній лізі.
  • 1947–1948 — 2 місце у групі R в Південній міжрегіональній лізі Серії C[it].
  • 1948–1949[it] — 2 місце у групі D в Серії C[it].
  • 1949–1950[it] — 6 місце у групі D в Серії C[it].
  • 1950–1951[it] — 12 місце у групі D в Серії C[it].
  • 1951–1952[it] — 13 місце у групі D в Серії C[it].   Виліт до IV Серії.
  • 1952–1953[it] — 14 місце у групі G в IV Serie.   Виліт до ліги Промоціоне, пізніше клуб був розформований через фінансові проблеми.
  • 1953 — L'Associazione Calcio Sanvito Benevento[29], невеликий аматорський клуб, що в протягом багатьох років грав у місті і був учасником в Першого дивізіону Кампанії (італ. Prima Divisione Campania), став головним клубом міста і наступником попередньої команди.
  • 1953—1954 — 1 місце у Першому дивізіоні Кампанії.   Вихід до ліги Промоціоне.
  • 1954–1955[it] — участь у групі A в Промоціоне Кампанья-Молізе.
  • 1955–1956[it] — 1 місце у групі A в Промоціоне Кампанья-Молізе.   Вихід до IV Серії.
  • 1956–1957[it] — 17 місце у групі H в IV Серії. Перехід в новостворений Міжрегіональний чемпіонат — Друга категорія (італ. Campionato Interregionale - Seconda Categoria).
  • 1957–1958[it] — 6 місце у групі G в Міжрегіональному чемпіонаті  — Друга категорія.
  • 1958–1959[it] — 4 місце у групі H в Міжрегіональному чемпіонаті. Перехід в новостворену Серію D.
  • 1959–1960 — 1 місце у групі F в Серії D[it].   Вихід до Серії C.
  • 1960–1961[it] — 4 місце у групі C в Серії C[it].
  • 1961–1962[it] — 17 місце у групі C в Серії C[it].   Виліт до Серії D.
  • 1962 — Dalla fusione tra l'Associazione Calcio Sanvito Benevento e l'Associazione Sportiva Benevento nasce la Società Sportiva Benevento.[7]
  • 1962–1963[it] — 2 місце у групі F в Серії D.
  • 1963–1964[it] — 3 місце у групі E в Серії D.
  • 1964–1965[it] — 18 місце у групі F в Серії D.   Виліт до Першої категорії італ. Prima Categoria.
  • 1965 — злиття клубів Società Sportiva Benevento та Fiamma Sannita у новий клуб Polisportiva Benevento.[7]
  • 1965–1966[it] — 5 місце у групі A в Першій категорії Кампанья.
  • 1966–1967[it] — 6 місце у групі A в Першій категорії Кампанья.   Вихід до Серії D.
  • 1967–1968[it] — 10 місце у групі G в Серії D.
  • 1968–1969[it] — 12 місце у групі G в Серії D.
  • 1969–1970[it] — 13 місце у групі G в Серії D.
Груповий етап в Напівпрофесійному Кубку Італії[it] (італ. Coppa Italia Semiprofessionisti)
Груповий етап в Напівпрофесійному Кубку Італії[it].
Груповий етап в Напівпрофесійному Кубку Італії[it].
Груповий етап в Англо-італійському кубку[it].
Груповий етап в Напівпрофесійному Кубку Італії[it].
1/16 фіналу в Напівпрофесійному Кубку Італії[it].
Груповий етап в Напівпрофесійному Кубку Італії[it].
Груповий етап в Напівпрофесійному Кубку Італії[it].
Груповий етап в Напівпрофесійному Кубку Італії[it].
1/16 фіналу в Кубку Італії Серії C[it].
Попередній етап в Кубку Італії.
1/8 фіналу в Кубку Італії Серії C[it].
Груповий етап в Кубку Італії Серії C[it].
Попередній етап в Кубку Італії.
Півфінал в Кубку Італії Серії C[it].
  • 1985–1986[it] — 16 місце у групі B в Серії C1[it]. Мали вилетіти до нижчого дивізіону, проте залишились замість «Казарано» через виліт «Палермо» напряму з Серії В у Серію С2.
Груповий етап в Кубку Італії Серії C[it].
Груповий етап в Кубку Італії Серії C[it].
Груповий етап в Кубку Італії Серії C[it].
  • 1988–1989[it] — 14 місце у групі D в Серії C2[it].   Виліт в Міжрегіональний чемпіонат італ. Campionato Interregionale через фінансові проблеми.
Груповий етап в Кубку Італії Серії C[it].
  • 1989–1990[it] — 5 місце у групі L в Міжрегіональному чемпіонаті.
  • 1990 — клуб змінив свою назву на Football Club Sporting Benevento.[6]
Перший раунд в Кубку Італії Серії C[it].
Другий раунд в Кубку Італії Серії C[it].
1/8 фіналу в Кубку Італії Серії C[it].
1/8 фіналу в Кубку Італії Серії C[it].
Груповий етап в Кубку Італії Серії C[it].
Груповий етап в Кубку Італії Серії C[it].
1/16 фіналу в Кубку Італії Серії C[it].
  • 2001–2002[it] — 14 місце у групі B в Серії C1[it]. Збереження місця після перемоги в плей-аут проти «Ноччеріни».
Груповий етап в Кубку Італії Серії C[it].
Груповий етап в Кубку Італії Серії C[it].
1/8 фіналу в Кубку Італії Серії C[it].
1/16 фіналу в Кубку Італії Серії C[it].
  • 2005 — створення нової команди Benevento Calcio, що була заявлена до Серії C2[30]
  • 2005–2006[it] — 4 місце у групі B в Серії C2[it]. Поразка в півфіналі плей-оф від «Сансовіно».
  • 2006–2007[it] — 2 місце у групі C в Серії C2[it]. Поразка в фіналі плей-оф від «Потенци».
Перший раунд в Кубку Італії.
Перший раунд в Кубку Італії Серії C[it].
Фінал Кубку Італії Серії C[it].
Друге місце у Суперкубку Серії C2[it].
Третій раунд в Кубку Італії.
Перший раунд в Кубку Італії Лега Про[it].
Другий раунд Кубку Італії.
Груповий етап в Кубку Італії Лега Про[it].
Другий раунд в Кубку Італії.
Перший раунд в Кубку Італії Лега Про[it].
Другий раунд в Кубку Італії.
Другий раунд в Кубку Італії Лега Про[it].
Другий раунд в Кубку Італії.
Третій раунд в Кубку Італії Лега Про[it].
Третій раунд в Кубку Італії.
Другий раунд в Кубку Італії Лега Про[it].
Другий раунд в Кубку Італії.
1/16 фіналу в Кубку Італії Лега Про[it].
Перший раунд в Кубку Італії.
1/8 фіналу в Кубку Італії Лега Про[it].
  • 2016–2017[it] — 5 місце у Серії B[it].   Вихід до Серії А після перемоги в фіналі плей-оф над «Карпі».
Другий раунд в Кубку Італії.

Кольори і символи ред.

Традиційні кольори «Беневенто» жовтий і червоний з футболкою у вертикальну смужку, жовто-червоні або чорні шорти, але також часто використовуються червоні, і червоні гетри з жовтими вставками.

У 1953 році, після розформування «Беневенто», нова команда «Сан Віто» використовувала червоний та чорний кольори[8]. Наступна зміна кольорів відбулась в сезоні 1990/91 років і в першій половині сезону 1991/92, коли новостворений клуб Спортінг Беневенто почав використовувати червоний і срібний колір. У березні 1992 року сімейство Котронео, нові власники клубу, вирішили задовольнити побажання фанатів і повернутися до історичних жовто-червоних кольорів.

У сезоні 2010/11 років, з нагоди святкування 150-ї річниці об'єднання Італії, «відьми» декілька матчів носили святкову форму з італійським прапором на рівні грудей, над спонсором[31][32].

Починаючи з сезону 2014/15 років форму для «Беневенто» створює бренд Frankie Garage Sport, який належить Максиміліану Сантопадре, який також є власником футбольного клубу «Перуджа». Тому «Беневенто» використовує бренд, що належить президенту клубу-суперника.[33]

Структури ред.

Стадіон ред.

 
Панорама стадіону Чиро Вігоріто.

«Беневенто» проводить свої домашні матчі на стадіоні «Чиро Вігоріто», який раніше був відомий як «Санта Коломба». Робота була зроблена за сім років: перший етап роботи виконала фірма з Сицилії, після чого за роботу взявся Косантіно Роцці, президент «Асколі», якому вдалося реалізувати проект у виключно короткі терміни. На відкритті стадіону, перед близько 22 тисячами глядачів, було проведено товариський матч між цими командами 9 вересня 1979 року[34].

Спочатку на стадіоні було 25000 місць. На початку дев'яностих років, з міркувань громадського порядку, кількість місць було зменшено на 1300.

В середині дев'яностих років, були зроблені деякі шляхи евакуації на поле і місткість була зменшена до 20 000 осіб. Згодом кількість місць на стадіоні було обмежено до 12 847 глядачів.[35]

Найбільш відвідуваним матчем клубу стало дербі проти «Наполі» в  Серії C1 (група B) сезону 2004-05, яке зібрало 14 843 глядачів[36]

Загалом же найбільше глядачів збиралось на стадіоні в Міжрегіональному чемпіонаті (група H) сезону 1993-94 проти «Авільяно», щоб відсвяткувати вихід команди до Серії С2, куди зібралось біля 25 тисяч вболівальників[37].

Раніше «Беневенто» грало на стадіоні Дженнаро Меомартіні.[38]

Навчальний центр ред.

Беневенто тренується в Centro Sportivo Municipale di contrada Ariella в Падулі[39][40] і на Віа Санта-Коломба, 57 в Беневент[41], що з 19 вересня 2013 року названий в честь покійного футболіста і екс-тренера клубу Кармело Імбріані.

Церемонія відкриття закінчилась товариським матчем між юніорами «Беневенто» і «Наполі».[42]

Компанія ред.

Беневенто Кальчо — товариство з обмеженою відповідальністю, яке очолює президент адвокат Оресте Вігоріто, який вже був власником і президентом з 17 березня 2006 до 30 червня 2015 року, а потім повернувся на посаду 30 червня 2016 року[43]

Спонсор ред.

 
Технічні спонсори
 
Офіційні спонсори
  • 1983-1985 Wierer
  • 1986-1987 Santal
  • 1991-1992 Pasta Rummo
  • 1994-1997 Liquore Strega
  • 1997-1999 CTM Termocamini
  • 1999/2000 Flash Print
  • 2000-2001 Gaiatel
  • 2001-2002 BLPR SpA
  • 2002-2003 Vini DOC del Sannio
  • 2003-2004 Terme Di Telese
  • 2004-2005 MANGIARSANniO
  • 2005-2006 Pasta Rummo
  • 2006-2007 I.V.P.C.
  • 2007-2008 FIP Srl
  • 2008-2009 I.V.P.C. - L.A.I.F.[45]
  • 2009—2012 I.V.P.C.
  • 2012—2013 I.V.P.C. — L.A.I.F.
  • 2013- I.V.P.C. — L.A.I.F. — Liquore Strega

Тренери та президенти ред.

Тренери


Президенти
  • 1929—1940   Франческо Мінок'я
  • 1940—1942 …
  • 1942—1943   Веске
  • 1943-1945
  • 1945—1951   Маріано Руссо
  • 1951—1953   Альфредо Ковеллі
  • 1953—1963   Лікурго Барталуччі
  • 1963—1970   Італо Боччіно
  • 1970—1971   Антоніо Абете
  • 1971—1972   Вітторіо Де Нігріс
  • 1972—1973   Ермініо Тесауро
  • 1973—1977   Антоніо Боччіно
  • 1977—1978   Марія Розарія Каммарота
  • 1978—1979   Чиро Верде
  • 1979—1981   Ернесто Маццоне
  • 1981—1982   Донато Каллісто
  • 1982—1983   Романо Монеро
  • 1983—1984   Леонардо Лампуньяле
  • 1984—1986   Ернесто Маццоне
  • 1986—1988   Антоніо Палья
  • 1988—1989   Джованні Перуджіні
  • 1989—1990   Гвідо Спарандео
  • 1990—1991  /  Маріо Пека
  • 1991—1996   Маріо Котронео
  • 1996—1998   Джанраффаеле Котронео
  • 1998—2001   Ренато Педічіні
  • 2002—2005   Джузеппе Спатола
  • 2005—2006   Олдер Тескарі
  • 2006—2015   Оресте Вігоріто
  • 2015—2016   Фабріціо Паллотта
  • 2016-   Оресте Вігоріто

Футболісти ред.

Головна категорія: Футболісти «Беневенто»

Капітани ред.

Гравці збірних ред.

Футболісти «Беневенто», що виступали за свої національні збірні:

Досягнення ред.

Перемоги ред.

2015-2016[it] (група C)
1945-1946[it] (група D)
2007-2008[it] (група C)
1959-1960[it] (група F), 1973-1974[it] (група G)
1990-1991[it] (група I)
1993-1994[it] (група H)
1955-1956[it] (група A)
1930-1931[it] (група A)

Призові місця ред.

Фінал: 2007-2008[it]: Півфінал: 1984-1985[it]
Друге місце: 1947-1948[it] (група R), 1948-1949[it] (група D), 1975-1976[it] (група C)
Друге місце: 2014-2015[it] (група C)
Друге місце: 2008-2009[it] (група B), 2010-2011[it] (група B)
Друге місце: 1996-1997[it] (група C), 2006-2007[it] (група C)

Статистика та рекорди ред.

Участь у чемпіонатах ред.

Рівень Дивізіон Участей Дебют Востаннє Всього
2 Серія B 1 2016-2017 1
3 Пріма Дивізіоне 1 1934-1935 38
Серія C 14 1935-1936 1977-1978
Серія C1 15 1978-1979 2004-2005
Лега Про Пріма Дивізіоне 6 2008-2009 2013-2014
Лега Про 2 2014-2015 2015-2016
4 IV Серія 2 1952-1953 1956-1957 24
Міжрегіональний чемпіонат 1 1958-1959
Серія D 11 1959-1960 1973-1974
Серія C2 10 1987-1988 2007-2008
5 Міжрегіональний чемпіонат — друга категорія. 1 1957-1958 6
Міжрегіональний чемпіонат 3 1989-1990 1991-1992
Національний аматорський чемпіонат 2 1992-1993 1993-1994

Рекордсмени ред.

 
Найбільше матчів в чемпіонаті
 
Найбільше голів в чемпіонаті

Станом на 05/05/2017

Уболівальники ред.

Історія ред.

У Беневенто кількість відвідувачів на стадіоні входить в перші п'ять футбольних клубів регіону Кампанія і в числі перших п'ятдесяти в Італії[70].

Організований фан-сектор в основному збирається на Curva Sud на Стадіо Чіро Вігоріто. Фан-рух народився в середині сімдесятих років серед присутніх на стадіоні Меомартіні під назвою «Brigate Giallorosse»[71]. Перша група заснована в 1983 році під назвою «Commando Ultra Curva Sud»[72]. З початку дев'яностих створюються й інші групи. В даний час фани «Беневенто» мають назву «Curva Sud 1929 Benevento»[73], який об'єднує декілька невеликих ультрас, таких як «Stregati», «Mods Benevento 1990» та «Sconvolts 1996». Окремо існують групи «Teste Matte 1996» і «Primo Anello Benevento»[74].

Партнерства і суперництва ред.

Ультрас «Беневенто» пов'язують дружні стосунки з ультрас «Катаньї»[75], і підтримують хороші відносини з «Про Верчеллі»[76].

У Кампанії відносини взаємної поваги з уболівальниками «Салернітани».[77][78][79]

Крім цього побратимство з вболівальниками «Савойї» тривала цілих 25 років. Воно виникло в 1991 році і було офіційно закрито в серпні 2016 року[80].

Найбільше суперництво проти клубів з Кампанії через територіальну близькість і схожі цілі на сезон. Головними суперниками фанів «Беневенто» є фанати клубів «Авелліно», «Ночеріна», «Казертана», «Юве Стабія», «Каве» і «Турріс»[81]. Інші суперництва, за межами свого регіону, з фанатами «Кротоне»[82], «Фрозіноне»[83] і «Фоджа», з якими був союз, розформований у 2009 році.[84].

Примітки ред.

  1. ↑ Беневенто вышел в Серию А. Архів оригіналу за 11 червня 2017. Процитовано 10 червня 2017.
  2. ↑ Sport, Sky. Stregoni e chimere, 10 cose da sapere sul Benevento. sport.sky.it. Процитовано 23 maggio 2016. {{cite web}}: Текст «Sky Sport» проігноровано (довідка)
  3. ↑ Itinerari provincia di Benevento con i percorsi consigliati dall’Ente Provinciale del Turismo. www.eptbenevento.it. Процитовано 23 maggio 2016.
  4. ↑ ottopagine.it.}
  5. ↑ La storia. Parte 1. http://www.beneventocalcio.it/. 15 luglio 2007. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 dicembre 2015. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=sì (довідка); Проігноровано невідомий параметр |fechaarchivo= (можливо, |archive-date=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |urlarchivo= (можливо, |archive-url=?) (довідка)
  6. ↑ а б в г д е ж и La storia del Calcio a Benevento. http://beneventocalciospa.it/. Архів оригіналу за 13 лютого 2016. Процитовано 9 febbraio 2016. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=sì (довідка)
  7. ↑ а б в г La storia. Parte 2. http://www.beneventocalcio.it/. 15 luglio 2007. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 30 dicembre 2015. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=sì (довідка); Проігноровано невідомий параметр |fechaarchivo= (можливо, |archive-date=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |urlarchivo= (можливо, |archive-url=?) (довідка)
  8. ↑ а б C'era una volta la Sanvito. http://www.emozioninrete.com/. 26 luglio 2015. Процитовано 17 aprile 2016.
  9. ↑ а б в г д е La storia. Parte 3. http://www.beneventocalcio.it/. 15 липня 2007 року. Архів оригіналу за 15 липня 2015. Процитовано 30 грудня 2015 року. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=sì (довідка); Проігноровано невідомий параметр |fechaarchivo= (можливо, |archive-date=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |urlarchivo= (можливо, |archive-url=?) (довідка)
  10. ↑ La storia. Parte 4. http://www.beneventocalcio.it/. 15 липня 2007 року. Архів оригіналу за 15 липня 2015. Процитовано 30 грудня 2015 року. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=sì (довідка); Проігноровано невідомий параметр |fechaarchivo= (можливо, |archive-date=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |urlarchivo= (можливо, |archive-url=?) (довідка)
  11. ↑ La storia. Parte 5. http://www.beneventocalcio.it/. 15 липня 2007 року. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 30 грудня 2015 року. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=sì (довідка); Проігноровано невідомий параметр |fechaarchivo= (можливо, |archive-date=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |urlarchivo= (можливо, |archive-url=?) (довідка)
  12. ↑ а б La C1 si allontana. http://www.realtasannita.it/. 15 липня 2007 року. Процитовано 17 квітня 2016 року.
  13. ↑ а б в г д е ж и к л м La storia. Parte 6. http://www.beneventocalcio.it/. 15 липня 2007 року. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 грудня 2015 року. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=sì (довідка); Проігноровано невідомий параметр |fechaarchivo= (можливо, |archive-date=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |urlarchivo= (можливо, |archive-url=?) (довідка)
  14. ↑ «Sospetti sulla partita Crotone-Benevento». Striscia la notizia del 17-05-2006. Процитовано 11 вересня 2011 року.
  15. ↑ BENEVENTO CALCIO. Процитовано 23 травня 2016 року. {{cite web}}: Текст «L'AVVERSARIO…» проігноровано (довідка)
  16. ↑ Benevento Calcio: i fratelli Vigorito rilevano le quote Tescari. il Quaderno. Процитовано 12 травня 2016 року.
  17. ↑ CALCIO, SERIE C2: RISOLTA LA CRISI DEL BENEVENTO - Sport - Repubblica.it. sport.repubblica.it. Процитовано 23 травня 2016 року.
  18. ↑ Calcio: play off, Crotone batte Benevento 1-0 al Santa Colomba. Calabresi in serie B. il Quaderno. Процитовано 23 травня 2016 року.
  19. ↑ «Scommesse, ridotta penalità al Benevento.
  20. ↑ Imbriani: «Farò gol anche al destino».
  21. ↑ Martinez si è dimesso.
  22. ↑ Benevento, arriva Ugolotti.
  23. ↑ L'avventura di Ugolotti è durata 93 giorni.
  24. ↑ Benevento, è Carboni il nuovo allenatore.
  25. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 24 травня 2017. Процитовано 9 червня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  26. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 9 червня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  27. ↑ Benevento, storica prima volta: è promosso in A. Il Carpi si arrende | gazzetta.it (італ.). Архів оригіналу за 10 червня 2017. Процитовано 8 червня 2017.
  28. ↑ Il Littoriale[it], 21 ottobre 1938, pag. 4 [Архівовано 27 травня 2014 у Wayback Machine.]
  29. ↑ bmagazine.it. Il miracolo calcistico в Sanvito nella Benevento del 1960. Процитовано 9 giugno 2014.
  30. ↑ La storia del Calcio a Benevento. beneventocalciospa.it. Архів оригіналу за 13 лютого 2016. Процитовано 9 maggio 2016. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=sì (довідка)
  31. ↑ http://www.museodelcalcio.com/ (ред.). Maglia Benevento 2010-2011. Процитовано 17 квітня 2016 року.
  32. ↑ http://www.museodelcalcio.com/ (ред.). Maglia portiere Benevento 2010-2011. Процитовано 17 квітня 2016 року.
  33. ↑ Passione Maglie, ред. (22 серпня 2014 року). Benevento "double face", le nuove maglie 2014-2015 (occhio alla home...). Процитовано 29 березня 2016 року.
  34. ↑ Lo Stadio 'Ciro Vigorito'. beneventocalciospa.it. Архів оригіналу за 26 квітня 2016. Процитовано 14 maggio 2016. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=sì (довідка)
  35. ↑ Lo Stadio 'Ciro Vigorito'. beneventocalciospa.it. Архів оригіналу за 26 квітня 2016. Процитовано 9 maggio 2016. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=sì (довідка)
  36. ↑ Statistiche Spettatori Serie C1 B 2004-2005 Attendance Statistics of Serie C1 B (3rd Div) 2004-2005 Avellino,Fermana,Chieti,Foggi. www.stadiapostcards.com. Процитовано 22 maggio 2016.
  37. ↑ Maglione, Alessandro (1º maggio 2014). 1° maggio 1994: Venti anni fa il Benevento saliva in serie C2 - Area di Rigore. Процитовано 8 settembre 2016.[недоступне посилання з червня 2019]
  38. ↑ (Solinas, p. 55)
  39. ↑ Convenzione Benevento Calcio e Comune di Paduli. beneventocalciospa.it. Архів оригіналу за 31 травня 2016. Процитовано 14 травня 2016 року. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=sì (довідка)
  40. ↑ Benevento, siglata la convenzione con il comune di Paduli per l'impianto di C.da Ariella. Calcio e Altro. Процитовано 14 травня 2016 року.
  41. ↑ Il centro Sportivo. beneventocalciospa.it. Архів оригіналу за 3 травня 2016. Процитовано 14 травня 2016 року. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=sì (довідка)
  42. ↑ http://www.ilquaderno.it/, ред. (13 вересня 2013 року). Il 19 settembre intitolazione dell’antistadio a Carmelo Imbriani. Процитовано 30 липня 2014 року.
  43. ↑ http://beneventocalciospa.it/ (ред.). Organigramma Societario. Процитовано 17 квітня 2016 року.
  44. ↑ TUTTE LE MAGLIE DEL GIRONE B DI LEGA PRO 2013-2014 PRIMA DIVISIONE [Архівовано 3 жовтня 2021 у Wayback Machine.] passionemaglie.it
  45. ↑ beneventocalciospa.it (ред.). Partners. Процитовано 21 luglio 2015.
  46. ↑ а б Il Littoriale, ред. (21 novembre 1936 n. 286 pag. 4). La Serie C / Benevento-MATER. Процитовано 20 ottobre 2014.
  47. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 жовтня 2014. Процитовано 9 червня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  48. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 9 червня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  49. ↑ Almanacco illustrato del calcio 1971, edizioni Panini, pag. 313
  50. ↑ Almanacco Illustrato del calcio 1972, edizioni Panini, pag. 316
  51. ↑ Specchia nuovo allenatore. Процитовано 11 settembre 2011.
  52. ↑ Germania 2006: un giocatore del benevento tra i 23 del Togo. archivio.agi.it. Процитовано 9 maggio 2016. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |fechaarchivo= (можливо, |archive-date=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |urlarchivo= (можливо, |archive-url=?) (довідка)
  53. ↑ а б Gori, a tre passi dalla Storia. 22 febbraio 2016. Процитовано 5 maggio 2016.
  54. ↑ Omaggio a Ranzani, una maglia giallorossa e un nome sulle spalle. 13 maggio 2016. Процитовано 21 maggio 2016.
  55. ↑ tuttocalciatori.net. 13 maggio 2016. Процитовано 21 maggio 2016.
  56. ↑ Palermo Diego Aic footbal. 9 maggio 2011. Процитовано 5 maggio 2016.
  57. ↑ Giuseppe Orsini Tuttocalciatori. 9 maggio 2011. Процитовано 5 maggio 2016. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |fechaarchivo= (можливо, |archive-date=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |urlarchivo= (можливо, |archive-url=?) (довідка)
  58. ↑ а б в Clemente, Raggiunto il Recordi di D'Ottavio. 9 maggio 2011. Процитовано 5 maggio 2016.
  59. ↑ а б Gianfranco Zotti Carrierecalciatori. 20 gennaio 2016. Процитовано 5 maggio 2016.
  60. ↑ Mario Massaro tuttocalciatori. 9 maggio 2011. Процитовано 5 maggio 2016.
  61. ↑ Carmelo Imbriani tuttocalciatori. 9 maggio 2011. Процитовано 5 maggio 2016.
  62. ↑ Felice Evacuo tuttocalciatori. 21 maggio 2016. Процитовано 21 maggio 2016.
  63. ↑ gli-anni-60-del-calcio-beneventano-nei-racconti-di-franco-bovio. 20 gennaio 2016. Процитовано 5 maggio 2016.
  64. ↑ Antonio Di Nardo tuttocalciatori. 21 maggio 2016. Процитовано 21 maggio 2016.
  65. ↑ Enrico Polani tuttocalciatori. 21 maggio 2016. Процитовано 21 maggio 2016.
  66. ↑ Sossio Aruta tuttocalciatori. 21 maggio 2016. Процитовано 21 maggio 2016.
  67. ↑ Luigi Castaldo tuttocalciatori. 21 maggio 2016. Процитовано 21 maggio 2016.
  68. ↑ Luigi Molinoo tuttocalciatori. 21 maggio 2016. Процитовано 21 maggio 2016.
  69. ↑ Alessandro Marotta tuttocalciatori. 21 maggio 2016. Процитовано 21 maggio 2016.
  70. ↑ Attendance Statistics of Italian Championships, Serie A,Serie B,Serie C1 and Serie C2 since 1962-63 - Statistiche Spettatoi negli stadi italiani dalla A alla C2... www.stadiapostcards.com. Архів оригіналу за 2 листопада 2014. Процитовано 21 травня 2016 року.
  71. ↑ La tifoseria del Benevento. Процитовано 24 maggio 2016.
  72. ↑ Curva Sud - Lostregone.net. Lostregone.net. Архів оригіналу за 31 травня 2016. Процитовано 21 травня 2016 року. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=sì (довідка)
  73. ↑ QUELLI DELLA FANZA,QUELLI DELLA SUD. curvasud1929bn.blogspot.it. Процитовано 21 травня 2016 року. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |fechaarchivo= (можливо, |archive-date=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |urlarchivo= (можливо, |archive-url=?) (довідка)
  74. ↑ Different People Style. www.facebook.com. Процитовано 21 травня 2016 року.
  75. ↑ Sugli spalti, festa dell'amicizia e del rispetto con i tifosi del Benevento. Tutto Calcio Catania. 5 грудня 2015 року. Процитовано 10 травня 2016 року. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |fechaarchivo= (можливо, |archive-date=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |urlarchivo= (можливо, |archive-url=?) (довідка)
  76. ↑ Curva Ospiti. Pro Vercelli: la sua tifoseria. PianetaEmpoli. Процитовано 12 травня 2016 року. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |fechaarchivo= (можливо, |archive-date=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |urlarchivo= (можливо, |archive-url=?) (довідка)
  77. ↑ Curva Sud: "Con Salerno rispetto reciproco. Ecco le novità".
  78. ↑ Salernitana – Benevento Perché è un derby diverso dagli altri?.
  79. ↑ Salernitana-Benevento, rispetto genera rispetto.
  80. ↑ Curva Sud shock: "Il gemellaggio con il Savoia è chiuso". 1 серпня 2016 року. Процитовано 13 серпня 2016 року.
  81. ↑ Tifoserie campane. Архів оригіналу за 16 жовтня 2013. Процитовано 9 червня 2017.
  82. ↑ Gabriele*Guastella. Curva Ospiti. PianetaEmpoli. Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 22 травня 2016 року. {{cite web}}: Текст «I tifosi del… Crotone» проігноровано (довідка)
  83. ↑ Gemellaggi e Rivalità degli Ultras Italiani nel calcio - TUTTOCURVE. TUTTOCURVE. Процитовано 13 травня 2016 року.
  84. ↑ Ultras Foggia Calcio, gemellaggi e rivalità sportive. Foggiasport24.com. 21 листопада 2015 року. Процитовано 13 травня 2016 року.

Бібліографія ред.

  • Solinas, Sandro (2012). Stadi d'Italia. Pisa: Goal Book. OCLC Solinas. {{cite book}}: Перевірте значення |oclc= (довідка)
  • Russo, Nicola. Il Benevento e la sua Storia (Vol.1 Vol.2 Vol.3 Vol.4 Vol.5). Benevento: Edizioni Sannio Sport. OCLC Russo. {{cite book}}: Перевірте значення |oclc= (довідка)

Див. також ред.

Беневенто
у сестринських Вікіпроєктах
  Файли у Вікісховищі?

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Беневенто_(футбольний_клуб)&oldid=42235051