Луїджі Бокколіні

	Луїджі Бокколіні
	Луїджі Бокколіні
Особисті дані
Народження	11 серпня 1946 (77 років)
	Порто-Реканаті, Італія
Зріст	176 см
Вага	75 кг
Громадянство	Італія
Позиція	півзахисник
Юнацькі клуби
196?-1966; 1966	«Реканатезе»; «Інтернаціонале»
Професіональні клуби*
Тренерська діяльність**
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.

Луїджі Бокколіні (італ. Luigi Boccolini, нар. 11 серпня 1946, Порто-Реканаті) — італійський футболіст, що грав на позиції півзахисника. Виступав у Серії А за клуби «Наполі», «Катандзаро» та «Лаціо», ставши у складі першого з них володарем Кубка Італії.

По завершенні ігрової кар'єри — тренер, очолював низку нижчолігових італійських клубів.

Ігрова кар'єра ред.

Вихованець юнацької команди «Реканатезе» з рідного міста, крім того навесні 1966 року запрошувався на тренувальні табори «Інтернаціонале» під керівництвом Еленіо Еррери. Проте через кілька місяців повернувся в рідний клуб і того ж року дебютував у йогоскладі в Серії D, взявши участь у 26 матчах чемпіонату.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Пескара» з Серії С, до складу якого приєднався 1967 року. Відіграв за пескарський клуб наступні два сезони своєї ігрової кар'єри. Після цього тривалий час грав у Серії С і Серії В за «Бріндізі», з перервою на виступи за «Матеру».

1975 року уклав контракт з клубом «Наполі», у складі якого провів наступний сезон своєї кар'єри гравця, виборовши титул володаря кубка Італії, хоча і не зіграв у фіналі проти «Верони» через травмиу. В Серії А Бокколіні зіграв 28 матчів і забив 2 голи, один з яких, у ворота «Лаціо» на «Стадіо Олімпіко», дозволив неаполітанцая піднятися тимчасово на першу позицію в чемпіонаті^[1]. Також з «Наполі» Луїджі зіграв дві гри в єврокубках^[2].

Після цього Бокколіні провів ще по сезону в Серії А за «Катандзаро», яке покинуло вищий дивізіон, та «Лаціо», де зіграв у 10 матчах. Всього ж у вищому італійському дивізіоні гравець зіграв 60 матчів і забив 3 голи.

1978 року Луїджі повернувся до «Бріндізі», за яке провів ще два сезони у Серії С2.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Сквінцано», за який виступав протягом сезону 1980—81 років, зігравши у 27 матчах^[3].

Кар'єра тренера ред.

Розпочав тренерську кар'єру одразу ж по завершенні кар'єри гравця, 1981 року, очоливши тренерський штаб клубу «Галатіна», з якою за підсумками сезону 1982-83 виграв Серію D і вивів команду в Серію С2. В подальшому Бокколіні ще шість разів вигравав з різними командами Серію D і виводив їх до Серії С2: «Беневенто» (1982-83), «Триказе» (1996-97), «Нардо» (1997-98), «Мартіна-Франка» (2000-01), «Бріндізі» (2001-02) та «Реаль Марчіанізе» (2004-05). Крім того, у сезоні 2003-04 Бокколіні з командою «Вігор Ламеція» посів друге місце і вийшов у Серію С2 через плей-оф. В підсумку Луїджі протягом кар'єри вісім разів домагався з різними командами підвищення у дивізіоні, поступившись за цим показником в італійському футболі лише Освальдо Яконі^[it], якому це вдавалось дев'ять разів.

Останнім успіхом Бокколіні на тренерській посаді стала перемога у кубку Італії Серії D з командою «Аверса Норманна» у сезоні 2006-07, а останнім місцем тренерської роботи стала «Фермана», головним тренером команди якого Луїджі Бокколіні був 2013 року

Статистика виступів ред.

Статистика клубних виступів ред.

Сезон	Клуб	Чемпіонат
Сезон	Клуб	Ліга	Ігор	Голів
1966–67	«Реканатезе»	D	26	0
1967–68	«Пескара»	C	2	0
1968–69	«Пескара»	C	29	0
1969–70	«Бріндізі»	C	25	2
1970–71	«Бріндізі»	C	18	1
1971–72	«Матера»	C	24	4
1972–73	«Матера»	C	6	1^[4]
1972–73	«Бріндізі»	B	25	1
1973–74		B	33	0
1974–75		B	37	8
1975–76	«Наполі»	A	28	2
1976–77	«Катандзаро»	A	22	0
1977–78	«Лаціо»	A	10	1
1978–79	«Бріндізі»	C2	27	2
1979–80	«Бріндізі»	C2	18	2
1980–81	«Сквінцано»	C2	27	0