Відкрити головне меню
Вікіпедія

Бельсько-Бяла

місто на правах повіту Польщі

Бєльсько-Бя́ла (пол. Bielsko-Biała, нім. Bielitz-Biala, чеськ. Bílsko-Bělá) — місто в південній Польщі, на річці Бяла. Найбільше місто Бєльської агломерації.

Бєльсько-Бяла
Bielsko-Biała

Герб Прапор
Герб Прапор
Ратуша
Ратуша
Розташування міста Бєльсько-Бяла
Основні дані
49°49′21″ пн. ш. 19°02′40″ сх. д. / 49.82250° пн. ш. 19.04444° сх. д. / 49.82250; 19.04444
Країна Польща Польща
Регіон Сілезьке воєводство
Столиця для Бельський повіт і Бельське воєводство

Межує з

— сусідні нас. пункти
Ґміна Вілямовіце ?
Засновано Бельсько - XI століття
Бяла - 1560
Перша згадка 1312
Магдебурзьке право Бельсько - 1312
Бяла - 1723
Площа 124,51 км²
Населення 174534 (2011)[1]
· густота 1411 (2008[2]) осіб/км²
Висота НРМ 262-1117  м
Міста-побратими Вольфсбург (1998), Гренд-Репідс, Ліппштадт, Крагуєваць, Лілінталь, Монреале, Жиліна, Безансон, Акко, Бая-Маре (2003)
Телефонний код (48) 33
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів S
GeoNames 3103402
OSM r2425988  ·R
Поштові індекси 43-300 до 43-382
Міська влада
Веб-сторінка um.bielsko.pl
Мапа
Бєльсько-Бяла у Вікісховищі?

Перші згадки про місто Бельсько датовані 1312 роком. У 1951 році міста Бельсько і Бяла Краковська (міський статус з 1723 роки) були об'єднані. При цьому місто Бельсько входило до складу Сілезії, а Бяла - до складу Малої Польщі.

Зміст

ІсторіяРедагувати

Історія міста до об'єднання в 1951 роціРедагувати

Докладніше: Бельсько та Біла-Краковська

Історія Бельсько-БялиРедагувати

 
Панорама Старого Міста
 
Більсько-Бяла з польоту літака

1 січня 1951 року Біла Краківська була об'єднана з Бєльсько в одне місто Бєльско-Біла[3]. У 1952 році було ліквідовано Польський будинок праці, заснований за часів Австрійської Польщі[4]. 25 листопада 1956 року в Бельсько-Бялій почали друкувати тижневик Хроніка Бескидів[pl], які до 1989 року видавалася органом Робітничої об'єднаної партії (PZPR), а з 4 січня 1990 року незалежне періодичне видання. У 1957 році у Бельсько-Бяла  було засновано Товариство землевласників[5]. У 1969 році побудувався ляльковий павільйон на місці зруйнованої синагоги напроти театру, а з 1975 року -- галерея сучасного мистецтва BWA в якому проводилися фестивалі такі як Тиждень культури Бескидів чи Бельська осінь[6].

Під час польської кризи 1968 року мер міста Мечислав Мочар звинуватив у розпалюванні студентських протестів «сіоністів», і зажадав їхнього вигнання до Ізраїлю. Він наголошував на єврейському походженні головних винуватців протестів у Варшавському університеті. Згідно з його словами, боротьба з сіонізмом не мала нічого спільного з антисемітизмом. У результаті цієї кампанії кількість євреїв у Бельсько-Бялій скоротилася з 456 до 50 осіб, які продовжували асоціювали себе з релігійною громадою[7]. 

У 1971 році було ліквідовано трамвайні лінії, вирішивши таким розширити рух громадського транспорту, що мав базуватися тільки на автобусах. У 1970-1980 рр. розпочалося будівництво багатоповерхівок[8]. 

У 1971 році було створено Завод Малолітражних Автомобілів на підставі угоди між польською компанією "FSO" і "Fiat" для виробництва за ліцензією польської версії "Fiat 126" під маркою "Polski Fiat 126p" на базі невеликого заводу з виробництва мотопомп «Polmo». "Fiat 126p" став найпопулярнішим польським автомобілем та отримав з-за своєї невеликої габаритності прізвисько «малюк» (пол. Maluch). З 1972 р по 1983 р підприємство випускало також автомобілі "FSO Syrena", виробництво яких було передано із заводу "FSO" у Варшаві. Для розширення виробництва польських фіатів в 1975 р побудований новий завод в Тихах, а на заводі у Бельсько-Бялій залишилося виробництво двигунів. У 1991 році компанія була приватизована і отримала назву "Fiat Auto Poland"[9][10].

 У 1975—1998 рр. роках місто було адміністративним центром Бельського воєводства[11]. 

Економічна криза після 1989 року позначилися на промислових районах міста. Найбільш постраждала текстильна промисловість, яка майже зникла з Бельсько-Бяли[12]. У 2001 році на базі Бельської філії політехнічного університету в Лодзі відкрилася гуманітарний та політехнічний факультативи[13].  У 2001-2009 роках на місці зруйнованих текстильних заводів "Lenko" та "Finex" було збудовано торгівельно-розважальний центр "Galeria Sfera"[14]. 

З 1 січня 1999 р., після нової адміністративної реформи, Бельсько-Бяла увійшла до складу Сілезького воєводства[15]. У 2018 році на місцевих виборах переміг Ярослав Клімашевський, який нині очолює уряд в Бельсько-Бялій[16].

ДемографіяРедагувати

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][17]:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 82307 15028 57267 10012
Жінки 92227 14323 54663 23241
Разом 174534 29351 111930 33253

КультураРедагувати

У місті розташована Студія мальованих фільмів, яка випустила мультсеріал «Болек і Льолек».

СпортРедагувати

У місті є клуб «Подбескідзе».

Відомі людиРедагувати

ПриміткиРедагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Bielsko-Biała
  1. ↑ а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  3. ↑ Dz.U. 1950 nr 58 poz. 531; Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 30 grudnia 1950 r. w sprawie utworzenia powiatu miejskiego Bielsko-Biała, zmiany granic powiatów: cieszyńskiego, wadowickiego i żywieckiego, zniesienia powiatu bialskiego i utworzenia powiatu oświęcimskiego. (pol.). Kancelaria Sejmu RP, 1950-12-30(пол.)
  4. ↑ Historyczne związki Bielska-Białej z Austrią(пол.)
  5. ↑ Polak J., Przewodnik po Bielsku-Białej, Bielsko-Biała: Towarzystwo Miłośników Ziemi Bielsko-Bialskiej, 2000, ISBN 83-902079-0-7, OCLC 749149604.(пол.)
  6. ↑ Stanisław Figiel, Marek Motak, Anna Niedźwiedź, Wojciech Nowicki, Wojciech Stańczyk, Agnieszka Warzecha: Beskidy i Gorce. Przewodnik Pascala. Bielsko-Biała: Pascal, 2006, s. 92, seria: Polska w jednym tomie. ISBN 83-7304-838-3.(пол.)
  7. ↑ Dorota Wiewióra: Kilka uwag o losach społeczności żydowskiej w Bielsku-Białej po 1945 r.(пол.)
  8. ↑ Urząd Miejski w Bielsku-Białej: Historia Bielska i Białej oraz Bielska-Białej.(пол.)
  9. ↑ Енциклопедія автомобілів. Фірми, Моделі, Конструкції. — М: Видавництво За Кермом, 2001.
  10. ↑ Zdzisław Podbielski: Polski Fiat 126p, czyli Maluch. Warszawa: ZP, 2011, s. 212. ISBN 978-83-61529-93-4.(пол.)
  11. ↑ Urząd Miejski w Bielsku-Białej: Historia Bielska i Białej oraz Bielska-Białej.(пол.)
  12. ↑ Urząd Miejski w Bielsku-Białej: Historia Bielska i Białej oraz Bielska-Białej.(пол.)
  13. ↑ Rys historyczny na stronie Urzędu Miasta(пол.)
  14. ↑ Rozbudowa Galerii Sfera.(пол.)
  15. ↑ Urząd Miejski w Bielsku-Białej: Historia Bielska i Białej oraz Bielska-Białej.(пол.)
  16. ↑ Lubomir Zawierucha odwołany. Znamy nazwisko nowego wiceprezydenta(пол.)
  17. ↑ Згідно методології GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 


  Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бельсько-Бяла&oldid=24611957