Бельсько-Бяла

*— сусідні нас. пункти*
Бєльсько-Бяла; Bielsko-Biała
Герб	Прапор
	Ратуша
	Основні дані
	49°49′21″ пн. ш. 19°02′40″ сх. д. / 49.82250° пн. ш. 19.04444° сх. д.
Країна	Польща
Регіон	Сілезьке воєводство
Столиця для	Бельський повіт і Бельське воєводство
	Ґміна Вілямовіце, Ґміна Чеховіце-Дзедзіце, Ґміна Ясениця, Ґміна Бренна, Кози, Ґміна Вільковіце, Явоже ?
Засновано	Бельсько - XI століття; Бяла - 1560
Перша згадка	1312
Магдебурзьке право	Бельсько - 1312 ; Бяла - 1723
Площа	124,51 км²
Населення	174534 (2011)
· густота	1411 (2008) осіб/км²
Висота НРМ	262-1117 м
Міста-побратими	Вольфсбург (1998), Гренд-Репідс, Ліппштадт, Крагуєваць, Лілінталь, Монреале, Жиліна, Безансон, Акко, Бая-Маре (2003)
Телефонний код	(48) 33
Часовий пояс	UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів	S
GeoNames	3103402
OSM	r2425988 ·R
Поштові індекси	43-300 до 43-382
	Міська влада
Веб-сторінка	um.bielsko.pl
	Мапа
	Бєльсько-Бяла у Вікісховищі?

Бєльсько-Бя́ла (пол. Bielsko-Biała, нім. Bielitz-Biala, чеськ. Bílsko-Bělá) — місто в південній Польщі, на річці Бяла. Найбільше місто Бєльської агломерації.

Перші згадки про місто Бельсько датовані 1312 роком. У 1951 році міста Бельсько і Бяла Краковська (міський статус з 1723 роки) були об'єднані. При цьому місто Бельсько входило до складу Сілезії, а Бяла - до складу Малої Польщі.

Зміст

1 Історія
- 1.1 Історія міста до об'єднання в 1951 році
- 1.2 Історія Бельсько-Бяли
2 Демографія
3 Культура
4 Спорт
5 Відомі люди
- 5.1 Уродженці
- 5.2 Померли
6 Примітки

ІсторіяРедагувати

Історія міста до об'єднання в 1951 роціРедагувати

Докладніше: Бельсько та Біла-Краковська

Історія Бельсько-БялиРедагувати

Панорама Старого Міста

Більсько-Бяла з польоту літака

Пам'ятник Болеку та Льолеку

1 січня 1951 року Біла Краківська була об'єднана з Бєльсько в одне місто Бєльско-Біла^[3]. У 1952 році було ліквідовано Польський будинок праці, заснований за часів Австрійської Польщі^[4]. 25 листопада 1956 року в Бельсько-Бялій почали друкувати тижневик Хроніка Бескидів^[pl], які до 1989 року видавалася органом Робітничої об'єднаної партії (PZPR), а з 4 січня 1990 року незалежне періодичне видання. У 1957 році у Бельсько-Бяла було засновано Товариство землевласників^[5]. У 1969 році побудувався ляльковий павільйон на місці зруйнованої синагоги напроти театру, а з 1975 року -- галерея сучасного мистецтва BWA в якому проводилися фестивалі такі як Тиждень культури Бескидів чи Бельська осінь^[6].

Під час польської кризи 1968 року мер міста Мечислав Мочар звинуватив у розпалюванні студентських протестів «сіоністів», і зажадав їхнього вигнання до Ізраїлю. Він наголошував на єврейському походженні головних винуватців протестів у Варшавському університеті. Згідно з його словами, боротьба з сіонізмом не мала нічого спільного з антисемітизмом. У результаті цієї кампанії кількість євреїв у Бельсько-Бялій скоротилася з 456 до 50 осіб, які продовжували асоціювали себе з релігійною громадою^[7].

У 1971 році було ліквідовано трамвайні лінії, вирішивши таким розширити рух громадського транспорту, що мав базуватися тільки на автобусах. У 1970-1980 рр. розпочалося будівництво багатоповерхівок^[8].

У 1971 році було створено Завод Малолітражних Автомобілів на підставі угоди між польською компанією "FSO" і "Fiat" для виробництва за ліцензією польської версії "Fiat 126" під маркою "Polski Fiat 126p" на базі невеликого заводу з виробництва мотопомп «Polmo». "Fiat 126p" став найпопулярнішим польським автомобілем та отримав з-за своєї невеликої габаритності прізвисько «малюк» (пол. Maluch). З 1972 р по 1983 р підприємство випускало також автомобілі "FSO Syrena", виробництво яких було передано із заводу "FSO" у Варшаві. Для розширення виробництва польських фіатів в 1975 р побудований новий завод в Тихах, а на заводі у Бельсько-Бялій залишилося виробництво двигунів. У 1991 році компанія була приватизована і отримала назву "Fiat Auto Poland"^[9]^[10].

У 1975—1998 рр. роках місто було адміністративним центром Бельського воєводства^[11].

Економічна криза після 1989 року позначилися на промислових районах міста. Найбільш постраждала текстильна промисловість, яка майже зникла з Бельсько-Бяли^[12]. У 2001 році на базі Бельської філії політехнічного університету в Лодзі відкрилася гуманітарний та політехнічний факультативи^[13]. У 2001-2009 роках на місці зруйнованих текстильних заводів "Lenko" та "Finex" було збудовано торгівельно-розважальний центр "Galeria Sfera"^[14].

З 1 січня 1999 р., після нової адміністративної реформи, Бельсько-Бяла увійшла до складу Сілезького воєводства^[15]. У 2018 році на місцевих виборах переміг Ярослав Клімашевський, який нині очолює уряд в Бельсько-Бялій^[16].