Бельсько-Бяла
Бєльсько-Бя́ла (пол. Bielsko-Biała, нім. Bielitz-Biala, чеськ. Bílsko-Bělá) — місто в південній Польщі, на річці Бяла. Найбільше місто Бєльської агломерації.
| Бєльсько-Бяла Bielsko-Biała
| ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
 | ||||||||
 | ||||||||
| Основні дані | ||||||||
| 49°49′21″ пн. ш. 19°02′40″ сх. д. / 49.82250° пн. ш. 19.04444° сх. д. | ||||||||
| Країна |
 Польща | |||||||
| Регіон | Сілезьке воєводство | |||||||
| Столиця для | Бельський повіт і Бельське воєводство | |||||||
|
Межує з
| ||||||||
| Засновано |
Бельсько - XI століття Бяла - 1560 | |||||||
| Перша згадка | 1312 | |||||||
| Магдебурзьке право |
Бельсько - 1312 Бяла - 1723 | |||||||
| Площа | 124,51 км² | |||||||
| Населення | 174534 (2011)[1] | |||||||
| · густота | 1411 (2008[2]) осіб/км² | |||||||
| Висота НРМ | 262-1117 м | |||||||
| Міста-побратими | Вольфсбург (1998), Гренд-Репідс, Ліппштадт, Крагуєваць, Лілінталь, Монреале, Жиліна, Безансон, Акко, Бая-Маре (2003), Тржинець | |||||||
| Телефонний код | (48) 33 | |||||||
| Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | |||||||
| Номери автомобілів | S | |||||||
| GeoNames | 3103402 | |||||||
| OSM | r2425988 ·R | |||||||
| Поштові індекси | 43-300 до 43-382 | |||||||
| Міська влада | ||||||||
| Вебсторінка | um.bielsko.pl | |||||||
| Мапа | ||||||||
 | ||||||||
|
| ||||||||
|
| ||||||||
 Бєльсько-Бяла у Вікісховищі | ||||||||
Перші згадки про місто Бельсько датовані 1312 роком. У 1951 році міста Бельсько і Бяла Краковська (міський статус з 1723 роки) були об'єднані. При цьому місто Бельсько входило до складу Сілезії, а Бяла - до складу Малої Польщі.
ІсторіяРедагувати
Історія міста до об'єднання в 1951 роціРедагувати
Історія Бельсько-БялиРедагувати
1 січня 1951 року Біла Краківська була об'єднана з Бєльсько в одне місто Бєльско-Біла[3]. У 1952 році було ліквідовано Польський будинок праці, заснований за часів Австрійської Польщі[4]. 25 листопада 1956 року в Бельсько-Бялій почали друкувати тижневик Хроніка Бескидів[pl], які до 1989 року видавалася органом Робітничої об'єднаної партії (PZPR), а з 4 січня 1990 року незалежне періодичне видання. У 1957 році у Бельсько-Бяла було засновано Товариство землевласників[5]. У 1969 році побудувався ляльковий павільйон на місці зруйнованої синагоги напроти театру, а з 1975 року -- галерея сучасного мистецтва BWA в якому проводилися фестивалі такі як Тиждень культури Бескидів чи Бельська осінь[6].
Під час польської кризи 1968 року мер міста Мечислав Мочар звинуватив у розпалюванні студентських протестів «сіоністів», і зажадав їхнього вигнання до Ізраїлю. Він наголошував на єврейському походженні головних винуватців протестів у Варшавському університеті. Згідно з його словами, боротьба з сіонізмом не мала нічого спільного з антисемітизмом. У результаті цієї кампанії кількість євреїв у Бельсько-Бялій скоротилася з 456 до 50 осіб, які продовжували асоціювали себе з релігійною громадою[7].
У 1971 році було ліквідовано трамвайні лінії, вирішивши таким розширити рух громадського транспорту, що мав базуватися тільки на автобусах. У 1970-1980 рр. розпочалося будівництво багатоповерхівок[8].
У 1971 році було створено Завод Малолітражних Автомобілів на підставі угоди між польською компанією "FSO" і "Fiat" для виробництва за ліцензією польської версії "Fiat 126" під маркою "Polski Fiat 126p" на базі невеликого заводу з виробництва мотопомп «Polmo». "Fiat 126p" став найпопулярнішим польським автомобілем та отримав через свою невелику габаритність прізвисько «малюк» (пол. Maluch). З 1972 р по 1983 р підприємство випускало також автомобілі "FSO Syrena", виробництво яких було передано із заводу "FSO" у Варшаві. Для розширення виробництва польських фіатів в 1975 р побудований новий завод в Тихах, а на заводі у Бельсько-Бялій залишилося виробництво двигунів. У 1991 році компанія була приватизована і отримала назву "Fiat Auto Poland"[9][10].
У 1975—1998 рр. роках місто було адміністративним центром Бельського воєводства[8].
Економічна криза після 1989 року позначилися на промислових районах міста. Найбільш постраждала текстильна промисловість, яка майже зникла з Бельсько-Бяли[8]. У 2001 році на базі Бельської філії політехнічного університету в Лодзі відкрилася гуманітарний та політехнічний факультативи[11]. У 2001-2009 роках на місці зруйнованих текстильних заводів "Lenko" та "Finex" було збудовано торгівельно-розважальний центр "Galeria Sfera"[12].
З 1 січня 1999 р., після нової адміністративної реформи, Бельсько-Бяла увійшла до складу Сілезького воєводства[8]. У 2018 році на місцевих виборах переміг Ярослав Клімашевський, який нині очолює уряд в Бельсько-Бялій[13].
ДемографіяРедагувати
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][14]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 82307 | 15028 | 57267 | 10012 |
| Жінки | 92227 | 14323 | 54663 | 23241 |
| Разом | 174534 | 29351 | 111930 | 33253 |
КультураРедагувати
У місті розташована Студія мальованих фільмів, яка випустила мультсеріал «Болек і Льолек».
СпортРедагувати
У місті є клуб «Подбескідзе».
Відомі людиРедагувати
УродженціРедагувати
- Рафал Антонєвський (* 1980) — польський шахіст, гросмейстер.
- Богдан Смолень (1947—2016) — польський комедійний актор
ПомерлиРедагувати
- Зофія Коссак-Щуцька (1889—1968) — польська письменниця
ПриміткиРедагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Bielsko-Biała |
- ↑ а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- ↑ Dz.U. 1950 nr 58 poz. 531; Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 30 grudnia 1950 r. w sprawie utworzenia powiatu miejskiego Bielsko-Biała, zmiany granic powiatów: cieszyńskiego, wadowickiego i żywieckiego, zniesienia powiatu bialskiego i utworzenia powiatu oświęcimskiego. (pol.). Kancelaria Sejmu RP, 1950-12-30(пол.)
- ↑ Historyczne związki Bielska-Białej z Austrią(пол.)
- ↑ Polak J., Przewodnik po Bielsku-Białej, Bielsko-Biała: Towarzystwo Miłośników Ziemi Bielsko-Bialskiej, 2000, ISBN 83-902079-0-7, OCLC 749149604.(пол.)
- ↑ Stanisław Figiel, Marek Motak, Anna Niedźwiedź, Wojciech Nowicki, Wojciech Stańczyk, Agnieszka Warzecha: Beskidy i Gorce. Przewodnik Pascala. Bielsko-Biała: Pascal, 2006, s. 92, seria: Polska w jednym tomie. ISBN 83-7304-838-3.(пол.)
- ↑ Dorota Wiewióra: Kilka uwag o losach społeczności żydowskiej w Bielsku-Białej po 1945 r.(пол.)
- ↑ а б в г Urząd Miejski w Bielsku-Białej: Historia Bielska i Białej oraz Bielska-Białej.(пол.)[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Енциклопедія автомобілів. Фірми, Моделі, Конструкції. — М: Видавництво За Кермом, 2001.
- ↑ Zdzisław Podbielski: Polski Fiat 126p, czyli Maluch. Warszawa: ZP, 2011, s. 212. ISBN 978-83-61529-93-4.(пол.)
- ↑ Rys historyczny na stronie Urzędu Miasta(пол.)[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Rozbudowa Galerii Sfera.(пол.)
- ↑ Lubomir Zawierucha odwołany. Znamy nazwisko nowego wiceprezydenta(пол.)
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
ПосиланняРедагувати
- Бєльсько-Бяла // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
|
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |