Безмін

(Перенаправлено з Безмен)

Бе́змін[1][2], рідше бе́змен[3] (заст. бедзвін, бедзмін)[4] — найпростіші важільні (іноді пружинні) терези, для зважування без допомоги гир. Інша назва — ка́нтар[5] (переважно про пружинний безмін)[6].

Безмін з експозиції Лувру

ЕтимологіяРедагувати

Походження слова безмін неясне. Висувалися такі версії:[7][8]

Малоймовірними є версії походження від чув. *viśmen («мірило»), пов'язаного з viś- («мірити»), або від фр. peson («пружинні ваги») через дав.-ісл. та дав.-швед. bismare[7][8].

Слово кантар походить від турецького kantar («одиниця ваги» «безмін»), похідного від араб. قنطار‎, кінтар. Подальша етимологія: грец. κεντηναριον < лат. centenarium («міра ваги у 100 фунтів», пор. «центнер»)[10][11].

ІсторіяРедагувати

 
Безмін XIX століття.

Місце і час походження безміна невідомі, але засновані на цьому ж принципі прилади були здавна поширені в східних народів. Згідно з Томасом Г. Хондросом з Патрського університету, найпростіший важільний безмін уперше з'явився на Близькому Сході понад 5 000 років тому[12]. Згідно ж з Марком Скаєм з Гарвардського університету, безмін використовувався греками в V—IV століттях до н. е., навіть раніше, ніж Архімед сформулював закон важеля[13]. Повідомлялося, що безміни були відомі і в доколумбовій Америці[14]. Пізніше широко використовувався в Росії і скандинавських країнах.

За допомогою безміна можна досить точно (до ¼ чи ½ фунта) зважувати невеликі вантажі до 20 фунтів (бл. 8 кг), при більшій вазі похибка ставала значущою і могла сягати 1 фунта. Станом на початок XX століття в Російській імперії безмін використовувався лише у віддалених районах, на решті території витіснений звичайними вагами з гирями[15]. У СРСР застосування безмінів, з огляду на недосконалість приладу і можливість зловживань, було заборонено[16].

Важільний безмінРедагувати

 
Використовування безміна в Китаї.

Принцип роботи важільного безміна ґрунтується на законі важеля — відношення плечей дорівнює оберненому відношенню сил (ваги тягарів): l1/ l2 = F2/F1.

Важільні безміни відомі у двох варіантах: «російському» та «римському». Виділяють також «курляндський» тип безміна.

  • Російський безмін — металевий стрижень з постійним вантажем на одному кінці і гачком або чашкою для зважування предмета на іншому. Врівноважують безмен переміщенням уздовж стрижня другого гачка обойми або петлі, що слугує опорою стрижня безмена.
  • Римський безмін — відрізняється від російського тим, що на ньому пересувається гиря, а положення точок опори і приросту ваги залишається постійним. Відлік ведеться по нанесеній на стрижень шкалі.
  • Курляндський безмін — має подвійну рівномірну шкалу. Назва походить від місця масового виробництва, зокрема такі безміни переважно виготовляли в Курляндській та Ліфляндській губерніях.

У геральдиціРедагувати

Безмін зображено на гербі білоруського міста Шклов, на гербі комуни Ликселе в Швеції.

Пружинний безмінРедагувати

 
Пружинний безмін (кантар)
Докладніше: Кантар (вага)

Принцип роботи пружинного безміна (кантара) заснований на законі Гука, який ще у 1660 році довів, що деформація, що виникає у пружному тілі, пропорційна прикладеній до цього тіла силі. Проте, це відкриття не було одразу використане на практиці. Лише наприкінці XVII століття Кристоф Вагель з Німеччини розробив першу модель таких безмінів. Ще півстоліття пійшло на те, щоб винайти безмін з залізним кільцем замість пружини[17].

Інші значенняРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Безмін // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Безмін // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — Т. 1. — С. 42.
  3. Безмен // Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 31.
  4. Бедзмін // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  5. Кантар // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Безмен // Русско-украинский политехнический словарь
  7. а б Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  8. а б Безмен // Этимологический словарь русского языка = Russisches etymologisches Wörterbuch / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)
  9. Безмен // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882. (рос.)
  10. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
  11. Кантарь // Этимологический словарь русского языка = Russisches etymologisches Wörterbuch / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)
  12. Paipetis, S. A.; Ceccarelli, Marco (2010). The Genius of Archimedes -- 23 Centuries of Influence on Mathematics, Science and Engineering: Proceedings of an International Conference held at Syracuse, Italy, June 8-10, 2010. Springer Science & Business Media. с. 416. ISBN 9789048190911. 
  13. Simon, Emily (11 October 2007). Even Without Math, Ancients Engineered Sophisticated Machines. Faculty of Arts & Science, Harvard University. Архів оригіналу за 11 October 2007. 
  14. Nordenskiöld Erland. Emploi de la balance romaine eu Amérique du Sud avant la conquête. In: Journal de la Société des Américanistes. Tome 13 No. , 1921. pp. 169—171. lire en ligne
  15. Безмен, весы // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  16. Безмен // Большая советская энциклопедия / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Тома 1–30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.).
  17. Загадочные старинные кантарики. 

ПосиланняРедагувати