Беатриса Саксен-Кобург-Готська

Беатриса Леопольдина Вікторія (англ. Beatrice Leopoldine Victoria; 20 квітня 1884(18840420) — 13 липня 1966) — принцеса Великобританська і Саксен-Кобург-Готська, внучка російського імператора Олександра II, після шлюбу інфанта Іспанії і герцогиня Галліерійська.

Беатриса Саксен-Кобург-Готська
Беатриса Саксен-Кобург-Готська
Нині на посаді
Народився	20 квітня 1884(1884-04-20) Eastwell Parkd, Eastwelld, Ashford, Кент, Кент, Англія, Сполучене Королівство
Помер	13 липня 1966(1966-07-13) (82 роки) Санлукар-де-Баррамеда, Кадіс, Андалусія, Іспанія
Похований	Convent of the Capuchinosd
Відомий як	аристократка
Країна	Велика Британія і Сполучене Королівство
Батько	Альфред Саксен-Кобург-Готський
Мати	Марія Олександрівна
У шлюбі з	Інфант Альфонсо, герцог Галлієраd
Діти	Prince Álvaro of Orleansd, Prince Alfonso of Orleansd і Prince Ataulfo of Orleansd
Релігія	англіканство і католицька церква
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Принцеса Беатриса була онукою російського імператора Олександра II і англійської королеви Вікторії, молодшою дочкою принца Альфреда, герцога Единбурзького, згодом правлячого герцога Саксен-Кобург-Готи, і великої княжни Марії Олександрівни. Вона народилася 20 квітня 1884 року в палаці Іствелл Парк у графстві Кент. Оскільки її батько був головнокомандувачем Збройних сил Великої Британії в Середземному морі, Беатриса разом із сім'єю проводила багато часу за кордоном, зокрема на Мальті. Близькі звали її Беа.

Шлюб

1902 року Беатриса познайомилася з великим князем Михайлом Олександровичем, братом царя Миколи II і в той час спадкоємцем російського престолу (цесаревич Олексій народився 1904 року). Молоді люди сподобалися одне одному, але мусили розлучитися, оскільки православ'я забороняло шлюб двоюрідних брата і сестри.

Незабаром поширилися чутки, що Беатриса може вступити в шлюб з королем Іспанії Альфонсаом XIII, але насправді з іспанським монархом одружилася її кузина принцеса Вікторія Євгенія Баттенберзька.

На їхньому весіллі Беатриса познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком, іспанським інфантом доном Альфонсо, 3-м герцогом Галльєрійським. У Мадриді до їхніх стосунків ставилися негативно. Інфант був першим можливим спадкоємцем Альфонса XIII, а Беатриса могла відмовитися змінити лютеранську віру на католицьку. Закоханим довелося виїхати з Іспанії в Кобург, де 1909 року вони одружилися (за двома обрядами).

У подружжя народилося троє синів:

• Альваро Антоніо Фернандо (1910—1997),
• Альфонсо Марія Крістіно (1912—1936),
• Атаульфо Алехандро (1913—1974).

1912 року Альфонс XIII дозволив подружжю повернутися до Іспанії, і вони облаштувалися в Мадриді. Саме тоді виникли чутки про зв'язок Беатриси і Альфонса. Чи справді був зв'язок — невідомо, але чутки стали відомі королеві-матері Марії Крістіні, і та попросила Беатрису залишити Іспанію. Герцогу і герцогині Галльєрійськім довелося виїхати в Англію. Через кілька років їм нарешті дозволили повернутися в Іспанію, і подружжя вирішило оселитись у фамільних володіннях дона Альфонсо, в Санлукар-де-Баррамеда.

Тридцяті роки були важким періодом для іспанської монархії. Повалення Альфонса XIII і проголошення Іспанської республіки змусили Беатрису і її чоловіка знову сховатися в Англії. 1936 року вони втратили середнього сина Альфонсо, який загинув у громадянській війні. Після війни Беатриса знову повернулася в Санлукар-де-Баррамеда, де вона померла 13 липня 1966 року. Її чоловік помер 1975 року. Молодший син помер, не залишивши потомства. Нащадки Беатриси продовжують Галльєрську лінію Орлеанського дому.