Башкаус

річка в Росії
Башкаус
Река Башкаус.jpg
51°11′42″ пн. ш. 87°45′57″ сх. д. / 51.19510500002777320° пн. ш. 87.76607000002778136° сх. д. / 51.19510500002777320; 87.76607000002778136
Витік південь Улаганського району Республіки Алтай, Росія
• координати 50°12′35″ пн. ш. 89°11′33″ сх. д. / 50.20972222224977344° пн. ш. 89.19250000002777767° сх. д. / 50.20972222224977344; 89.19250000002777767
висота, м 2540 м
Гирло вище с. Баликча, Улаганський район Республіки Алтай, Росія (ліва притока Чулишмана)
• координати 51°11′42″ пн. ш. 87°45′58″ сх. д. / 51.1951444444717723° пн. ш. 87.76627500002777538° сх. д. / 51.1951444444717723; 87.76627500002777538
висота, м 452 м
Басейн ЧулишманТелецьке озероБіяОбКарське мореПівнічний Льодовитий океан
Країни: Flag of Russia.svg Росія[1]
Прирічкові країни: Росія: Республіка Алтай
Регіон Республіка Алтай
Довжина 219 км
Площа басейну: 7 770 км²
Середньорічний стік 27 м³/с
Притоки: Калбакая (пр.), Кумурлу (пр.), Верхній Ільдугем (л.), Артлаш (пр.), Нижній Ільдугем (л.), Великий Улаган (пр.), Кубадру (л.), Каракудюр (л.), Аспатти (л.), Ониш (пр.), Чебдар (л.)
код ДВР Росії 13010100112115100002330
CMNS: Башкаус у Вікісховищі
Дані вимірювання стоку (м³/с)
січень: 2,48
 
лютий: 1,93
 
березень: 2,08
 
квітень: 11,74
 
травень: 66,18
 
червень: 81,45
 
липень: 61,52
 
серпень: 44,04
 
вересень: 28,54
 
жовтень: 15,42
 
листопад: 6,99
 
грудень: 4,05
 
Усть-Улаган (90 км від гирла), 1961–1992

Башкаус — річка у Росії, ліва притока Чулишмана, тече в Республіці Алтай.

ФізіографіяРедагувати

Башкаус починається у східному Алтаї на півдні Улаганського району Республіки Алтай на кордоні з Кош-Агацьким районом. Річка витикає з невеликого льодовикового озера на східному краї Курайського хребта біля його стику з хребтом Чихачева, на висоті приблизно 2540 м над рівнем моря. Від витоку тече на захід, потім поступово відхиляється до північного заходу. В середній течії в районі села Усть-Улаган починає відхилятись до півночі, і в низов’ях вже тече майже точно на північ. Після злиття з лівою притокою Чебдаром незадовго до гирла повертає до північного сходу. Більша частина русла Башкауса пролягає у вузькій глибокій долині між Курайським хребтом і Улаганським плато.

Башкаус впадає в Чулишман на висоті на висоті 452 м над рівнем моря приблизно за 12 км вище по його течії від села Баликча, за 20 км до впадіння Чулишмана у Телецьке озеро. У гирлі має 35–50 м завширшки і глибину до 1 м; швидкість плину 2,3 м/с.

В Башкаус впадає велика кількість приток, які особливо численні в його верхній і середній течії. Найбільші з них: Верхній Ільдугем, Нижній Ільдугем, Кубадру, Каракудюр, Аспатти, Чебдар — ліві, Калбакая, Кумурлу, Артлаш, Великий Улаган, Ониш — праві.

ГідрологіяРедагувати

Довжина річки 219 км, площа басейну 7 770 км². Середньорічний стік, виміряний за 90 км від гирла біля села Усть-Улаган у 1961–1992 роках, становить 27 м³/с. Багаторічний мінімум стоку спостерігається в лютому (1,93 м³/с), максимум — у червні (81,5 м³/с). За період спостережень абсолютний мінімум місячного стоку (0,48 м³/с) спостерігався в лютому 1977 року, абсолютний максимум (204 м³/с) — у червні 1966.

ІнфраструктураРедагувати

Басейн Башкауса лежить повністю в межах Улаганського району Республіки Алтай. Долина Башкауса населена густіше за сусідній Чулишман: у середній течії при злитті з правою притокою Великим Улаганом над річкою лежить райцентр Усть-Улаган (нас. 2,5 тис. осіб) і село Чібіля; вище від них — село Саратан; нижче — село Кара-Кудюр, біля гирла — Кокбеш. У верхів’ях Великого Улагана існує село Баликтуюль.

В Усть-Улагані річку перетинає міст на регіональній автодорозі Акташ — Усть-Улаган — Баликтуюль (Улаганський тракт), яка сполучає долину Башкауса з федеральною автотрасою М-52 Новосибірськ — монгольський кордон (Чуйський тракт). Від Усть-Улагана удовж річки вверх по течії також іде дорога на Саратан.

Завдяки своєму гірському характеру і великій кількості порогів, водоспадів, та інших перешкод Башкаус має популярність серед екстремальних туристів-водників: маршрути по Башкаусу та його притокам належать до VI категорії — найвищої категорії складності, прийнятій у російському водному туризмі.

ДжерелаРедагувати

  1. GEOnet Names Server — 2018.