Відкрити головне меню

Михайло Опанасович Бачинський (30 вересня 1887(18870930), Олександрія, Херсонська губернія — 29 грудня 1937, Одеса) — український історик. Жертва сталінського терору.

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився 30.09.1887 в Олександрії Херсонської губернії у родині народного вчителя. 1906 закінчив гімназію в Єлисаветграді і вступив на історичний відділ історико-філологічного фак-ту Київського університету Св. Володимира. Через рік, як політично неблагонадійного, його було виключено з університету. 1909 знову вступив до університету, який закінчив 1912 з дипломом першого ступеня. Дипломну роботу захистив на тему «Колонізація Новоросійського краю в ХVІІІ ст.».

1912—1914 працював вчителем у Стародубській чоловічій гімназії по курсах вступу до філософії та історії. У цей же час завідував місцевим історико-археологічним музеєм.

Восени 1914 перевівся до Павлоградської чоловічої гімназії, де протягом трьох років крім вище згаданих предметів також викладав латинь.

1917 перебрався до Олександрії, де протягом восьми років викладав предмети з історії та української мови в різних освітніх закладах: вчительські курси (1917), гімназія і вчительська семінарія (1917—1920), соціально-економічна школа (1920—1922), педагогічний технікум (1922—1925). 1921—1924 на вчительських курсах читав методичні курси викладання в трудшколах історії культури та рідної мови.

З вересня 1925 в Одесі, де педагогічну діяльність продовжував у різних навчальних закладах: перша торгово-промислова профшкола (1925—1930), вечірній робітничий ун-ет (1926—1933), курси українізації (1928—1930), театральна школа (1934—1937), робітничий ф-ет кредитно-економічного ін-ту (1935—1937), ОДУ (1936—1937), медичний ін-ут (1937). Через політичні та економічні обставини цього часу був змушений погодитися на викладання переважно української та латинської мови.

В Одесі розпочав активну наукову роботу, яка відбувалась під керівництвом М. Слабченка який запрошує його до семінару підвищеного типу при ОІНО як слухача (1926), стає викладачем семінару з латинської мови. У квітні 1927 став аспірантом Одеської секції Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури при тому ж інституті. В обліковій картці аспіранта М. Слабченка згодом записав: «вийде з нього блискучий вузівський викладач і цікавий науковий дослідник». У семінарі виступав з багатьма доповідями, наприклад «Лютневий 1917 року переворот в Одесі», а деякі доповіді були надруковані в місцевих збірках.

Основною його науковою роботою в семінарі була промоційна праця «Торгівля Запоріжжя з Кримом», але в цей час він також опрацьовував тему «Позашкільна освіта на Півдні України». З відкриттям 1926 ОНТ, яке діяло як одеська філія ВУАН, став його активним членом. Наприкінці 1920-х М. Слабченко залучив його до підготовки до друку Запорізького Архіву. На рубежі десятиріч видання архіву Коша на деякий час загальмувалось, а вже 1932 він з іншими науковцями на чолі з Н. Полонською-Василенко знову повернувся до видання архіву Коша.

Арешт і загибельРедагувати

16.02.1931 заарештований співробітниками НКВС за звинуваченнями по справі «Українського національного центру». І хоч через деякий час був звільнений, але звинувачення в «націоналізмі» в тих умовах стало для нього роковою віхою.

26.12.1937 знову заарештований. Цього разу слідчими було підготовлено більше «компрометуючих» фактів: знайомство з В. Винниченком, М. Слабченком; членство в партії українських есерів та ін. Вирок — «вища міра покарання» був виконаний 29 грудня 1937. 1958 за постановою Президії Одеського обл. суду було винесено рішення про повну безпідставність обвинувачень.

Вшанування пам'ятіРедагувати

19 лютого 2016 року на честь Михайла Бачинського в його рідному місті Олександрії було названо вулицю[1].

ПраціРедагувати

  • Історія революційного руху на Олександрійщині в 1917—1922 рр. — Олександрія, 1922; Голод на початку 90-х років на Херсонщині і діяльність М. В. Левитського // Записки Одеського наукового при Української Академії наук товариства. Секція соціально-історична. — 1927. — Ч. 1;
  • Головні економічні течії 30-х — 40-х років ХІХ ст. на Степовій Україні // Записки Одеського наукового при Української Академії наук товариства. Секція соціально-історична. — 1928. — Ч. 3.

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Бачинський А. Д. Михайло Бачинський учень Михайла Слабченка // Академік Михайло Єлисейович Слабченко: наукова спадщина і життєвий шлях. — Одеса, 1995. — С. 105—115;
  • Хмарський В. М. Про участь М. Є. Слабченка у підготовці до видання архіву Коша Нової Запорозької Січі // Академік Михайло Єлисейович Слабченко: наукова спадщина і життєвий шлях. — Одеса, 1995;
  • Одеський Мартиролог. Т. 1. — Одеса, 1997. — С. 45;
  • Історія НАН України. 1924—1928. — К., 1998. — С. 341;
  • Левченко В. В. Організація та діяльність Одеської секції Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури при Одеському інституті народної освіти // ЗІФ. — Одеса, 2003. — Вип. 13. — С. 136—137.