Баранинці
Барани́нці — село в Ужгородському районі Закарпатської області.
село Баранинці | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | ![]() | ||
Область | Закарпатська область | ||
Район/міськрада | Ужгородський район | ||
Рада/громада | Баранинська сільська рада | ||
Код КОАТУУ | 2124880301 | ||
Облікова картка | картка | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1680 | ||
Населення | 1.609 | ||
Площа | 0,0028 км² | ||
Поштовий індекс | 89425 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 48°34′13″ пн. ш. 22°19′37″ сх. д.H G O | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 89425, с. Баранинці, вул. Центральна ,42 | ||
Карта | |||
Мапа | |||
Історія селаРедагувати
Посеред села протікає річка Това, яка є староріччям річки Уж.
У письмових джерелах Баранинці відомі під назвою «Baranya». Очевидно, що село розташовувалося на давньому торговельному шляху, на якому стояли митні ворота.
Це одне з найдавніших поселень у комітаті Унг, яке було названо на честь сім'ї стародавнього роду місцевих землевласників роду Барань.
Перша назва Baranya у 1389 році, а потім у Baranіа в 1419 році.
Згідно з податковими списками, 1427 року Баранинці мали 16 селянських господарств. Це за тогочасними мірками — середнє за величиною село.
Наприкінці 15 — на початку 16 століття кількість кріпацьких господарств значно зменшилася. 1599 року, за рахунок новоприбулих поселенців, у селі проживали 10 селянських родин.
У 14 столітті це було ще невелике село. У 1599 р. село Felsőbaranya-Верхні Беранинці було спалене військами імператора.
До 1670 року господарями села була родина Гашпора Барані.
У 1719 році це було селище з 6 великими господарствами.
У 1910 році з 754 жителів було 382 угорців, 48 німців, 310 pусинiв. З них 107 римо-католиків, 510 греко-католиків, 77 кальвіністів.
У 1921 році греко-католицька громада села вирішила будувати муровану церкву. Було обрано комітет зі спорудження храму. Великою була і заслуга дравецького пароха о.Степана Пайкошія.
Почали будувати в 1927 році, наступного року вже було зведено стіни. Церкву посвятив владика Петро Гебей у 1929 році, але деякі роботи тривали ще до 1934 року.
Іконостас зробив І. Павлишинець. Малювання в інтер’єрі виконав С. Сарновський. Церкву збудовано в центрі села, при головній дорозі. Споруда має добрі пропорції і струнку двоярусну башту з оригінальним завершенням у вигляді видовженої, шоломоподібної восьмигранної бані з двоярусним ліхтарем такої ж форми. У вежі три дзвони, найбільший з яких відлив Ф. Егрі у 1922 році, а дещо менший - виріб фірми "Акорд" 1936 року.
До 2000-річчя Різдва Христового через дорогу від церкви споруджено каплицю. 07 червня 2014 року на святкову Вечірню прийшла велика кількість місцевих вірників, щоб напередодні великого свята, просити у Святого Духа очистити всіх нас від усякої скверни і спасти душі наші. Після завершення Вечірні відбувся молебень до Найсвятішого Серця Ісусового та освячення відновленого парку – монументу Слави Божої. Освячення здійснив владика Мілан.
Відомі людиРедагувати
22 лютого 1928 року в селі народився Павло Павлович Чучка — український мовознавець, доктор філологічних наук (1971), професор (1971), заслужений діяч науки і техніки України (1993).
ВиробництвоРедагувати
У селі на вулиці Коритнянській, 8 зареєстроване і працює підприємство, що займається виготовленням макаронних виробів (25 видів) під брендом «Макаронні вироби Корона».