Бановці-над-Бебравою

муніципалітет у Словаччині
(Перенаправлено з Бановце над Бебравоу)

Ба́новці-над-Бебра́вою (словац. Bánovce nad Bebravou, нім. Banowitz, угор. Bán) — місто, громада, адмінцентр округу Бановці-над-Бебравою, Тренчинський край, західна Словаччина. Місто розташоване на річці Бебрава. Населення близько 21 тис. осіб.

Бановці-над-Бебравою
словац. Bánovce nad Bebravou
Герб
герб
Костел у центрі міста
Костел у центрі міста
Костел у центрі міста
Основні дані
48°43′07″ пн. ш. 18°15′29″ сх. д. / 48.718611111138777403° пн. ш. 18.25805555558377691° сх. д. / 48.718611111138777403; 18.25805555558377691Координати: 48°43′07″ пн. ш. 18°15′29″ сх. д. / 48.718611111138777403° пн. ш. 18.25805555558377691° сх. д. / 48.718611111138777403; 18.25805555558377691
Країна  Словаччина
Регіон Тренчинський край
Столиця для Бановце-над-Бебравоу (округ Словаччини)
Засновано 1232
Перша згадка 1232
Статус міста місто (з 1376)
Площа 26,55 км² (2023)[2]
Населення 16 359 (2023)[1]
· густота 621 осіб/км² (2023)[3]
Висота НРМ 209 м
Водойма Бебрава
Телефонний код (+421) 038
Часовий пояс UTC+1, літом UTC+2
Номери автомобілів BN
Код LAU (NUTS) SK0221542652
GeoNames 3061188
OSM r1557455  ·R
Поштові індекси 957 01, 957 03 і 957 04
Міська влада
Мер міста Мар'ян Хованец
Вебсайт banovce.sk
Мапа
Мапа
Бановці-над-Бебравою. Карта розташування: Словаччина
Бановці-над-Бебравою
Бановці-над-Бебравою
Бановці-над-Бебравою (Словаччина)
Бановці-над-Бебравою. Карта розташування: Тренчинський край
Бановці-над-Бебравою
Бановці-над-Бебравою
Бановці-над-Бебравою (Тренчинський край)


CMNS: Бановці-над-Бебравою у Вікісховищі

Розташування ред.

Місто розташоване в найпівнічнішій частині Дунайських пагорбів біля підніжжя хребта Стражовскі Врхи на злитті річок Радіша і Бебрава. Протікають річки Дубнічка[4] і Єлешниця[5].

Історія ред.

Найстаріше поселення тут виникло в часи Бронзової доби. Перша письмова згадка місто під назвою вілла Бен сходить до 1232 року. У 1376 році поселення отримало статус вільного королівського міста. У середньовіччя Бановці стали важливим торговим центром для шевців, теслярів, ковалів, різників, ткачів тощо. У 1633 році османи розграбували місто. Перша початкова школа була відкрита у 17-му столітті. Під час першої Чехословацької республіки, це було аграрне та текстильне міста. Під час Другої світової війни, воно було взято румунськими військами 5 квітня 1945 року. Після Другої світової війни тут розвивається автомобільна, меблева та текстильна промисловості.

Демографія ред.

За даними перепису 2001 року, місто населяло населення 20,901 осіб. 97 % жителів складали словаки, 1,4 % цигани і 0,7 % чехи. Релігійний склад: 73,9 % католики, 11,5 % людей, які не мають релігійної приналежності, 11,3 % лютерани[6].

Примітки ред.

  1. Statistical Office of the Slovak Republic (www.statistics.sk). Počet obyvateľov podľa pohlavia - obce (ročne). www.statistics.sk. Процитовано 28 березня 2024. Налаштування: om7101rr_obc: AREAS_SK.
  2. Statistical Office of the Slovak Republic (www.statistics.sk). Hustota obyvateľstva - obce. www.statistics.sk. Процитовано 28 березня 2024. Налаштування: om7014rr_obc: 26,55S_SK, om7014rr_ukaz: Rozloha (Štvorcový meter).
  3. Statistical Office of the Slovak Republic (www.statistics.sk). Hustota obyvateľstva - obce. www.statistics.sk. Процитовано 28 березня 2024. Налаштування: om7014rr_obc: 26,55S_SK.
  4. Dubnička
  5. Jelešnica
  6. Municipal Statistics. Statistical Office of the Slovak republic. Архів оригіналу за 16 листопада 2007. Процитовано 9 грудня 2007.

Посилання ред.

населення • історія • природа • культура