Балка Сурська
Балка Сурська[1][2][3] — балка (річка) в Україні у Томаківському й Солонянському районах Дніпропетровської області. Ліва притока річки Комишуватої Сури (басейн Дніпра).
Балка Сурська | |
---|---|
Витік | у селі Китайгородка |
• координати | 47°54′45″ пн. ш. 34°24′31″ сх. д. / 47.91250° пн. ш. 34.40861° сх. д. |
Гирло | Комишувата Сура |
• координати | 47°58′28″ пн. ш. 34°33′10″ сх. д. / 47.97444° пн. ш. 34.55278° сх. д. |
Басейн | Дніпра |
Країни: | |
Довжина | ~7,80 км |
Опис
ред.Довжина балки приблизно 7,80 км, найкоротша відстань між витоком і гирлом — 7,12 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,10 [3]. Формується декількома безіменними балками та загатами. На деяких ділянках балка пересихає[3].
Розташування
ред.Бере початок у селі Китайгородка. Тече переважно на північний захід і на північно-західній стороні від села Новоандріївка впадає у річку Комишувату Суру, праву притоку річки Мокрої Сури.
Цікаві факти
ред.- Від витоку балки на південно-східній стороні на відстані приблизно 3,17 км пролягає Р73[3] (автомобільний шлях регіонального значення в Україні. Проходить територією Дніпропетровської та Запорізької областей. Автошлях починається біля села Дніпрові Хвилі, відгалуджуючись від автошляху Н08. Закінчується у місті Нікополь на вулиці Патріотів України, приєднуючись до автошляху Н23 у районі села Придніпровське. Загальна довжина — 64,2 км.).
- У XX столітті на балці існували молочно, -вівце-тваринні ферми (МТФ, ВТФ), газгольдери та газові свердловини[2], а у XIX столітті — декілька вітряних млинів[1].
Примітки
ред.Джерела
ред.- ↑ а б Военно-топографическая карта Российской Империи 1846-1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф.Ф. Шуберта и П.А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXVII, лист: 13. Показаны территории: Екатеринославской губернии.
- ↑ а б Топографічна карта Главного штабу М-36-010. Томаківка. Масштаб 1 : 100 000. Стан місцевості подано на 1989 рік.
- ↑ а б в г Балка Сурська на Google.Maps