Балка Середня
Ба́лка Сере́дня (рос. б. Средняя[1]; Б. Средняя[2]) — балка (річка) в Україні у Старобільському районі Луганської області. Ліва притока річки Айдару (басейн Азовського моря).
Балка Середня | |
---|---|
Витік | на північній стороні від села Новоомелькове в урочищі Новопопівка |
• координати | 49°12′09″ пн. ш. 39°07′48″ сх. д. / 49.20250° пн. ш. 39.13000° сх. д. |
Гирло | Айдар |
• координати | 49°12′38″ пн. ш. 38°54′00″ сх. д. / 49.21056° пн. ш. 38.90000° сх. д. |
Басейн | Азовського моря |
Країни: | Україна Луганська область |
Довжина | ~18,21 км |
Опис
ред.Довжина балки приблизно 18,21 км, найкоротша відстань між витоком і гирлом — 16,72 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,09[3]. Формується декількома балками та загатами[1][2]. На деяких ділянках балка пересихає[3].
Розташування
ред.Бере початок на північній стороні від села Новоомелькове в урочищі Новопопівка[1]. Тече переважно на південний захід через південну половину села Половинкине і впадає у річку Айдар, ліву притоку Сіверського Дінця.
Цікаві факти
ред.- У пригирловій частині у селі Половинкине балку перетинає автошлях Н21(автомобільний шлях національного значення на території України, Старобільськ — Луганськ — Хрустальний — Макіївка — Донецьк. Проходить територією Луганської та Донецької областей.).
- У минулому столітті на балці існували артезіанські свердловини[1].
Примітки
ред.- ↑ а б в г Генеральний штаб // Євсуг // Україна Луганська область // Система координат 1942 р. Архів оригіналу за 8 жовтня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020. [Архівовано 2020-10-08 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Военно-топографическая карта Российской Империи 1846-1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф.Ф. Шуберта и П.А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXIV, лист: 17. Показаны территории: Харьковской губернии. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020.
- ↑ а б https://www.google.com.ua/maps/@49.2250398,38.8801196,13z?hl=uk. Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020.
Джерела
ред.- Словник гідронімів України – К.: Наукова думка, 1979. – С. 497