Балка Кільчень
Балка Кільчень[1][2][3] — балка (річка) в Україні у Березанському районі Миколаївської області. Права притока Березанського лиману (басейн Чорного моря).
| Балка Кільчень | |
|---|---|
| Витік | на південно-східній околиці села Щасливе |
| • координати | 46°53′40″ пн. ш. 31°28′48″ сх. д. / 46.89444° пн. ш. 31.48000° сх. д. |
| Гирло | Березанський лиман |
| • координати | 46°46′48″ пн. ш. 31°30′39″ сх. д. / 46.78000° пн. ш. 31.51083° сх. д. |
| Басейн | Чорного моря |
| Країни: |  УкраїнаМиколаївська область |
| Довжина | ~13,60 км |
Опис
ред.Довжина балки приблизно 13,60 км, найкоротша відстань між витоком і гирлом — 12,96 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,05[3]. Формується декількома струмками та загатами. На деяких ділянках балка пересихає[3].
Розташування
ред.Бере початок на південно-східній околиці села Щасливе. Тече переважно на південний схід через село Калабатине і на південно-західній стороні від села Шмідтівка впадає в Березанський лиман.
Цікаві факти
ред.- Від витоку балки на західній стороні на відстані приблизно 1,84 км пролягає автошлях М14[3] (автомобільний шлях міжнародного значення на території України, Одеса — Мелітополь — Новоазовськ — пункт пропуску Новоазовськ (кордон із Росією).).
- У XX столітті на балці існували водосховище, вівце-тваринні ферми (ВТФ), та газгольдер[2], а у XIX столітті — скотний двір та курган-могила[1].
Примітки
ред.Джерела
ред.- ↑ а б Военно-топографическая карта Российской Империи 1846-1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф.Ф. Шуберта и П.А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXX, лист: 10. Показаны территории: Таврической губернии, Херсонской губернии.
- ↑ а б Топографічна карта Главного штабу L-36-040. Миколаїв. Масштаб 1 : 100 000. Стан місцевості подано на 1989 рік.
- ↑ а б в г Балка Кільчень на Google.Maps
