Російсько-український кордон — кордон між Україною та Російською Федерацією, що існує формально з моменту набуття незалежності України від Радянського Союзу, себто від 24 серпня 1991 і успадкував своє розташування від кордону між УРСР та РРФСР. Має довжину 2295 км і простягається від Чорного моря (22, 5 км), через Керченську протоку (49 км) до Азовського моря, далі — північного узбережжя Азовського моря й до потрійного стику з Республікою Білорусь на півночі (загалом: суходіл — 1974 км, море — 321 км). Кордон є найдовшим у Європі.

Російсько-український кордон
Map of Ukraine border with Russia.png
Країни: Росія Росія
Україна Україна
Довжина: 2 295 км
Довжина: 321 км
Остання зміна: Передача Криму до УРСР (19 лютого 1954)
Лінія кордону: Чорне море, Керченська протока, Азовське море
Охороняють: Росія Прикордонна служба ФСБ Росії
Україна Державна прикордонна служба України
Прикордонні адміністративні одиниці:
Росія Росія:
 • Flag of Bryansk Oblast.svg Брянська область
 • Flag of Kursk Oblast.svg Курська область
 • Flag of Belgorod Oblast.svg Бєлгородська область
 • Flag of Voronezh Oblast.svg Воронезька область
 • Flag of Rostov Oblast.svg Ростовська область
 • Flag of Krasnodar Krai.svg Краснодарський край (територіальними водами)
Україна Україна:
 • Чернігівська область
 • Сумська область
 • Харківська область
 • Луганська область
 • Донецька область
 • Автономна Республіка Крим (територіальними водами)
Мультимедія на Вікісховищі

Демаркаційна лінія між Українською Державою та РСФРР 1918Редагувати

 
Мапа територіальних претензій УСРР.

Встановлена за угодою між українськими та німецькими військами, з одного боку, і військами РСФРР — з іншого, укладеною в травні 1918 за результатами переговорів у містечку Коренево (нині селище міського типу Курської області, РФ), Конотопі й Курську (нині місто в РФ). Проходила через населені пункти: Сураж — Унеча — Стародуб (нині усі міста Брянської області, РФ) — Новгород-Сіверський — Глухів — Рильськ — Суджа (нині обидва міста Курської обл., РФ) — Куп'янськ. Це була нейтральна зона (див. «Нейтральна зона») шириною 10–40 км, обмежена лінією розташування українських та російських сторін. Заборонялося: вступ до цієї зони і перехід через неї військових частин, патрулів, реквізиція тут продовольчих запасів тощо.

Питання про остаточне визначення демаркаційної лінії вздовж усього українсько-російського кордону розглядалося на українсько-російських мирних переговорах (травень–жовтень 1918), але вирішено не було. Лінію було одноосібно ліквідовано 24 листопада 1918 циркуляром Наркомату закордонних справ РСФРР: у циркулярі констатувалося, що внаслідок анулювання Брестського мирного договору РСФРР з державами Четверного союзу 3 березня 1918 Радянська Росія більше не визнає Україну самостійною державою

СучасністьРедагувати

Лінія кордону України та Росії на суходолі визначена двостороннім договором цих держав від 28 січня 2003 року.

Російсько-українська війнаРедагувати

20 березня 2014 року Росія закрила всі пункти пропуску для жителів прикордоння, окрім Олександрівки та Журавлівки[1].

23 квітня 2014 року на Сумщині прорито перші 20 км протитанкового рову, планувалося ще 200 км[2].

5 червня 2014 було закрито вісім пунктів пропуску на кордоні з Росією[3].

3 вересня 2014 року на засіданні Кабміну Прем'єр-міністром було запропоновано зведення проєкту «Стіна», котрий має зробити кордон із Росією надійно захищеним лінією оборонних фортифікацій.

Докладніше: Проєкт «Стіна»

20 лютого 2015 року Кабмін розпорядився закрити 23 пункту на кордоні з Росією[4].

У травні 2015 року повідомлялося, що Росія вздовж кордону з Україною у Ростовській області, на той час утримуваним проросійськими бойовиками, викопала близько 100 км ровів і звела понад 40 км огорожі.[5] Появу паркану на раніше нерозміченій ділянці кордону в районі контрольно-пропускного пункту Північний біля міста Краснодон повідомлялося у вересні цього ж року.[6]

Станом на вересень 2016 року працює 31 пункт пропуску на кордоні з Російською Федерацією[7].

27 грудня 2017 року, спочатку у тестовому режимі, а з 1 січня 2018 року — запроваджено біометричний контроль[8][9].

Станом на 2018 рік, Росія встановила 100 км паркану із 400 км російсько-українського, який на той час контролювався проросійськими бойовиками.[10]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Росія закриває майже всі пункти пропуску для жителів прикордоння
  2. Сумщина начала отгораживаться от России противотанковыми рвами. ТСН.ua (ru). Процитовано 2021-05-15. 
  3. Закрито вісім пунктів пропуску на кордоні з Росією. Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 2017-02-26. 
  4. Кабмін розпорядився закрити 23 пункту на кордоні з Росією. Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 2017-02-26. 
  5. Росія відгородилася від Донбасу 100-кілометровим ровом. ФАКТИ ICTV (uk). Процитовано 2021-05-15. 
  6. Росія відгородилася від бойовиків "ЛНР" парканом з колючим дротом (фоторепортаж). www.unian.ua (uk). Процитовано 2021-05-15. 
  7. Пункти пропуску на кордоні з Російською Федерацією. Державна прикордонна служба України. Архів оригіналу за 2016-12-15. Процитовано 2017-02-26. 
  8. На кордоні з Росією в тестовому режимі почав працювати біометричний контроль
  9. Cистему фіксації біометричних даних іноземців запустили в пунктах пропуску на кордонах України. uzhgorod.net.ua. Процитовано 1 січня 2018. 
  10. Чому Росія відгороджується від угруповань «ЛДНР» парканами і ровами. Радіо Свобода (uk). Процитовано 2021-05-15. 
  11. Пункти пропуску. Офіційний сайт Державної прикордонної служби України. Архів оригіналу за 10 травень 2016. Процитовано 1 жовтень 2016. 

Джерела та літератураРедагувати