Балка Корячкова
Балка Корячкова, Киричків яр (рос. Ов. Киречков[2]) — балка (річка) в Україні у Кремінському районі Луганської області. Ліва притока річки Красна (басейн Азовського моря).
Балка Корячкова | |
---|---|
49°16′26″ пн. ш. 38°13′57″ сх. д. / 49.27388888891677254° пн. ш. 38.23250000002777682° сх. д. | |
Витік | на південно-західній стороні від села Іванівка |
• координати | 49°17′10″ пн. ш. 38°15′30″ сх. д. / 49.28611° пн. ш. 38.25833° сх. д. |
Гирло | Красна |
• координати | 49°16′02″ пн. ш. 38°10′50″ сх. д. / 49.26722° пн. ш. 38.18056° сх. д. |
Басейн | Азовського моря |
Країни: | Україна Луганська область |
Регіон | Луганська область[1] |
Довжина | ~6,71 км |
Опис
ред.Довжина річки приблизно 6,71 км, найкоротша відстань між витоком і гирлом — 6,03 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,11[3]. Формується декількома безіменними струмками та загатами. У верхів'ї балка частково пересихає[3].
Розташування
ред.Бере початок на південно-західній стороні від села Іванівка. Тече переважно на південний захід і на північно-західній околиці села Новоолександрівка впадає в річку Красну, ліву притоку Сіверського Дінця.
Цікаві факти
ред.- У селі Новоолександрівка балку перетинає залізниця[3].
Примітки
ред.- ↑ а б GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ Военно-топографическая карта Российской Империи 1846—1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф. Ф. Шуберта и П. А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXIV, лист: 16. Показаны территории: Харьковской губернии. Архів оригіналу за 4 березня 2017. Процитовано 21 вересня 2020.
- ↑ а б в www.google.com.ua/maps/@49.2760732,38.2170146,14.5z?hl=uk
Джерела
ред.- Словник гідронімів України [Архівовано 31 січня 2022 у Wayback Machine.] / Ред. кол.: А. П. Непокупний, О. С. Стрижак (заст. голови), К. К. Цілуйко (голова); Укладачі: І. М. Желєзняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко, А. П. Непокупний, В. В. Німчук, Є. С. Отін, О. С. Стрижак, К. К. Цілуйко. АН УРСР. Ордена Трудового червоного прапора Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Українська ономастична комісія. – К.: Наукова думка, 1979. – С. 247