Балка Бірюча
Балка Бірюча[1][2] — балка (річка) в Україні на території Ровенківської міськради Луганської області. Ліва притока річки Нагольної (басейн Азовського моря).
| Балка Бірюча | |
|---|---|
| Витік | на північно-західній стороні від села Зеленопілля |
| • координати | 47°56′19″ пн. ш. 39°25′08″ сх. д. / 47.93861° пн. ш. 39.41889° сх. д. |
| Гирло | Нагольна |
| • координати | 47°57′15″ пн. ш. 39°20′39″ сх. д. / 47.95417° пн. ш. 39.34417° сх. д. |
| Басейн | Азовського моря |
| Країни: | |
| Довжина | ~6,18 км |
Опис ред.
Довжина балки приблизно 6,18 км, найкоротша відстань між витоком і гирлом — 5,83 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,06[3]. Формується декількома загатами[2].
Розташування ред.
Бере початок на північно-західній стороні від села Зеленопілля[4]. Тече переважно на північний захід через село Благівку і впадає в річку Нагольну, ліву притоку річки Міусу.
Цікаві факти ред.
- Біля витоку балки на східній стороні на відстані приблизно 500 м пролягає автошлях М03[3] (автомобільний шлях міжнародного значення на території України, Київ — Харків — КПП Довжанський (державний кордон з Росією).)
- У XX столітті на балці існували молочно,- свинно-тваринні ферми (МТФ, СТФ) та газова свердловина[2].
Примітки ред.
- ↑ Трехверстовка, Карта Ф.Ф. Шуберта і П.А. Тучкова. Військово-топографічна карта Російської Імперії 1846-1863 рр. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 8 травня 2021.
- ↑ а б в Топографічна карта Главного штабу l-37-007. Дьяково. freemap.com.ua. Масштаб 1 : 100 000. Стан місцевості подано на 1982 рік. Архів оригіналу за 18 лютого 2022. Процитовано 6 березня 2021.
- ↑ а б Балка на Google.Maps. Карти Google (uk-US) . Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 8 травня 2021.
- ↑ OpenStreetMap. openstreetmap.org (укр.). Архів оригіналу за 21 березня 2021. Процитовано 8 травня 2021.
