Балакін Ігор Миколайович
Ігор Миколайович Балакін (9 травня 1937, Київ, УРСР, СРСР — 6 вересня 2000, Київ, Україна) — український радянський футболіст, нападник або півзахисник.
 | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 9 травня 1937 | |||||||||||||||||||||||||||||
| Київ, УРСР, СРСР | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Смерть | 5 вересня 2000 (63 роки) | |||||||||||||||||||||||||||||
| Київ, Україна | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Прізвисько | Балон | |||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Україна СРСР
| |||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | нападник, півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||
| 1955–1956 | ФШМ (Київ) | |||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||
Біографія ред.
Представник відомої спортивної родини. Його батько Микола Миколайович і дядько Володимир Миколайович у 30-40 роках виступали за київські клуби «Локомотив» і «Динамо». Вихованець Футбольної школи молоді, в якій у той час працював і Володимир Балакін.
22 червня 1955 року брав участь у матчі першого раунду кубка СРСР проти одеського «Харчовика». Його партнерами у тій грі були відомі у майбутньому майстри шкіряного м'яча Ануфрієнко, Біба, Базилевич і Трояновський. Молодій київській команді, яку очолював Микола Махиня, не вдалося на рівних змагатися з представником класу «Б» і в підсумку ФШМ поступилася з рахунком 1:5.
1957 року був запрошений до «Динамо», але за три сезони так і не став гравцем основного складу: дев'ять ігор у чемпіонаті і одна у кубку. Єдиний м'яч забив у дебютному матчі проти ленінградського «Зеніта». Поєдинок на Республіканському стадіоні завершився перемогою з великом рахунком — 5:2 (у господарів також відзначилися Михайло Коман, Юрій Войнов і Сергій Коршунов).
У липні 1959 року перейшов до вінницького «Локомотива», який завершив сезон на першому місці 4-ї групи класу «Б». Щоправда, внесок Ігоря Балакіна у цю перемогу був мінімальним: 8 ігор, 1 гол. Головною загрозою для воріт суперників у тому сезоні були Борис Липський (15 голів) і Валентин Трояновський (14 голів)[1].
З наступного року формула змагань у класі «Б» була змінена. Українські команди були об'єднані у дві групи і боролися за звання чемпіона Української РСР. В запеклій боротьбі залізничники поспупилися першим місцем у своїй групі спочатку миколаївському «Авангарду», а через рік — одеському «Чорноморцю». 1960 року стикові матчі не проводилися і вінницький клуб поділив 3-4 місця з одеським СКА, а у наступному сезоні став бронзовим призером чемпіонату УРСР (перемога за сумою двох матчів над «Трудовими резервами» з Луганська)[2]. Разом з Борисом Липським, Іллею Славинським і Михайлом Петровим був основним гравцем лінії нападу. У першості-61 — найкращий бомбардир клубу (11 голів)[3].
Своєю грою привернув увагу керівництва харківського «Авангарда», який виступав у елітному дивізіоні радянського футболу[4]. У цій команді змінив ігрове амплуа, почав грати в середині поля. У складі харків'ян провів 13 лігових матчів, відзначився забитим м'ячем у ворота московського «Спартака».
1963 року повернувся до Вінниці. Під керівництвом нового тренера Йосипа Лівшиця, команда залізничників здобула перемогу у своїй групі, але у фіналі чемпіонату Української РСР поступилася армійському колективу з Одеси.
У двох останніх сезонах захищав кольори запорізького «Металурга»[5] (представника другої підгрупи класу «А») і ровенського «Колгоспника»[6] (одного з аутсайдерів серед українських клубів класу «Б»).
Після завершення ігрової кар'єри займався арбітражем футбольних поєдинків. Професію спортивного судді також обрали його молодший брат Олександр (арбітр всесоюзної категорії) і племінник Микола (арбітр ФІФА)[7][8].
Досягнення ред.
Статистика ред.
| Сезон | Команда | Чемпіонат | Кубок | |||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Ліга | Ігри | Голи | Ігри | Голи | ||
| 1957 | «Динамо» (Київ) | Д-1 | 5 | 1 | 1 | 0 |
| 1958 | «Динамо» (Київ) | Д-1 | 1 | 0 | — | — |
| 1959 | «Динамо» (Київ) | Д-1 | 3 | 0 | — | — |
| «Локомотив» (Вінниця) | Д-2 | 8 | 1 | 1 | 0 | |
| 1960 | «Локомотив» (Вінниця) | Д-2 | 25 | 8 | — | — |
| 1961 | «Локомотив» (Вінниця) | Д-2 | 32 | 11 | 1 | 0 |
| 1962 | «Авангард» (Харків) | Д-1 | 13 | 1 | 1 | 0 |
| 1963 | «Локомотив» (Вінниця) | Д-3 | 40 | 5 | — | — |
| 1964 | «Металург» (Запоріжжя) | Д-2 | 21 | 2 | — | — |
| 1965 | «Колгоспник» (Ровно) | Д-3 | 31 | 1 | 1 | 0 |
| Усього за кар'єру | 179 | 30 | 5 | 0 | ||
Примітки ред.
- ↑ «Локомотив» (Вінниця) — 1959. Український футбол (історія та статистика). Процитовано 16 травня 2017.
- ↑ Чемпіонат УРСР 1961. Український футбол (історія та статистика). Процитовано 16 травня 2017.
- ↑ «Локомотив» (Вінниця) — 1961. Український футбол (історія та статистика). Процитовано 16 травня 2017.
- ↑ «Авангард» (Харків) — 1962. Український футбол (історія та статистика). Процитовано 16 травня 2017.
- ↑ «Металург» (Запоріжжя) — 1964. Український футбол (історія та статистика). Процитовано 16 травня 2017.
- ↑ «Колгоспник» (Ровно) — 1965. Український футбол (історія та статистика). Процитовано 16 травня 2017.
- ↑ Кому посвящают турниры [Архівовано 14 травня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ В Броварах прошел Мемориал Балакина [Архівовано 8 квітня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання ред.
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Профіль. Український футбол (історія та статистика). Процитовано 16 травня 2017.
- Профіль (рос.) . Исторический сайт винницкого футбола. Процитовано 16 травня 2017.[недоступне посилання з серпня 2019]
- Профіль (рос.) . ФК «Металлист» Харьков в цифрах. Архів оригіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 16 травня 2017.