Відкрити головне меню

Балакін Володимир Миколайович

Володи́мир Микола́йович Бала́кін (1 вересня 1913[1], Київ —1992[2]) — радянський футболіст, що виступав на позиції центрального захисника у київських клубах «Локомотив» та «Динамо». Був учасників матчів у окупованому Києві в 1942 році у складі команди «Старт». Після завершення кар'єри працював дитячим тренером.

Ф
Володимир Балакін
Особові дані
Повне ім'я Володимир Миколайович
Балакін
Народження 1 вересня 1913(1913-09-01)
  Київ
Смерть 1992(1992)
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Позиція Захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1938—1940 СРСР «Локомотив» К 62 (1)
1945 СРСР «Динамо» К 18 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Брат футболіста київського «Динамо» та відомого радянського арбітра Миколи Балакіна.

ЖиттєписРедагувати

Футбольну кар'єру Балакін розпочинав у складі київського «Локомотива», де провів три повноцінні сезони. З початком війни був відправлений на передову, брав участь у обороні Києва. Потрапив у полон під Борисполем, де й зустрів у таборі колишнього нападника «Динамо» Миколу Коротких. Згодом футболістів, разом з іншими полоненими було переведено до іншого табору — у Дарниці. Саме там вони зіштовхнулися з Миколою Трусевичем, воротарем та капітаном довоєнного «Динамо». Незабаром сформувалася ціла група колишніх радянських футболістів, звільнених з полону, які працювали здебільшого на Київському хлібзаводі № 1. Вони об'єдналися у команду, що протистояла угорським, румунським та німецьким воякам. Найбільш відомим став матч-реванш проти команди «Флакельф», який згодом було названо «Матчем смерті». Загалом футболістами «Старта» було зіграно з 7 червня по 16 серпня 1942 року 10 матчів, здобуто 10 перемог, забито 56 голів, пропущено — 11. Під час війни батька Володимира та Миколи Балакіних було забрано в гестапо та вбито через його приналежність до комуністичної партії[3].

Після закінчення кар'єри гравця працював тренером у дитячій команді «Іскра»[4]. Пізніше перейшов до новоствореної київської Футбольної школи молоді, де приклав руку до виховання таких відомих в майбутньому футболістів, як Біба, Лобановський, Базилевич, Ануфрієнко, Крощенко, Трояновський та інші[5].

ПриміткиРедагувати

  1. 1 вересня в історії Динамо (рос.). «Динамо Київ від Шурика». Архів оригіналу за 2013-08-27. Процитовано 2013-04-24. 
  2. Евстафьева Т. Футбольные матчи 1942 года команды «Старт» в оккупированном немцами Киеве и судьбы её игроков. // Бабин Яр: масове убивство і пам’ять про нього: Матеріали міжнародної наукової конференції, 24-25 жовтня 2011 р., м. Київ. — (к): Укр. центр вивчення історії Голокосту, Громад. к-т для вшанування пам’яті Бабиного Яру, 2012. — 256 с. — С. 62
  3. Боролися футболом (рос.). Історичний сайт про ФК «Динамо» (Київ). Архів оригіналу за 2013-08-27. Процитовано 2013-04-24. 
  4. Андрій Біба: Раніше футбол був більш джентельменський (рос.). «Динамо Київ від Шурика». Архів оригіналу за 2013-08-27. Процитовано 2013-04-24. 
  5. Валерій Лобановський. Чотири життя в футболі (рос.). «Футбольно-пізнавальний квартал». Архів оригіналу за 2013-08-27. Процитовано 2013-04-24. 

ПосиланняРедагувати