Наталія Михайлівна Баклай — українська поетка, прозаїчка, членкиня Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України.

Наталія Баклай
Народилася 24 лютого 1958(1958-02-24) (66 років)
Лубенський район, Полтавська область, Українська РСР, СРСР
Країна  Україна
Діяльність поетка, письменниця
Нагороди

Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Біографія ред.

Народилася 24 лютого 1958 року в с. Терни Лубенського району Полтавської області.[1]

У трирічному віці стала лубенкою — батьки збудували хату на околиці райцентру й замешкали в ній назавжди.

Закінчила восьмирічну школу № 4[2]. Повну середню освіту майбутня письменниця здобула у школі № 1 м. Лубни.

Навчалася в Гадяцькому училищі культури імені Івана Петровича Котляревського [Архівовано 21 червня 2019 у Wayback Machine.] (бібліотечна справа).

Полтавському державному аграрному коледжу управління і права Полтавської аграрної академії [Архівовано 29 вересня 2019 у Wayback Machine.] (юридичне відділення).

Працювала у Лубенському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).

1976—1986 працювала в Лубенському краєзнавчому музеї[3].

З 1986 року працювала головним спеціалістом Лубенського міського відділу РАЦС  управління юстиції Полтавської області, понад 20 років. 

Була депутатом Лубенської міської ради.

Мешкає в м. Лубни.

Друкується з 1981 року.

Авторка книг:

  • «Два береги душі» (1993),
  • «Осяяна Тобою» (1996),
  • «Коралове намисто» (1997),
  • «Триєдиний біль»(1997),
  • «Свіча невінчана» (1999),
  • «Меди тернові» (2001),
  • «Ще не вицвіло літо» (2003),
  • «Лубни» (2004),
  • «Ожинова купіль» (2005),
  • «Батькова криниця»(2008).
  • «Отава» (2008)[4],
  • «Перекоти-Доля» (2009[5]),
  • «Серцевина» (2012),[6]
  • «Живиця» (2016)[7],
  • «Жінка з віршами» (2018)[8].

Збірники:

  • «Література рідного краю» (2000),
  • «Калинове гроно» антології полтавських літераторів ХХ століття (2004),
  • «Відлуння Василевого Різдва» (2004),
  • «Біла альтанка» (2007),
  • «Дзвінке перо Посулля» (2008),
  • «Вишнева повінь» (2012),
  • "Народ мій завжди буде" (2014).

Вірші та проза друкувалися в часописах та журналах:

  • «Бахмутський шлях»,
  • «Жінка»,
  • «Історії кохання»
  • «Криниця»,
  • «Рідний край»,
  • «Холодний Яр», та інші.

Всеукраїнських газетах:

  • «Слово Просвіти»,
  • «Слово»,
  • «Кримська світлиця»,
  • «Літературна Україна»,
  • «Правозахисник України».

В закордонних ЗМІ, зокрема, в Австралії, Польщі, Канаді, Ізраїлі.

Ім'я поетки відоме за кордоном. Усе почалося з того, що в Лубнах відкрили літературне об'єднання імені Василя Симоненка, подібне таке діє в Австралії у місті Мельбурн. На той час його очолював письменник і меценат Дмитро Нитченко (родом із міста Зіньків, що на Полтавщині). Відбувся обмін листами. А через деякий час в альманасі «Новий обрій» (1997) поряд із розповіддю про лубенське літоб'єднання з'явилися друком вірші Наталії Баклай. Публікації Дмитра Нитченка в газетах «Церква і життя» та «Нова думка» ознайомили австралійського читача (зокрема українську діаспору) з прозовою творчістю його землячки.

Членкиня Національної спілки письменників України з 1995 року, Національної спілки журналістів України (2008).

Зараз перебуває на творчій роботі.

Премії ред.

  • премія імені Василя Симоненка,
  • загальнонаціонального літературного конкурсу «Українськка мова — мова єднання».

Книги ред.

  • Баклай Н. Батькова криниця / Н. Баклай. — Лубни: Лубни, 2008. — 100 с.
  • Баклай Н. Два берега душі: вірші / Н. Баклай. — Полтава: Полтавський літератор, 1996. — 42 с.
  • Баклай Н. Живиця: поезії / Н. Баклай. — Лубни: Лубни, 2016. — 188 с.
  • Баклай Н. Жінка з віршами / Н. Баклай. — Лубни: Лубни, 2018. — 199 с.
  • Баклай Н. Літературні постаті Лубенщини: короткі біобібліографічні нариси / Н. Баклай. — Лубни: Лубни, 2013. — 58 с.
  • Баклай Н. Лубни: поема / Н. Баклай. — Глобине: Поліграфсервіс, 2004. — 46 с.
  • Баклай Н. Меди тернові: вірші / Н. Баклай. — Лубни: Лубни, 2001. — 94 с.
  • Баклай Н. Ожинова купіль: вірші / Н. Баклай. — Лубни: Лубни, 2005. — 128 с.
  • Баклай Н. Осяяна тобою: вірші / Н. Баклай. — Полтава: Полтавський літератор, 1996. — 87 с.
  • Баклай Н. Отава. Вибране / Н. Баклай. — Полтава: Дивосвіт, 2008. — 424 с.
  • Баклай Н. Перекоти-доля: новели, бувальщини / Н. М. Баклай. — Лубни: Лубни, 2009. — 202 с.
  • Баклай Н. Серцевина: поезії / Н. Баклай. — Лубни: Лубни, 2012. — 118 с.
  • Баклай Н. Триєдиний біль: вірші / Н. Баклай. — Полтава: Криниця, 1997. — 120 с.
  • Баклай Н. Ще не вицвіло літо: поезії / Н. Баклай. — Лубни: Лубни, 2003. — 138 с.

Примітки ред.

  1. Письменники України: біобібліографічний довідник (ураїнською) . Київ: Український письменник. 2006. с. 15. ISBN 966-579-190-7.
  2. Вишнева повінь: антологія сучасної жіночої поезії Полтавщини (українська) . Полтава: Дивосвіт. 2012. с. 21—35. ISBN 978-617-633-003-5.
  3. Хало, Ольга (2000). Література рідного краю: хрестоматія (ураїнською) . Лубни: Лубни. с. 142-146 с.
  4. Баклай, Наталія (2008). Отава: вибране (українською) . Полтава: Дивосвіт. с. 424. ISBN 978-966-7891-74-9.
  5. Баклай, Наталія (2009). Перекоти-доля: новели, бувальщини (українською) . Лубни: Лубни. с. 202. ISBN 978-966-7919-40-5.
  6. Баклай, Наталія (2012). Серцевина: поезії (українською) . Лубни: Лубни. с. 118. ISBN 978-966-7919-45-0.
  7. Баклай, Наталія (2018). Живиця: поезії (українською) . Лубни: Лубни. с. 188. ISBN 978-966-7919-63-4.
  8. Баклай, Наталія (2018). Жінка з віршами (українською) . Лубни: Лубни. с. 200. ISBN 978-966-7919-86-3.

Джерела ред.

Література про творчість ред.

  • «Все починається з любові»: урок-діалог за інтимною лірикою Н. Баклай і В Тарасенка // Назаренко Р. І. Уроки літератури рідного краю. — Полтава, 2010. — С. 54-70.
  • Баклай Н. Новели (зі збірки «Перекоти-доля») / Н. Баклай // Литовець- Гайдаш Г. П. Вивчення творчості Наталі Баклай у школі. — Тернопіль, 2012. — С. 84-110. Литовець-Гайдаш, Ганна (2012). Вивчення творчості Наталі Баклай у школі (українською) . Тернопіль: Мандрівець. с. 112. ISBN 978-966-634-669-1.
  • Баклай Наталія Михайлівна: [біографія] // Степаненко М. І. Літературно-мистецька Полтавщина: довідник / М. І. Степаненко. — Гадяч, 2013. — С. 359—360 Степаненко, Микола (2015). Літературно-мистецька Полтавщина: довідник (українською) . Гадяч: Гадяч. с. 500. ISBN 978-617-567-058-3.
  • Баклай Н. Поезії (із різних збірок) / Н. Баклай // Литовець-Гайдаш Г. П. Вивчення творчості Наталі Баклай у школі. — Тернопіль, 2012. — С. 76-83.
  • Баклай Н. Полотняна торба: оповідання : [зокрема, подані короткі відомості про автора] / Н. Баклай // Полтавська Думка. – 2009. – 22 жовт. – С. 5.
  • Книжка О. Живіть по совісті: урок літератури рідного краю в 9 класі за новелою Наталії Баклай «Полотняна торба» / О. Книжка // Дивослово. — 2016. — № 9. — С. 23-26.
  • Костенко М. Баклай Наталія Михайлівна (24.02.1958, с. Терни Лубенського р-ну Полтавської обл.) — поетеса. Чл. НСПУ (1995) / М. Костенко // Енциклопедія Сучасної України. — Київ, 2003. — Т. 2. — С. 114 Енциклопедія Сучасної України (українською) . Київ: НАН України. 2003. с. 114. - Т. 2. : Б-Біо. ISBN 966-02-2681-0..
  • Костенко Микола. Густі меди тернові: [про нову книжку Н. Баклай «Перекоти-Доля» (новели і бувальщини останніх десяти — дванадцяти років)] / Микола Костенко // Літературна Україна. — 2010. — 23 верес. — С. 4.
  • Кравченко, О. «В серці маю любов і пісню»: [про нову книгу поезій Н. Баклай «Отава» (П.: «Дивосвіт», 2008)] / О. Кравченко // Полтавський вісник. — 2008. — 29 серп. — С. 9.
  • Лисенко, А. Образ жінки в сучасній українській поезії Полтавщини / А. Лисенко // Українська література в загальноосвітній школі. — 2008. — № 5. — С. 44-46.
  • Литовець-Гайдаш, Г. П. Розгорнутий конспект уроку літератури рідного краю за творчістю Н. Баклай / Г. П. Литовець-Гайдаш // Литовець-Гайдаш Г. П. Вивчення творчості Наталі Баклай у школі. — Тернопіль, 2012. — Розд. IV. — С. 52-61.
  • Литовець-Гайдаш, Г. П. Творче осягнення світу в поезії Наталі Баклай / Г. П. Литовець-Гайдаш // Литовець-Гайдаш Г. П. Вивчення творчості Наталі Баклай у школі. — Тернопіль, 2012. — Розд. II. — С. 12-38.
  • Матвієнко А. «О білий світе…»: [про творчість Н. Баклай] / А. Матвієнко // Літературна Україна. — 2009. — 8 жовт. — С. 1.
  • Над сивим полум'ям жоржин: [Н. Баклай] // Костенко М. Полтавська плеяда. Монологи. літературний контекст кінця ХХ століття. — Глобине, 2000. — С. 44-58.
  • Над сивим полум'ям жоржин: Наталя Баклай: до роксоланного дива України: [про творчість поетеси] // Костенко М. В. Що на роду написано: монологи критика. / М. В. Костенко. — Полтава, 2009. — С. 283—302.
  • Наталія Баклай: [поезії, біографія авторки, уродженки с. Терни Лубен. р-ну] // Молюсь за тебе, Україно… : поети Полтавщини — Героям Майдану і АТО. — Полтава, 2016. — С. 27-33. 33
  • Наталя Баклай: [біографія, поезії] // Калинове гроно: Антологія поезії полтавських літераторів ХХ ст. — Полтава, 2004. — С. 446—449.
  • Неживий О. Рідна хата у поетичному Всесвіті: [Баклай Н. М. Отава. Вибране. — Полтава: Дивосвіт, 2008. — 424 с.] / О. Неживий // Вітчизна. — 2009. — № 11-12. — С. 147—148.
  • Присуджено премію імені Олени Пчілки: [в тому числі Наталії Баклай за збірку поезій «Серцевина» (Лубни, 2012)] // Літературна Україна. — 2013. — 6 черв. — С. 3. Савонічева, С. Відлуння козаччини у вінку сонетів Наталі Баклай «Під синім небом та понад житами» / С. Савонічева // Українська література в загальноосвітній школі. — 2015. — № 3. — С. 38-39.
  • Степаненко М. Наталія Баклай — «еталон українського характеру і українського таланту»: [про збірку «Серцевина» / М. Степаненко // Рідний край. — 2012. — № 2. — С. 294—296.]
  • Степаненко М. Щемливе й ніжне слово Наталії Баклай / М. Степаненко // Зоря Полтавщини. — 2013. — 5 лют. — С. 3.
  • Убийвовк Л. Поетеси Полтавщини (продовження) / Л. Убийвовк // Край. — 2007. — № 36. — С. 15.
  • Щемливе й ніжне слово Наталії Баклай: біобібліографічне досьє / уклад. Т. М. Базир ; обласна бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара. — Полтава, 2018. — 34 с. : іл. [Архівовано 9 серпня 2017 у Wayback Machine.]


Національна спілка журналістів України Національна спілка письменників України