Відкрити головне меню

Бакаєв Олександр Олександрович

Олександр Олександрович Бакаєв
Bakaev.jpg
Народився 11 квітня 1927(1927-04-11)
Миколаїв
Помер 28 листопада 2009(2009-11-28) (82 роки)
Київ
Поховання Байкове кладовище
Громадянство Україна Україна
Діяльність економіст
Сфера інтересів економіка
Заклад Інститут кібернетики АН УРСР
Науковий ступінь доктор економічних наук[d]
Член НАН України
У шлюбі з Бакаєва Євгенія Леонідівна
Нагороди
Державна премія СРСР Державна премія України в галузі науки і техніки
Орден Трудового Червоного Прапора

Олександр Олександрович Бакаєв (11 квітня 1927(19270411), Миколаїв — 28 листопада 2009, Київ) — український учений-економіст, академік АН УРСР18 травня 1990 року)[1].

БіографіяРедагувати

Народився 11 квітня 1927 року в Миколаєві. Здобув освіту спочатку в Челябінському технікумі залізничного транспорту, а потім — у Всесоюзному заочному інституті інженерів залізничного транспорту. Член ВКП (б) з 1949 року[2]. Упродовж 19621963 років навчався в аспірантурі Інституту кібернетики АН УРСР. Більше 30 років був завідувачем відділу цього інституту. Від 1997 року очолював відділ Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем НАН України та МОН України.

Близько 30 років був заступником голови вчених рад із захисту докторських дисертацій з економічних наук в Інституті кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України та головою спеціалізованої вченої ради із захисту на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук у Міжнародному науково-навчальному центрі інформаційних технологій та систем НАНУ та МОНУ та членом спеціалізованої вченої ради з присудження наукового ступеня кандидата наук у Київському університеті економіки та технологій транспорту.

 
Могила Олександра Бакаєва

Помер 28 листопада 2009 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 33).

Наукова діяльністьРедагувати

Основні напрями наукової діяльності — розробка методологічних засад та створення економіко-математичних моделей розвитку і функціонування складних систем різного рівня ієрархії та призначення; визначення методологічних підходів до моделювання економіки України з урахуванням чинників, що сприяють економічному зростанню; створення інформаційних технологій оцінки структурних змін у різних галузях економіки.

Автор понад 250 наукових праць, у тому числі 23 монографії, серед яких:

  • «Мікроекономічне моделювання та інформаційні технології»;
  • «Международные транспортные коридоры Украины: сети и моделирование»;
  • «Макроеконометричне моделювання економічного розвитку України»;
  • «Теоретичні засади логістики»;
  • «Економіко-математичні моделі економічного зростання», написані у співавторстві.

Підготував 22 доктора та майже 90 кандидатів наук.

Входив до складу редколегій таких фахових наукових часописів, як «Економіка і прогнозування», «Економіка промисловості», «Регіональна економіка», «Управляющие машины и системы», «Залізничний транспорт України», «Судоходство», «Економічна кібернетика».

Під керівництвом Олександра Олександровича проводилась координаційна робота із впровадження економіко-математичних методів, моделей та інформаційних технологій у розвиток та функціонування окремих складових економіки України, результатом чого була підготовка, редагування та видання збірників наукових праць «Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем» та «Автоматизовані системи управління і нові інформаційні технології».

ВідзнакиРедагувати

Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, почесною грамотою Президії ВР УРСР. Заслужений діяч науки і техніки України.

Лауреат Державної премії УРСР, Державної премії України в галузі науки і техніки, Державної премії СРСР, премії Ради Міністрів СРСР, премії імені О. Г. Шліхтера Аграрної академії наук УРСР, лауреат премії Премії НАН України імені В. С. Михалєвича (2006).

ПриміткиРедагувати

  1. Сайт НАНУ. Архів оригіналу за 7 вересень 2014. Процитовано 8 квітень 2012. 
  2. Велика радянська енциклопедія

ДжерелаРедагувати