Бака́й — річкова протока, проорана в плавні, в очеретах; яма в річці або ставку; наповнена водою вибоїна або яма; баюра, глибока баюра в балці[1]. В окремих регіонах України бакаєм називають гніздо, видряпане куркою в землі.

Слово запозичене з якоїсь з тюркських мов. У турецькій, кримсько-татарській, уйгурській, казахській та узбецькій мові bok — «кал, гній, бруд», які зіставляються з монгольським bog («бруд, сміття»). Проте деякі джерела вказують на питомо слов'янське походження слова[2].

ДжерелаРедагувати

  1. Янко М. Т. Топонімічний словник України: Словник-довідник. — К.: «Знання», 1998.
  2. Марусенко Т. А. Материалы к словарю украинских аппелятивов. // Полесье. — Минск, 1968. (рос.)